Новини ОДПС
Чи застосовується відповідальність до фізособи – контролюючої особи відповідно до п. 120.7 ПКУ, при не зазначенні у Звіті про КІК за 2022, 2023 роки переліку операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами?
Підпунктом 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.
Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту. Зокрема, п.п. «ж» 39 прим. 2.5.3. п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено, що у Звіті зазначається перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами - пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
При цьому, п. 120.7 ст. 120 ПКУ передбачено, що невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної п.п. «г» - «з» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відс. суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відс. скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.
Таким чином, до контролюючої особи застосовується відповідальність, передбачена п. 120.7 ПКУ, у разі не зазначення переліку операцій із нерезидентами – пов’язаними особами у Звіті за 2022, 2023 звітний рік.
Щодо оподаткування ПДФО та військовим збором виплати благодійної допомоги (профспілкової виплати), яка не передбачена умовами Статуту профспілкової організації, або виплати допомоги членам сімей (які не є членами профспілкової організації товариства) загиблих працівників товариства
Діяльність професійних спілок, їх організацій та об’єднань в Україні регулюється Законом України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі – Закон № 1045).
Відповідно до ст. 14 Закону № 1045 профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. При цьому статут (положення) профспілки повинен містити, зокрема, джерела надходження (формування) коштів профспілок, їх об’єднань, та напрями використання таких коштів.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема: сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов’язаним з ними фізичним особам (п.п. «в» п.п. 165.1.4 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ встановленого на 1 січня такого року.
При цьому положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Водночас перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Таким чином, якщо виплата благодійної допомоги (профспілкової виплати) не передбачена умовами Статуту профспілкової організації, або виплата допомоги здійснюється членам сімей (які не є членами профспілкової організації товариства) загиблих працівників товариства, то з метою оподаткування таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу з відповідним оподаткуванням.
Як знятися з податкового обліку в контролюючих органах юрособі, місцем реєстрації якої є тимчасово окупована територія України
Порядок зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб визначений:
як платників податків – ст. 67 глави 6 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588);
як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – ст. 5 розд. ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та розд. IV-V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162 (далі – Порядок № 1162).
Підставою початку проведення заходів податкового контролю, пов’язаних з ліквідацією або реорганізацією платників податків та платників єдиного внеску, відповідно до п. 11.5 розд. ХІ Порядку № 1588, п. 1 розд. IV та п. 1 розд. V Порядку № 1162, є:
заява за ф. № 8-ОПП, заява за ф. № 7-ЄСВ та копія розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію та про утворення ліквідаційної комісії, подані юридичною особою, для якої законом установлені особливості її державної реєстрації та відомості щодо якої не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадський формувань (далі – ЄДР);
відомості з ЄДР про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи, на яку поширюється дія Закону України від 15.05.2003 № 755- IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755);
відомості з ЄДР чи Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;
судові рішення або відомості з ЄДР, інша інформація щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків;
порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
Заяви за формою № 8-ОПП, формою № 7-ЄСВ та копії документів можуть бути подані до контролюючого органу в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг».
Платник єдиного внеску може не подавати заяву за формою № 7-ЄСВ та документи, визначені цим пунктом, якщо таким платником до контролюючого органу подано заяву та документи для зняття з обліку в контролюючих органах, відповідно до розділу ХІ Порядку № 1588. У такому разі датою подання заяви для зняття з обліку платника єдиного внеску вважається дата, що відповідає даті подання заяви згідно з Порядком № 1588 (абзац шостий п.1 розд.V Порядку № 1162).
За результатами проведення відповідних заходів податкового контролю, згідно з п. 11.10 розд. ХІ Порядку № 1588 та п.4 розд. IV Порядку № 1162, до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (при наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомості:
про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП;
відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ;
про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП – у разі наявності податкового боргу при реорганізації юридичної особи.
Відповідно до п. 78.1.7 п. 78.1 ст.78 ПКУ та ст. 5 Закону № 2646 проводяться документальні позапланові перевірки платників податків, щодо яких розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення) та припинення юридичної особи.
Платник податків має забезпечити остаточні розрахунки з податків, зборів, єдиного внеску, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, подати до контролюючих органів у порядку, встановленому ПКУ та Законом № 2464, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, єдиного внеску, та виконати інші обов’язки платника податків та платника єдиного внеску.
Слід зазначити, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та наказу ДПС України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (далі – Наказ № 173) виконання окремих повноважень, передбачених положеннями про територіальні органи, в роботі яких встановлений простій, тимчасово закріплено за іншими територіальними органами ДПС.
Так, наприклад, повноваження в частині зняття з обліку платників податків та платників єдиного внеску окремих територіальних органів тимчасово закріплені за іншими територіальними органами, про що повідомлено на офіційному вебпорталі ДПС.
Інформацію щодо виконання повноважень та комунікації з територіальними органами ДПС можна знайти за посиланням: https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/teritorialni-organi/, вибравши конкретний територіальний орган.
Враховуючи викладене, після внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи або подання заяви за ф. № 8-ОПП, ф. № 7-ЄСВ та копії розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію та про утворення ліквідаційної комісії, процедури та дії по зняттю з податкового обліку юридичних осіб, місцем реєстрації яких є тимчасово окупована російською федерацією територія України, проводяться контролюючим органом за основним місцем обліку платників податків або органом, за яким відповідно до Наказу № 173 на час дії воєнного стану закріплено виконання окремих повноважень, пов’язаних із зняттям з обліку платників податків та платників єдиного внеску.
При цьому юридична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків, зборів, єдиного внеску, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, подати до контролюючих органів у порядку, встановленому ПКУ та Законом № 2464, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, єдиного внеску, та виконати інші обов’язки платника податків та платника єдиного внеску.
Які документи подають малі виробники виноробної продукції для одержання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв?
Згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) малі виробництва виноробної продукції – суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом виробництво та розлив у споживчу тару алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), що не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік, з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених/вироблених та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження.
Відповідно до ст. 3 Закону № 481 для отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) малі виробництва виноробної продукції подають в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді заяву, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У такій заяві зазначаються:
найменування суб’єкта господарювання, для юридичних осіб – код ЄДРПОУ, для фізичних осіб – суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);
місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) (адреса);
інформація щодо кодів згідно з УКТ ЗЕД на продукцію, яку планується виробляти.
Для малих виробництв виноробної продукції ліцензія на право виробництва алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) або рішення про відмову в її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 10 робочих днів з дня одержання документів, зазначених у Законі № 481.
З початку року бізнесу Тернопільщини відшкодовано 447 млн грн податку на додану вартість
Упродовж січня-квітня цього року суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним особам Тернопільщини з державного бюджету відшкодовано грошовими коштами з урахуванням перехідних залишків минулих періодів 447 млн грн податку на додану вартість.
Загалом у січні-квітні 149 суб’єктів господарювання краю заявили про відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 490 млн гривень.
За результатами проведених перевірок податковими органами області за чотири місяці упереджено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ на 43,9 млн гривень.
На початок травня загальний залишок заявленого невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становив 170 млн грн, в тому числі 154 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами податкового законодавства, а 16 млн грн – у судовому та адміністративному розгляді.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
