Новини ОДПС
В який термін необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи ФОП, яка з початку року перебувала на загальній системі оподаткування, а з середини року перейшла на спрощену систему та припинила підприємницьку діяльність?
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкова декларація про майновий стан і доходи за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 859).
Фізичні особи – підприємці у податковій декларація про майновий стан і доходи поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Водночас відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Згідно з п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Підпунктом 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності (п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
Враховуючи викладене, фізичній особі – підприємцю, яка з початку року перебувала на загальній системі оподаткування, а потім перейшла на спрощену систему та припинила підприємницьку діяльність, необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним роком, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності у складі Додатку ЄСВ 1 (крім осіб, які не є платниками єдиного внеску або мають право на звільнення від сплати єдиного внеску).
Коли фіскальний чек містить всі обов’язкові реквізити, однак порушена послідовність нумерації рядків, передбачена наказом МФУ від 21.01.2016 № 13
При встановленні в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції відповідно до ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції.
При цьому, Кодексом про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю; порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13.
Обов’язкові реквізити фіскального касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення № 13. Установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення № 13).
Недотримання суб’єктом господарювання послідовності відображення обов’язкових реквізитів у паперових та/або електронних формах фіскальних касових чеків, хоча і призводить до порушення порядку проведення розрахунків, в частині недотримання вимог щодо форми розрахункових документів, за умови, що така зміна послідовності рядків не призводить до спотворення інформації про розрахунки та не змінює суті здійсненої операції, не передбачає застосування штрафних (фінансових) санкцій до такого суб’єкта господарювання.
Чи має право підзвітна особа надати до Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, копію розрахункового документа?
Відповідно до абзацу дев’ятнадцятого ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), чи заповнений вручну.
Пунктом 2 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема, створювати у паперовій та/або електронній формі розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахунків, форма та зміст яких затверджена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).
При цьому Положенням № 13 затверджено вимоги до змісту розрахункових документів, які визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
Відповідно до пункту 20 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб подають до підрозділу бухгалтерського обліку установи/підприємства Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням та повертають невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України.
Звіт складається і подається працівником (в усіх без винятків випадках) у паперовій або електронній формі, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841, разом з підтвердними документами для розгляду і прийняття рішення про відшкодування вартості витрат (п. 17 розд. І Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59).
Згідно з п. 14 розд. І Інструкції № 59 підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону № 265, а також документи, визначені Податковим кодексом України та Інструкцією № 59. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв’язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави.
Якщо під час службових відряджень відряджений працівник застосував платіжну картку чи її реквізити, вартість витрат засвідчується документом (випискою банку-емітента платіжної картки та/або відомостями з рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про виконані платіжні операції.
Підтвердні документи можуть бути у паперовій та/або електронній формі.
Електронний документ, пред’явлений у візуальній формі відображення на папері, складений з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, вважається підтвердним документом.
Відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) автентифікація – електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.
Враховуючи викладене вище, якщо підзвітна особа подає до Звіту розрахункові документи, які можуть бути автентифіковані за їх реквізитами або інформація про які зберігається на сервері ДПС, то підзвітна особа має право надавати візуалізовану версію таких документів, разом із Звітом, що по суті є наданням одного примірника оригіналу.
Водночас не вважається копією візуалізований розрахунковий документ, який був створений в електронному вигляді відповідно до вимог Закону № 2155 та засвідчений кваліфікованим електронним підписом.
При цьому, підзвітна особа не має права надавати до Звіту копію розрахункового документа.
Чи має право ФОП – платник ЄП другої-третьої груп (крім е-резидентів) виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин?
Відповідно до п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку другої-третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», належать:
сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
сировина піщано-гравійна (пісок);
сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);
інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої-третьої груп має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини. А також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, з дотриманням вимог, встановлених ст. 291 ПКУ, а саме: у разі здійснення діяльності з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Тернопільщина: 107 мільйонерів задекларували свої доходи за минулий рік
Станом на початок травня свій конституційний обов’язок щодо декларування неоподаткованих доходів виконали 6533 жителів Тернопільщини. Це на 1700 або ж на 26% декларантів більше, ніж торік. Із загальної кількості декларацій 3097 подано громадянами, які зобов’язані були задекларувати свої доходи, 3436 – громадянами, які виявили бажання скористатись правом на податкову знижку.
Доходи в розмірі понад 1 млн грн протягом цьогорічної деклараційної кампанії задекларували 107 осіб. Варто відмітити, що це більш як удвічі більше, ніж торік, адже минулого року доходи у понад 1 млн грн задекларували 45 жителів області.
Загальна сума задекларованого цьогоріч мільйонерами доходу становить 622 млн гривень, основним джерелом доходів декларантів стала заробітна плата та отримання доходів з подарунків або спадщини.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області