Новини ОДПС
Порядок здійснення адміністративного оскарження «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості»
Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок розгляду скарги), скарга подається платником ПДВ (далі – платник податку) протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» і реєструється ДПС у день її надходження (додатки 1-3).
Пунктом 6 Порядку розгляду скарги визначено, що ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися скарга.
Скарга підписується та подається особисто платником податку або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується та подається уповноваженим представником платника податку, до неї додається належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 9 Порядку розгляду скарги).
Відповідно до п. 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані про:
найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, який подає скаргу;
індивідуальний податковий номер платника податку;
податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
номер та дату оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня;
інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня;
відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня в судовому порядку;
вимоги платника податку, який подає скаргу.
При поданні скарги на рішення комісії регіонального рівня платник податку має право додати до скарги про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку – інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені ст. 56 ПКУ (п. 17 Порядку розгляду скарги).
Реорганізація шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу, виділення: що спричинить анулювання платника ПДВ
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначені ст. 107 ЦКУ.
Згідно з частиною другою ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.
Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми (частина перша ст. 108 ЦКУ).
Відповідно до частин 4-8 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755):
у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи – правонаступника;
у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття;
у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи;
у разі поділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутворених юридичних осіб та державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу;
у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Порядок реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ регулюється ст. 183-184 розд. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) та регламентується розд. ІІІ-V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення).
Згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, проводиться перереєстрація платника ПДВ.
Для перереєстрації платник податку подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.
Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 ПКУ.
Згідно з п.п. «б» п.184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом № 755 (абзац 2 п.184.2 ст. 184 ПКУ).
Отже, у разі перетворення юридичної особи проводиться перереєстрація платника ПДВ.
Підлягає анулюванню реєстрація платника ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, поділу та перетворення (у випадку якщо особа, утворена шляхом перетворення не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації платника ПДВ).
Не підлягає анулюванню реєстрація платника ПДВ, що реорганізується шляхом виділу.
Щодо річного декларування фізособи, яка отримала доходи від продажу об’єктів нерухомого/рухомого майна, з яких сплачено податок до нотаріального оформлення договорів купівлі-продажу
Відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 та 173 ПКУ.
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб Декларації встановлений ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Водночас п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначено, що відповідно до ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.
Враховуючи викладене, фізична особа, яка отримала доходи від продажу об’єктів нерухомого та/або рухомого майна, з яких сплачено податок до нотаріального оформлення договорів купівлі-продажу відповідно до розд. IV ПКУ, не зобов’язана подавати річну Декларацію та відображати такі доходи у Додатку Ф4, за умови відсутності інших підстав для її подання.
Тернопільщина: до місцевих бюджетів з початку року надійшло 290,8 млн грн єдиного податку
Упродовж січня-лютого цього року представники бізнесу Тернопільщини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих скарбниць 290,8 млн грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 103,9 млн гривень.
Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. За два місяці вони сплатили 219 млн грн єдиного податку, що на 88,5 млн грн більше, ніж за відповідний період 2023 року.
Юридичні особи третьої та четвертої груп перерахували за цей період 71,8 млн грн єдиного податку, а це на 15,4 млн грн більше, ніж торік у січні-лютому.
Єдиний податок – платіж, який спрямовується в повному обсязі до місцевих скарбниць. Відтак територіальні громади можуть його використовувати для розвитку своєї інфраструктури.
Головне управління ДПС у Тернопільській області щиро дякує суб’єктам господарювання – спрощенцям, які продовжують здійснювати діяльність, створювати нові робочі місця, сплачувати податкові платежі та підтримувати місцеві громади.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
