Новини ОДПС
Протягом якого терміну та на підставі якого документа потрібно провести через РРО/ПРРО операцію повернення товарів у випадку не отримання або відмови від товарів покупцем при відправці їх за допомогою служб доставки
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), п. 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду).
Відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією.
Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
Згідно з п. 1 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг або операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, зобов’язані дотримуватись встановлених ст. 3, 4 Закону № 265 порядків проведення розрахунків, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи такі, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, під час отримання товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, який дає змогу особі його зчитати та ідентифікувати з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
При цьому, обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.
У випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції (інших підтвердних документів) від служби доставки про повернення відправлення та розрахункового чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.
Суб’єкту господарювання жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 гривень.
Операція повернення товарів у випадку не отримання або відмови від товарів покупцем при відправці їх за допомогою служб доставки має бути проведена в день отримання суб’єктом господарювання квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, де такі товари ідентифіковані, а у випадку їх отримання після закінчення робочого дня, з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання.
Чи можуть отримати пільгу щодо сплати земельного податку фізособи, яким призначено пенсію не за віком, а за вислугу років, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника тощо, після досягнення ними пенсійного віку без зміни виду пенсії?
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Водночас до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
При поданні фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Абзацом двадцять четвертим ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) визначено, що пенсіонер – особа, яка відповідно до Закону № 1058 отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених Законом № 1058.
Відповідно до частини першої ст. 9 Закону № 1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника.
Зокрема, ст. 26 Закону № 1058 встановлено умови призначення пенсії за віком.
Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком, а за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо, після досягнення ними віку та за наявності відповідного страхового стажу, встановлених ст. 26 Закону № 1058 (мають право на пенсію за віком), можуть отримати пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв) незалежно від виду призначеної пенсії.
Щодо звільнення платників податків від фінансової відповідальності за помилкову сплату грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок
Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу платників, що Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603), внесено зміни до пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема доповнено новим підпунктом 112.8.8 прим. 1, яким встановлено, що обставинами, які звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Також Законом № 3603 врегульовано питання не нарахування/анулювання нарахованої пені за помилкове зазначення платником податків у платіжних документах неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів (за умови своєчасної сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету).
Так, внесені Законом № 3603 зміни передбачають викладення в новій редакції підпункту 129.9.8 пункту 129.9 статті 129 Кодексу, яким встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Положення нової редакції підпункту 112.8.8 прим. 1 пункту 112.8 статті 112 та підпункту 129.9.8 пункту 129.9 статті 129 Кодексу щодо звільнення платників податків, у тому числі податкових агентів, від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема в частині помилкової сплати грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок, застосовуються починаючи з 16.03.2024.
Наголошуємо, що для звільнення платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема в частині порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання відповідно до статті 124, 125 і Кодексу та не нарахування/анулювання пені відповідно до статті 129 Кодексу потрібним є дотримання визначених обставин.
Першою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання платником податків, у тому числі податковим агентом, на інший бюджетний рахунок, ніж той, що передбачений для сплати того чи іншого податку, збору, платежу, контроль за якими покладено на контролюючі органи.
Другою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання не пізніше законодавчо визначених граничних строків сплати податків, зборів, платежів.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статті 43 Кодексу).
При цьому платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів, зокрема на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету (пункт 43.4 статті 43 Кодексу).
Такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) лише Законом № 2464 визначається, зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Окрім цього, частиною другою статті 8 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок не належить до системи оподаткування.
Отже, зазначені вище положення про звільнення від фінансової відповідальності не поширюються на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.
Понад 3 млн грн штрафних санкцій нарахували на Тернопільщині за порушення при торгівлі алкоголем, тютюном та пальним
Упродовж січня-березня цього року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 228 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним.
За результатами проведених перевірок встановлено 200 порушень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, що регулюють виробництво та обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Зокрема:
- 35 фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами з полиць самообслуговування;
- 22 факти невидачі розрахункового документа (чеку), незабезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів;
- 20 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими за встановлені максимально роздрібні ціни;
- 14 фактів реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;
- 14 фактів реалізації дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби;
- 13 фактів торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії;
- інші порушення.
Внаслідок перевірок підприємцям донараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 млн 1,8 тис. гривень.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
