Новини ОДПС
Як для цілей зберігання пального, що використовується для заправлення електрогенераторної установки визначається поняття «об’єкт» (приміщення, територія, будівля, тощо)
Відповідно до ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – декларація).
У декларації зазначаються відомості про:
суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво):
для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;
для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), місце проживання, контактний номер телефону, адреса електронної пошти);
загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ об’єктами оподаткування або об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування, повідомлення № 20-ОПП), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.
У повідомленні № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання повідомлень № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – обладнання, устаткування, що розміщені на одній території чи в одному приміщенні, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши інформацію про територію або приміщення, де вони розміщуються).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
Повідомлення № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до повідомлення № 20-ОПП), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цього повідомлення.
Отже, з метою визначення поняття «об’єкт», на якому може зберігатися пальне, що використовується для заправлення електрогенераторної установки, суб’єкту господарювання необхідно керуватися інформацією, зазначеною у повідомленні № 20-ОПП, про місце розташування відповідного устаткування.
Крім того, у разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена ст. 17 Закону № 481 за здійснення зберігання пального без ліцензії.
Як у додатку 4ДФ до Розрахунку податковий агент відображає суми наданих платнику податку доходів у негрошовій формі, до яких застосовується коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 ПКУ
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 розд. IV до Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – розд. І додатка 4ДФ) до Розрахунку, зокрема, передбачений рядок 06, де:
у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку).
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);
у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в розд. І додатка 4ДФ до Розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у розд. І додатка 4ДФ до Розрахунку за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні).
Згідно з п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
До наведеної формули застосовується ставка податку 18 відс. (для ставки податку 18 відс. – коефіцієнт 1,21951).
Враховуючи викладене, податковий агент у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» рядка 06 розд. І додатка 4ДФ до Розрахунку відображає суми наданих платнику податку доходів у негрошовій формі, з урахуванням коефіцієнту передбаченого п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Які дії ФОП, яка зареєструвала ПРРО за серією та/або номером паспорта/номером ID картки та під час відкритої зміни змінює кваліфікований електронний підпис у зв’язку з отриманням РНОКПП?
Якщо фізична особа – підприємець, яка відкрила робочу зміну кваліфікованим електронним підписом (далі – КЕП), отриманим за серією та/або номером паспорта/номером ID картки, під час використання програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) у відкритій зміні змінює КЕП у зв’язку з отриманням реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), то для роботи з ПРРО за новим ідентифікатором ключа, такій фізичній особі необхідно засобами Електронного кабінету або Єдиного вікна подання електронної звітності сформувати та подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою № 5-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. № 5-ПРРО, ідентифікатор форми F1391802), в якому зазначити ідентифікатор ключа суб’єкта сертифіката нового КЕП. При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення за ф. № 5-ПРРО необхідно вказати «Старший касир».
В Повідомленні за ф. № 5-ПРРО, вказується значення, яке обирається із параметрів сертифіката безпеки, що складається з набору цифр та букв латинського алфавіту.
Інструкція щодо заповнення графи 3 «Ідентифікатор ключа суб’єкта» Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) розмішена на офіційному вебпорталі ДПС на банері «Програмні РРО»/«Форми ПРРО»/«Інструкції щодо заповнення форм»/Інструкції щодо заповнення форм (за покликанням (https://tax.gov.ua/data/material/000/335/427160/_dentif_kator_klyucha_sub_kta.docx).
Громадяни запитували телефоном про нарахування та пільги з майнових податків
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» стосовно плати за землю та податку на нерухомість громадянами. На питання додзвонювачів відповідала начальниця відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Лариса Березюк.
Посадовиця звернула увагу додзвонювачів, що відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи, які мають у власності квартири, будинки, об’єкти нежитлової нерухомості, земельні ділянки є платниками податку за таке майно.
Нарахування відповідних податків здійснюють органи податкової служби. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Обов’язок щодо сплати податку виникає у громадян протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.
Лариса Березюк зауважила, що громадянам треба слідкувати за правильністю та вчасністю здійснення нарахування податку на нерухоме майно, бо навіть, якщо платник податків не отримав податкове повідомлення-рішення, сплата податку не відміняється. Відповідно до вимог Податкового кодексу України фахівці податкової служби мають право нарахувати відповідний податок з урахуванням строків давності, тобто за останні три роки.
Якщо платник виявив розбіжності між даними, зазначеними в повідомленні-рішенні та даними, зазначеними в документах на право власності на об’єкт, що підлягає оподаткуванню, він може звернутися до державної податкової інспекції за місцем реєстрації для проведення звірки.
Для цього громадянину необхідно пред’явити оригінали документів, які підтверджують його право власності на відповідний об’єкт. Якщо розбіжності будуть підтверджені, то контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове повідомлення-рішення. Попереднє повідомлення-рішення вважається скасованим.
Під час телефонного спілкування найбільше запитань було, чому не надходять податкові повідомлення-рішення на сплату податків. Де податківиця зазначила, якщо у громадян відбулись зміни в реєстраційних даних, зокрема місця проживання, то вони зобов’язані протягом місяця проінформувати про це орган податкової служби. Для цього необхідно подати до податкової інспекції за місцем реєстрації заяву за формою № 5ДР. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб, громадяни у визначений законодавством термін отримають податкові повідомлення-рішення про нараховані суми податків, а саме, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно, вони зможуть своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати податків, не порушуючи граничні терміни сплати та уникнути фінансових санкцій.
Під час телефонного спілкування платники податків, що брали участь у «гарячій лінії», отримали відповіді на усі запитання, які їх цікавили.
Представники бізнесу Тернопільщини використовують у своїй роботі понад 16,6 тисяч РРО та ПРРО
Станом на початок квітня на території Тернопільської області платниками податків зареєстровано 16642 реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, класичних касових апаратів зареєстровано 4467 у 3174 суб’єктів господарювання. У січні-березні цього року платники податків зареєстрували 263 РРО та скасували 443.
Більшість представників бізнесу все ж обирає для роботи зручні програмні РРО. Так, на території області станом на початок квітня їх зареєстровано 12175 у 8829 суб’єктів господарювання. У січні-березні платники податків зареєстрували 1058 ПРРО та скасували 530.
Принагідно нагадуємо, що згідно із Законом України №1017-ІХ від 01.12.2020 року, застосування РРО чи ПРРО при готівкових розрахунках з покупцями стало обов’язковим для усіх суб’єктів господарювання, окрім платників єдиного податку першої групи, з 1 січня 2022 року. А в рамках дії Закону України №3219 від 30.06.2023 року з 1 жовтня 2023 року відновлено застосування штрафних санкцій за порушення представниками бізнесу використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
Просимо представників бізнесу бути відповідальними перед державою та покупцями товарів/користувачами послуг, проводити усі готівкові розрахунки через РРО/ПРРО та видавати фіскальний чек.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
