Новини ОДПС
На які підакцизні товари (продукцію) встановлюють МРЦ терміни для подання декларації
Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ.
Згідно з п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів що сплачується виробниками та імпортерами є вартість за МРЦ тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Встановлення МРЦ на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін (п. 220.1 ст. 220 ПКУ).
У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером МРЦ на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни (п. 220.3 ст. 220 ПКУ).
Отже, виробники та імпортери встановлюють МРЦ на:
сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 10);
сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90);
сигарети без фільтра, цигарки (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10);
сигарети з фільтром (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20);
інший тютюн промислового виробництва та замінники тютюну промислового виробництва; «гомогенізований» або «відновлений» тютюн; тютюнові екстракти та есенції (код згідно з УКТ ЗЕД 2403);
тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 11 00 10);
інші продукти, що містять тютюн, відновлений тютюн та замінники тютюну, призначені для вдихання без горіння (коди згідно з УКТ ЗЕД 2404 11 00 90 та 2404 19 10 00);
рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (коди згідно з УКТ ЗЕД 2404 12 00 10, 2404 19 90 10, 2404 12 00 90 та 2404 19 90 90);
інші нікотиновмісні продукти, їх замінники (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 99 00 00);
інші нікотиновмісні продукти для орального застосування (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00) – з 01.09.2024.
Декларація про МРЦ (далі – Декларація) подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ).
Установлені виробником або імпортером МРЦ на перелічені у Декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається Декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому Декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (п. 220.7 ст. 220 ПКУ).
У зв’язку з запровадженням з 01.09.2024 оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, виробники та імпортери таких продуктів для встановлення на них з 01.09.2024 МРЦ подають Декларацію не пізніше ніж 25.08.2024.
Нюанси сплати земельного податку релігійними організаціями
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283 ПКУ.
Зокрема, земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Пунктом 284.3 ст. 283 ПКУ передбачено, що якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Згідно з п. 287.7 ст. 287 ПКУ у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами земельний податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Таким чином, релігійні організації, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та які використовують земельні ділянки, які перебувають у власності та/або у володінні на праві постійного користування, що відповідають вимогам п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, при наданні в оренду таких земельних ділянок або розташованих на них окремих будівель, споруд (їх частин), повинні сплачувати земельний податок на загальних підставах за площі ділянок, що надаються в оренду, або за площі, на яких розташовані надані в оренду окремі будівлі (їх частини).
Чи є платником екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах СГ, який має дозвіл на розміщення відходів із встановленими лімітами та здійснює тимчасове розміщення побутових відходів до їх видалення шляхом вивезення відповідно до укладеного договору з підприємством комунального господарства на вивіз побутових відходів?
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено віднесення до платників екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Податок) суб’єктів господарювання, які здійснюють «розміщення відходів» в розумінні п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, як постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах, на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.
Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ підставою для визначення суб’єкта господарювання платником Податку є здійснення таким суб’єктом розміщення відходів власного виробництва або відходів, отриманих в рамках виконання договорів про розміщення відходів.
Оскільки суб’єкт господарювання здійснює тимчасове розміщення побутових відходів (у тому числі контейнерах), що не належать до окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, то у нього виникають податкові зобов’язання з екологічного податку за розміщення відходів.
Щодо оподаткування ПДФО та військовим збором виплати благодійної допомоги (профспілкової виплати), яка не передбачена умовами Статуту профспілкової організації, або виплати допомоги членам сімей (які не є членами профспілкової організації товариства) загиблих працівників товариства
Діяльність професійних спілок, їх організацій та об’єднань в Україні регулюється Законом України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі – Закон № 1045).
Відповідно до ст. 14 Закону № 1045 профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. При цьому статут (положення) профспілки повинен містити, зокрема, джерела надходження (формування) коштів профспілок, їх об’єднань, та напрями використання таких коштів.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема: сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов’язаним з ними фізичним особам (п.п. «в» п.п. 165.1.4 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ встановленого на 1 січня такого року.
При цьому положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Водночас перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Таким чином, якщо виплата благодійної допомоги (профспілкової виплати) не передбачена умовами Статуту профспілкової організації, або виплата допомоги здійснюється членам сімей (які не є членами профспілкової організації товариства) загиблих працівників товариства, то з метою оподаткування таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу з відповідним оподаткуванням.
Жителі Тернопільщини спрямували 167,8 мільйонів гривень військового збору на обороноздатність країни
За січень-квітень до бюджету від платників області надійшло 167,8 млн грн військового збору. Надходження перевищили показник січня-квітня 2023 року на 17,3 млн гривень.
Нагадаємо, що військовий збір запроваджено в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії. Ставка цього платежу становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.
Понад 2 млрд грн сплатили на Тернопільщині на соціальні гарантії
У січні-квітні цього року суб’єкти господарювання Тернопільської області сплатили 2 млрд 169,8 млн грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун. Лише у квітні надходження єдиного внеску від платників області склали 577 млн гривень.
Нагадаємо, єдиний внесок є джерелом наповнення фондів соціального страхування, з яких здійснюються виплати пенсій, забезпечуються соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань. Варто мати на увазі, що несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому. Адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний, а з 1 квітня 2024 року це – 1760 гривень.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
