Новини ОДПС
Скільки потрібно формувати Повідомлень про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (КІК)
Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України.
Згідно з п.п. 39 прим.2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа (юридична особа) – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ
ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної (юридичної) особи – резидента протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю) засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Отже, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії, зобов’язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки визначені п.п. 39 прим.2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Враховуючи зазначене, у даному випадку необхідно направити на адресу контролюючого органу два таких Повідомлення окремо щодо кожної підстави його подання, зокрема, щодо відчуження частки в іноземній юридичній особі та щодо припинення здійснення фактичного контролю.
Чи передбачено компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нового робочого місця?
Компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку із створенням нового робочого місця, передбачено Порядком компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця (далі – Порядок компенсації єдиного внеску роботодавцям), та Порядком компенсації суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця (далі – Порядок компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2023 року № 338.
Відповідно до п. 7 Порядку компенсації єдиного внеску роботодавцям, його дія поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які:
створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.
Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 7 Порядку компенсації єдиного внеску роботодавцям, він має право протягом наступних 12 місяців на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відс. суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу.
При зменшенні штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Згідно з п. 2 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва, його дія поширюється на роботодавців, які одночасно: є суб’єктами малого підприємництва; створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних шляхом укладення трудового договору.
Право на компенсацію у розмірі фактичних витрат має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних (п. 3 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).
Зареєстрований безробітний може бути працевлаштований у роботодавця з виплатою компенсації за нього один раз на п’ять років за умови, що він у відповідному п’ятирічному періоді не був працевлаштований будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного) (п. 4 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).
Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців упродовж наступних двох років (п. 6 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).
Пунктом 9 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва, зокрема передбачено, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування з підстав, передбачених п. 1 частини першої ст. 36 (припинення трудового договору за угодою сторін) або п. 1 частини першої ст. 40 (розірвання трудового договору у випадку змін в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII, сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості до закінчення дворічного строку.
Виплата компенсації зберігається у разі, коли інший зареєстрований безробітний працевлаштований на місце звільненого працівника у строк, що не перевищує 60 календарних днів.
Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно з дати працевлаштування першого безробітного, враховуючи строки виплаченої компенсації та перерви між працевлаштуванням безробітних.
Як формується загальний оподатковуваний дохід та сума витрат, для визначення об’єкта оподаткування ФОП на загальній системі оподаткування
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – типова форма), та Порядок її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Інформація про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю, зазначається у графах 5-10 типової форми.
Зокрема, у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг).
Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
При цьому Законом № 265 ототожнюються правила застосування РРО/ПРРО як для готівкових так і безготівкових розрахунків, здійснених за допомогою ЕПЗ (зокрема, через POS-термінали), що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Отже, оскільки виручкою фізичної особи – підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою отримання доходу є: дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок у форматі ІВАN, у касу; у разі здійснення розрахунків у негрошовій формі – дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів; при здійсненні розрахунків за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) – дата, вказана у фіскальному чеку.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
До складу витрат включаються тільки ті витрати, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами, що засвідчують факт їх оплати.
Враховуючи викладене, з метою визначення загального оподатковуваного датою отримання доходу є:
дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок, якщо розрахунки проведені на поточний рахунок у форматі ІВАN;
дата вказана у фіскальному чеку, у разі проведення розрахунків готівковими коштами та/або банківською платіжною карткою з використанням платіжного терміналу (POS-терміналу);
дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі).
При визначенні витрат враховуються лише ті витрати, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами, що засвідчують факт оплати.
Які реквізити слід зазначати у полях платіжної інструкції при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕАРП та СЕ?
Відповідно до п. 17 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408) електронний рахунок платника акцизного податку (окремо для пального, окремо для спирту етилового) відкривається Казначейством на безоплатній основі без укладення договору. На електронний рахунок платник акцизного податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного рахунка платника податків у банку/небанківському надавачу платіжних послуг.
Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі відомостей, які ДПС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У таких відомостях зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер бюджетного рахунка (п. 18 Порядку № 408).
Згідно з п. 19 Порядку № 408 казначейство надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника акцизного податку не пізніше операційного дня, що настає за днем відкриття такого рахунка. Після надходження зазначеного повідомлення ДПС інформує платника акцизного податку про реквізити його електронного рахунка.
Відповідно до вимог частини другої ст. 40 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Отже, при перерахуванні коштів з рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) у платіжній інструкції необхідно заповнювати:
у полі «Отримувач» – назву платника податку;
у полі «Код платника» – податковий номер платника податку;
у полі «Банк отримувача» – «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
у полі «Рахунок отримувача» – номер електронного рахунка у СЕАРП та СЕ за стандартом IBAN;
у полі «Призначення платежу» – роз’яснювальну інформацію про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано на електронний рахунок».
До бюджетів тергромад Тернопільщини з початку року надійшло 479 млн грн єдиного податку
Упродовж січня-квітня цього року представники бізнесу Тернопільщини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих скарбниць 479 млн грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 154 млн гривень.
Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. За чотири місяці вони сплатили 361,7 млн грн єдиного податку, що на 136,3 млн грн, або ж на 60% більше, ніж за відповідний період 2023 року.
Юридичні особи третьої та четвертої груп перерахували за цей період 116,8 млн грн єдиного податку, а це на 17,6 млн грн більше, ніж торік у січні-квітні.
Єдиний податок – платіж, який спрямовується в повному обсязі до місцевих скарбниць. Відтак територіальні громади можуть його використовувати для розвитку своєї інфраструктури.
Головне управління ДПС у Тернопільській області щиро дякує суб’єктам господарювання – спрощенцям, які продовжують здійснювати діяльність, створювати нові робочі місця, сплачувати податкові платежі та підтримувати місцеві громади.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
