Новини ОДПС
Виправляємо помилку, допущену в графі 9 «Код пільги» податкової накладної
Порядок заповнення податкової накладної, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Відповідно до п.п. 7 п. 16 Порядку № 1307 код пільги зазначається у графі 9 податкової накладної, яка заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.
Код відповідної пільги з ПДВ зазначається згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної.
Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобовʼязань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не повʼязаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі ‒ розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
При складанні розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не повʼязаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Коригування графи 9 «Код пільги» табличної частини розділу Б податкової накладної, у зв’язку з виправленням помилок (зазначено невірний (помилковий) код пільги), допущених при складанні податкової накладної, не повʼязаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, здійснюється у такому порядку:
- показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «‒» окремо в кожній графі;
- додається новий рядок з виправленими показниками, якому присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній.
При цьому рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «‒», та новому рядку з виправленими показниками, що його замінює, присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та наводиться код причини коригування «104».
Довідка про відсутність заборгованості: нюанси отримання
ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за №1102/32554 (далі – Порядок №733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Довідка), формується за відсутності у платника за даними інформаційно - комунікаційних систем органів ДПС податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та/або іншої заборгованості (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Заява платником подається (на його вибір):
у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного органу ДПС, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Вхід до приватної частини Електронного кабінету (особистого кабінету) здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису (файловий носій, id.gov.ua, Апаратний ключ, Хмарне сховище, Дія.Підпис).
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого Довідку буде подано платником.
Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо.
Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначити усі реквізити нормативно-правового акта за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:
- вид (Закон України, постанова Кабінету Міністрів України, наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);
- індивідуальну назву. Що зазначається у лапках («….»);
- порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-». «/»);
- дата приймання, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2024 року) або цифровим способом (25.12.2024).
У пункті 4 Заяви зазначається найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого буде подано Довідку.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.
Перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, здійснюється за даними інформаційно - комунікаційної системи органів ДПС на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих) за основним та неосновними місцями обліку такого платника.
Крім цього, фізичні особи – громадяни, які не є суб’єктами господарювання, можуть отримати інформацію про наявність або відсутність у них податкового боргу, використавши Електронний кабінет за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Приватна частина Електронного кабінету через режим «Стан розрахунків з бюджетом» відкриває доступ до особових рахунків користувача зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника), де відображається зведена інформація по кожному виду платежу станом на момент звернення.
Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов'язково зазначається термін її дії.
У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.
За наявності у платника за даними інформаційної системи контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Довідка надається лише за умови подання платником належним чином оформленої Заяви, та за відсутності на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?
Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 1,5 відс., визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.
Чи є базою нарахування єдиного внеску сума внесків за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення, сплачених роботодавцем за найманих працівників?
Відповідно до п.п. 69 п. 1 ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (далі – Закон № 1909) страхування – правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов’язаних з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
Статтею 4 Закону № 1909 встановлено класи страхування іншого, ніж життя (класи з 1 по 18), та класи страхування життя (класи з 19 по 23).
Так, згідно з п. 2 ст. 4 Закону № 1909 до класів страхування життя належать:
клас 19 – страхування життя (інше, ніж передбачено класами 20, 21, 22, 23);
клас 20 – страхування життя до шлюбу та до народження дитини;
клас 21 – інвестиційне страхування життя;
клас 22 – безперервне страхування здоров’я;
клас 23 – пенсійне страхування.
Згідно з ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1057) учасник недержавного пенсійного забезпечення – фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та Законом № 1057, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).
Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Пунктом 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 визначено види виплат, які включаються до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5 Інструкції № 5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії (п.п. 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 2 розд. ІІ якого платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.
Отже, суми страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування єдиного внеску.
Водночас внески, сплачені роботодавцем на користь працівника за договором недержавного пенсійного страхування, не є базою нарахування єдиного внеску.
Тернопільщина: до місцевих бюджетів з початку року надійшло 342 млн грн єдиного податку
Упродовж січня-березня цього року представники бізнесу Тернопільщини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих скарбниць 342 млн грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 107 млн гривень.
Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. За три місяці вони сплатили 261,2 млн грн єдиного податку, що на 95 млн грн більше, ніж за відповідний період 2023 року.
Юридичні особи третьої та четвертої груп перерахували за цей період 80,9 млн грн єдиного податку, а це на 12,9 млн грн більше, ніж торік у січні-березні.
Єдиний податок – платіж, який спрямовується в повному обсязі до місцевих скарбниць. Відтак територіальні громади можуть його використовувати для розвитку своєї інфраструктури.
Головне управління ДПС у Тернопільській області щиро дякує суб’єктам господарювання – спрощенцям, які продовжують здійснювати діяльність, створювати нові робочі місця, сплачувати податкові платежі та підтримувати місцеві громади.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
