A A A K K K
для людей із порушенням зору
Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини ОДПС

Дата: 26.03.2024 15:17
Кількість переглядів: 43

Фото без опису

 

 

Коли ФОП – платника єдиного податку третьої групи демобілізовано

Згідно з абзацами першим і другим п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками третьої груп відповідно до п. 295.4 ст. 295 ПКУ здійснюється за місцем податкової адреси.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до абзацу першого п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі – Порядок № 225).

Порядком № 225 визначено перелік підстав неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених п.п. 102.6.1-102.6.5 п. 102.6 ст. 102 глави 9 розд. II ПКУ, однією з яких є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони (п.п. 4 п. 2 розд. ІІ Порядку № 225).

Абзацом чотирнадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо, зокрема, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Поряд з цим, відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на весь період їх військової служби звільняються, зокрема від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Отже, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи після демобілізації, у строки визначені п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, подала до контролюючого органу за місцем своєї податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку та копію військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації (далі – Заява з копією відповідного документа), то така особа має право не подавати Декларації і не сплачувати єдиний податок за весь період мобілізації.

Якщо Заява з копією відповідного документа не була подана у строки, визначені п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та враховуючи те, що положення п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюються, у т. ч. на платників податків, які мобілізовані, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, яка мобілізована протягом дії воєнного стану в Україні, та не має можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо, зокрема, подання Декларації та сплати єдиного податку, зобов’язана виконати його протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Якщо фізична особа-підприємець – платник єдиного податку третьої групи демобілізована до закінчення дії воєнного стану та у неї відновилася можливість виконання податкового обов’язку, така особа має подати Декларації і сплатити єдиний податок протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

 

 

 

 

Порядок проведення через РРО/ПРРО сум коштів, якщо аванс (передоплата) були отримані на поточний рахунок, а залишок коштів вноситься протягом декількох днів за декількома платежами в готівковій формі

Відповідно до порядку проведення розрахунків, встановленого ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.

При продажі товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону № 265 та супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.

При продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.

Також тут може бути зазначений і будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс», кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того, в коментарях до такого чеку рекомендуємо зазначати «Залишок до сплати» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).

Другий чек (останній чек), у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами) має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.

Поряд із цим, відповідно до пільги встановленої п. 2 ст. 9 Закону № 265, сама по собі операція із приймання продавцем авансу за товар (послуги), із використанням реквізитів його поточного рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010 в межах якої не відбувається відпуск товару, та за умови, що покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), не потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО, оскільки така оплата буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

Водночас сума такого авансу у подальшому має бути відображена у першому фіскальному касовому чеку, за яким приймається чергова сплата із застосуванням РРО/ПРРО, або відбувається відпуск товару.

 

 

 

Щодо закриття рахунків юрособою під час зняття з обліку в контролюючих органах

Частиною третьою ст. 111 Цивільного кодексу України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Відповідно до п. 11.9 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями визначено, що з метою забезпечення закриття рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган за основним місцем обліку на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.

Інформація про відкриті/закриті у фінансових установах рахунки, які взяті на облік контролюючими органами, може бути переглянута у приватній частині Електронного кабінету.

Згідно з частиною третьою ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов’язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника.

Таким чином, ліквідаційна комісія (ліквідатор) до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім одного (ліквідаційного) рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

 

 

 

   Про актуальні питання адміністрування податків і зборів з юридичних осіб йшлося під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Заступниця начальника управління – начальниця відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольга Кондратюк з метою надання інформаційно-консультативної допомоги провела сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», де говорила із додзвонювачами про актуальні питання адміністрування податків і зборів з юридичних осіб.

 

Фото без опису

 

Під час годинного спілкування мова йшла про збільшення та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Окрема увага приділена була авансовим оплатам, визначенні вартості необоротних активів для цілей податкової амортизації.

Запитували й про особливості складання декларації з податку на прибуток підприємств, визначення податкового звітного періоду та обсягу річного доходу, визначення різниці по нарахуванні роялті. 

Запитували, як здійснити виправлення помилок, самостійно виявлених у податковій декларації з податку на прибуток, чи подається фінансова звітність з виправленими показниками до додатка ВП та у якому вигляді (електронному чи паперових носіях).

Посадовиця розповіла про основні аспекти спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб, особливості розрахунку мінімального податкового зобов’язання, порядку формування суми сплачених податків, зборів платежів і витрат на оренду земельних ділянок, які повинні бути враховані при обчисленні МПЗ.

Зокрема, йшлося про те, що з 2022 року законодавством передбачено нарахування мінімального податкового зобов’язання для юридичних осіб – сільгоспвиробників платників єдиного податку (ІІІ-IV група) та тих, що знаходяться на загальній системі оподаткування, для земельних ділянок, що знаходяться в користуванні на правах власності таких підприємств.

Ольга Кондратюк відповіла на поставлені запитання усіх додзвонювачів та нагадала, що для оперативної комунікації з бізнесом в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області діє комунікаційна податкова платформа та відкриті телефонні лінії. 

 

 

 

До бюджету Тернопільщини надійшло понад 96 млн грн земельної плати

З початку року платники податків області забезпечили надходження земельного податку та оренди землі в сумі 96 млн  245,5 тис. гривень. Це перевищило надходження січня-лютого 2023 року на 19 млн 708,8 тис. грн або ж на 25,8 відсотків.

Більша частина цього платежу – внесок юридичних осіб. Адже вони перерахували у січні-лютому 82 млн 128,7 тис. грн плати за землю, що на 20 млн 728,2 тис. грн більше, ніж у перші два місяці минулого року.

Фізособи поповнили скарбниці місцевих громад, сплативши 14 млн 117,1 тис. грн плати за землю. 

Нагадаємо, надходження від земельної плати у повній сумі спрямовуються до місцевих бюджетів, тож є одним з важливих бюджетоформуючих платежів громад.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь