A A A K K K
для людей із порушенням зору
Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини ОДПС

Дата: 23.04.2024 16:11
Кількість переглядів: 30

Фото без опису

 

 

Протидія корупції – один з пріоритетів роботи податкової служби

Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Тернопільській області вкотре наголошує на нетерпимості до корупції в податковому органі, що негативно впливає на імідж всієї Державної податкової служби України в цілому, і засуджує використання статусу державного службовця для вирішення особистих проблем.

Профілактика та упередження корупційних дій під час здійснення службових повноважень є одним із основних пріоритетів діяльності уповноваженого підрозділу, тож ним, у рамках визначеного законодавством правового поля, наявних сил і засобів, постійно проводяться заходи, спрямовані на виявлення та припинення фактів корупції.

Ефективне запобігання та виявлення корупції в органах ДПС залежить від злагодженості роботи всіх її структурних підрозділів, спрямованої на формування нульової толерантності працівників органів ДПС до корупції, забезпечення невідворотності відповідальності за корупційні та пов’язані із корупцією правопорушення, забезпечення контролю за дотриманням вимог антикорупційного законодавства та правил етичної поведінки під час виконання службових повноважень.

Просимо громадян також бути активними в питанні боротьби із проявами корупції в органах податкової служби, а у разі володіння інформації про випадки корупційних діянь працівниками ГУ ДПС в області повідомляти відділ з питань запобігання та виявлення корупції будь-яким зручним способом:

- з використанням засобів поштового зв’язку, на адресу: м. Тернопіль, вул. Білецька, 1;

- з використанням спеціальної скриньки для повідомлень про корупцію, яка знаходиться у внутрішній частині входу в адміністративне приміщення ГУ ДПС (поза межами відеоспостереження);

- на електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Тернопільській області tr.szk25@tax.gov.ua (крім звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації);

- під час особистого прийому громадян керівництвом та безпосередньо із службовими особами відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Тернопільській області (інформація про порядок запису на прийом, а також графік особистого прийому розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС);

- у письмовому вигляді та/або засобами телефонного зв’язку через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Тернопільській області (контактний телефон: 0352-43-46-19).

Окрім цього, можна повідомити про факти корупції в ГУ ДПС у Тернопільській області до НАЗК за телефоном +38(044)200-06-91, а також на електронну адресу: anticor_report@nazk.gov.ua.

 

 

 

Тимчасова (виїзна) торгівля алкогольними напоями (тютюновими виробами): чи можна скористатися ліцензією на право роздрібної торгівлі з іншого місця торгівлі

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у т.ч. іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у т.ч. їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно зі ст. 1 Закону № 481:

місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для, зокрема, тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (далі – ПРРО) (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;

ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у т.ч. іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

У заяві про видачу ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО, ПРРО (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також     інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах (ст. 15 Закону № 481).

Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) отримується суб’єктами господарювання (у т.ч. іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) на кожне окреме місце торгівлі.

Отже, суб’єкт господарювання (у т.ч. іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) не може використовувати під час здійснення тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) ліцензію на право роздрібної торгівлі з іншого місця торгівлі.

Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) суб’єкт господарювання (у т.ч. іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) повинен придбати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі.

 

 

 

Чи необхідно скасовувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа та отримувати новий при зміні податкової адреси платника податків

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податковою адресою платника податків – електронного резидента (е-резидента) визнається електронна адреса, зазначена такою особою у заяві про набуття статусу електронного резидента (е-резидента).

Пунктом 45.2 ст. 45 ПКУ визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

Згідно з п. 30 частини першої ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) кваліфікований сертифікат електронного підпису – сертифікат електронного підпису, що видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг (далі – Надавач) і відповідає вимогам, встановленим частиною другою ст. 23 Закону № 2155.

Перелік обов’язкових вимог до кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, визначений частиною другою ст. 23 Закону № 2155, є вичерпним (частина третя ст. 23 Закону № 2155).

При цьому враховуючи частину п’яту ст. 23 Закону № 2155 кваліфіковані сертифікати відкритих ключів можуть містити інші необов’язкові додаткові спеціальні атрибути, визначені у стандартах для кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Відповідно до п. 92 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року № 992, у разі зміни відомостей, що містяться у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, користувач у триденний строк з дня настання таких змін повідомляє про це Надавачеві та надає документи, що підтверджують відповідні зміни.

Таким чином, якщо кваліфіковані сертифікати відкритих ключів містять інформацію щодо податкової адреси платника податків (місця проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи), то у разі зміни таких відомостей, платнику податків необхідно звернутися до Надавача, щоб скасувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа та отримати новий.

 

 

 

 

Щодо застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань

Головне управління ДПС у Тернопільській області наголошує, що у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, встановлених статтею 124 Кодексу.

Згідно з пунктом 124.1 статті 124 Кодексу у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми додаткового боргу;

- штраф, визначений пунктом 124.1 статті 124 Кодексу, застосовується лише після сплати податкового (грошового) зобов’язання, оскільки зазначений штраф розраховується від погашеної суми податкового боргу.

Наголошуємо, що за результатами камеральних перевірок штрафні санкції, визначені пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Кодексу, не застосовуються, оскільки під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не має можливості довести чи спростувати обставини, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом (лист ДПС від 06.10.2023 № 25118/7/99-00-04-02-04-07).

З урахуванням особливостей, визначених абзацом дев’ятим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо строків сплати податків та зборів, зокрема, за 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), за І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень-травень 2022 року (для місячного звітного (податкового періоду), за умови їх сплати не пізніше 01.08.2022.

Необхідно враховувати, що положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу застосовуються до обов’язків сплати окремих податків/зборів/платежів, щодо яких Кодексом визначено окремі терміни сплати при встановленому річному звітному періоді.

Зокрема податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у річній податковій декларації, сплачується рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Кодексу).

Щомісячна сплата податкового зобов’язання з плати за землю за податковий звітний період, який дорівнює календарному місяцю, у разі надання річної Додаткової декларації розглядається як сплата за місячний звітний період.

Враховуючи зазначене, суб’єкт господарювання, який має можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати плати за землю, звільняється від відповідальності за порушення термінів сплати плати за землю за період січень-травень 2022 року, за умови сплати не пізніше 01.08.2022.

У разі сплати плати за землю за січень-травень 2022 пізніше 01.08.2022, а також за порушення термінів сплати плати за землю за червень-грудень 2022 року та подальші звітні періоди суб’єкт господарювання не звільняється від відповідальності, до платників застосовуються штрафні санкції, визначені статтею 124 Кодексу.

Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та єдиного податку четвертої групи, визначене у річній податковій декларації, сплачується юридичними особами:

- авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт «б» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Кодексу);

- авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт «б» підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Кодексу);

- щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (підпункт 295.9.2. пункту 295.9. статті 295 Кодексу).

Отже, сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, єдиного податку четвертої групи, що вноситься щокварталу, вважається сплатою за квартальний звітний період, і на неї поширюється дія абзацу дев’ятого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Таким чином, за порушення терміну сплати цих податків за І квартал 2022 року такі платники звільняються від відповідальності за умови сплати зобов’язань не пізніше 01.08.2022.

З урахуванням наведеного вище положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу не звільняють платників від застосування штрафних санкцій, встановлених пунктом 124.1 статті 124 Кодексу, у разі сплати після 01.08.2022 узгодженої суми грошового зобов’язання з:

податку на прибуток, частини чистого прибутку (доходу) – за 2021 рік;

податку на прибуток, частини чистого прибутку (доходу), єдиного податку третьої групи (зі ставкою 3 або 5 відсотків), єдиного податку четвертої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, транспортного податку, екологічного податку, рентної плати, туристичного збору, збору за місця для паркування транспортних засобів – за І квартал 2022 року;

податку на прибуток (платниками податку, які застосовують місячний звітний (податковий) період, відповідно до підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу), ПДВ, єдиного податку третьої групи (зі ставкою 2 відсотки), рентної плати, плати за землю – за січень-травень 2022 року;

- податків/зборів/платежів за інші звітні (податкові) періоди – при порушені строків, визначених Кодексом для сплати таких податків/зборів/платежів.

При цьому відлік терміну затримки сплати узгодженої суми грошового зобов’язання, встановленого абзацами другим та третім пункту 124.1 статті 124 Кодексу, у контексті платежів та звітних періодів, зазначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, починається 02.08.2022.

 

 

 

        До місцевих бюджетів Тернопільщини надійшло понад 58,5 млн грн податку на нерухоме майно

З початку року власники нерухомості сплатили до місцевих бюджетів Тернопілля 58 млн 533,3 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 5,7 млн грн більше, ніж у січні-березні минулого року.

Основна сума сплаченого платежу припадає на власників нерухомості – юридичних осіб. Вони спрямували на розвиток територіальних громад краю майже 37,4 млн грн податку на нерухоме майно. 

Жителі області перерахували за нерухомість протягом перших трьох місяців року майже 21,2 млн грн цього платежу.

Нагадаємо, надходження від податку на нерухоме майно у повній сумі спрямовуються до місцевих бюджетів, тож є одним з важливих бюджетоформуючих платежів громад. Ставку податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 квадратний метр.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь