Новини ОДПС
До уваги платників податків!
У зв’язку із розширенням мережі відокремлених пунктів реєстрації користувачів (далі – ВПР) Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС), раді повідомити, що електронні довірчі послуги доступні додатково ще у двох державних податкових інспекціях Тернопільської області: Кременецькій ДПІ та Чортківській ДПІ.
Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення ВПР можна отримати на вебсайті КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua) у розділі Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
Неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) зумовить до проведення перевірки
Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій).
Предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) (п.п. 1 п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).
Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Камеральні перевірки з питань, визначених ст. 39 прим. 3 ПКУ, проводяться з урахуванням вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ (п. 76.4 ст. 76 ПКУ).
Поряд з цим відповідно до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом.
Пунктом 78.4 ст. 78 ПКУ визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів (абзац перший п. 82.2 ст. 82 ПКУ).
Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів (абзац другий п. 82.2 ст. 82 ПКУ).
Відповідно до п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема контролюючі органи виконують функцію щодо проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (п.п. 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ).
Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Слід зазначити, що з 01.12.2023 відповідно до п.п. 69.35 прим. 1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ діє мораторій, зокрема, на:
проведення документальних перевірок платників єдиного податку І та ІІ груп – до 01 грудня 2024 року;
проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім певних виключень, зокрема, щодо проведення документальних позапланових перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, що проводяться з підстав, визначених п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням)).
Платник єдиного податку (першої або другої групи) мобілізований: нюанси ведення діяльності
Абзацами першим та другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Слід зазначити, що п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок № 225), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі – Наказ № 225).
Порядком № 225 визначено перелік підстав неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 глави 9 розд. II ПКУ, однією з яких є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони (п.п. 4 п. 2 розд. ІІ Порядку № 225).
Відповідно до абзаців першого-другого п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила.
При неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені, зокрема, Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затвердженим Наказом № 225 (далі – Перелік), до контролюючого органу в порядку передбаченому п. 8 розд. ІІ Порядку № 225.
Пунктом 4 Переліку визначено, що з підстав, передбачених п.п. 4 п. 2 розд. II Порядку № 225, подається військовий квиток або інший документ, виданий відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
При відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку № 225).
Крім того, після прийняття рішення контролюючим органом про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена ПКУ або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання ( абзац другий п. 2 розд. ІІ Порядку № 225).
Абзацом чотирнадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо, зокрема, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Враховуючи те, що положення п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюються, у т. ч. на платників податків, які мобілізовані, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – другої груп, яка мобілізована протягом дії воєнного стану в Україні, та не має можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо, зокрема, сплати єдиного податку, зобов’язана виконати його протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої-другої груп демобілізована до закінчення дії воєнного стану та у неї відновилася можливість виконання податкового обов’язку, така особа має сплатити єдиний податок протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.
Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з абзацами першим і третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Податкова вимога вважається відкликаною, якщо контролюючий орган скасовує податкову вимогу (п.п. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПКУ).
У випадку, визначеному п.п. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПКУ, податкова вимога вважається відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги (п. 60.3 ст. 60 ПКУ).
Відповідно до абзаців першого і другого п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Враховуючи зазначене, для скасування контролюючим органом нарахованих сум з єдиного податку фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої або другої групи) (далі – ФОП) має право подати заяву разом з вичерпним переліком документів до контролюючого органу відповідно до Порядку № 225. На підставі поданої Заяви з копією відповідного документа контролюючим органом скасовуються нарахування єдиного податку в інтегрованій картці платника за весь період мобілізації ФОП у період дії воєнного стану в Україні та приймається рішення про скасування податкових вимог.
Після демобілізації протягом 10 днів подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов’язку сплати єдиного податку та копію військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації (далі – Заява з копією відповідного документа). Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, Заява з копією відповідного документа подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Чи можна подати Розрахунок до закінчення (в середині) звітного кварталу, якщо у цьому періоді проводиться процедура припинення державної реєстрації
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розд. IV та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 4 розд. І Порядку подання платником Розрахунку за період, у якому проводилась процедура припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи та/або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця).
Таким чином, якщо суб’єкт господарювання – податковий агент, у період проведення процедури державної реєстрації припинення, не здійснює господарську діяльність та провів остаточний розрахунок з найманими працівниками посеред кварталу, то він повинен подати Розрахунок до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи та/або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця). Тобто в такому випадку Розрахунок подається до закінчення звітного (податкового) кварталу.
З початку року свої доходи задекларували понад 2,8 тис. жителів Тернопілля
Свій конституційний обов’язок щодо декларування доходів упродовж січня-лютого виконали 2833 жителі Тернопільщини. Із загальної кількості декларацій 1180 подано громадянами, які зобов’язані були задекларувати свої доходи, 1653 – громадянами, які виявили бажання скористатись правом на податкову знижку. Загалом декларанти заявили про отримання 176,5 млн грн доходу.
Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань склала 8,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 2 млн грн військового збору.
За результатами проведеної роз’яснювальної роботи 52 громадян нашої області, які отримували доходи за кордоном, виконали свій конституційний обов’язок та задекларували 6,9 млн грн доходу. Також 8 громадян задекларували 0,7 млн грн інвестиційних доходів; 89 громадян задекларували 2,2 млн грн доходів від здачі в найм майна; 35 громадян отримали 4,3 млн грн доходів від незалежної професійної діяльності; 520 громадян отримали 113,7 млн грн доходів за договорами спадщини чи дарування; 141 громадянин отримав 9,7 млн грн доходу від продажу нерухомого чи рухомого майна.
Найбільші до сплати суми податку на доходи фізичних осіб, а це 5,8 млн грн, задекларували громадяни, які отримали подарунки та спадщину; 0,8 млн грн – громадяни, які отримали доходи від незалежної професійної діяльності; 0,3 млн грн – громадяни, які отримали доходи від продажу нерухомого чи рухомого майна; 70,7 тис. грн – від здачі в найм нерухомого чи рухомого майна; 1млн 246,7 тис. грн – громадяни, які отримували іноземні доходи.
Варто нагадати, що триває цьогорічна деклараційна кампанія. Відтак громадяни, які у 2023 році отримували доходи, з яких податок не сплачувався, зобов’язані задекларувати їх до 1 травня.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
