Новини ОДПС
Яка відповідальність передбачена за здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельних операцій без участі банку?
Відповідно до пп. 28, 31 розд. ІV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 2, розрахунки між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями здійснюються виключно через банки, крім випадків, передбачених частиною четвертою ст. 59 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Також п. 16 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5) визначено, що розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Згідно з частиною першою ст. 14 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно з ст. 13 Закону № 2473) можуть бути застосовані, зокрема:
до юридичних осіб (крім уповноважених установ) – заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;
до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб – заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП).
Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Згідно з ст. 162 прим. 1 КУпАП порушення порядку здійснення валютних операцій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 (далі – Порядок № 524).
Пунктом 4 Порядку № 524 визначено, що податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, встановлених Законом № 2473 або визначених нормативно-правовими актами Національного банку, які прийняті відповідно до Закону № 2473, зокрема у Положенні № 5, а саме з питань проведення розрахунків на території України; проведення розрахунків за валютними операціями; торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей; здійснення окремих операцій в іноземній валюті; здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту.
За допущення порушень, зазначених у п. 4 Порядку № 524, податкові органи застосовують штрафні санкції у розмірі 25 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
Ті самі дії, вчинені повторно юридичною особою (крім уповноважених установ), до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
Крім того, порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чи є платником рентної плати за спеціальне використання води фізособа – отримувач дозволу на спеціальне водокористування, яка не є суб’єктом господарювання
Згідно з частиною першою ст. 49 Водного кодексу України (далі – ВКУ) спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа – підприємець звертається до органів, зазначених у частині другій ст. 49 ВКУ, із заявою, до якої додаються відповідні документи (частина шоста ст. 49 ВКУ).
Статтею 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено склад рентної плати.
Згідно з п. 251.1ст. 251 ПКУ рентна плата складається, зокрема, з:
- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (п.п. 251.1.1 п. 251.1 ст. 251 ПКУ);
- рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 251.1.4 п. 251.1 ст. 251 ПКУ).
Відповідно до п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Пунктом 255.1 ст. 255 ПКУ встановлено, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПК дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки:
з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема:
розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток 1);
розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у додатку 5 до Декларації (далі – Додаток 5).
Враховуючи положення п. 255.1 ст. 255 ПКУ, фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання та отримала дозвіл на спеціальне водокористування, не є платником рентної плати за спеціальне використання води та не подає Додаток 5 до Декларації.
Водночас така особа у разі видобування підземних вод відповідно до п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та подає Декларацію разом з Додатком 1 до контролюючого органу за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини (підземні води).
Чи враховуються вимоги п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України при формуванні на 2024 рік плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесенні змін до нього?
Статтею 77 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено порядок проведення документальних перевірок.
Згідно з абзацами першим-четвертим п. 77.2 ст. 77 ПКУ до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Водночас Законом України від 09 листопада 2023 року № 3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок», який набрав чинності з 08.12.2023, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено, зокрема, п.п. 69.35 прим. 2, яким установлені критерії, за якими платники податків включаються з 01.12.2023 по 31.12.2024 до плану-графіка проведення документальних планових перевірок, з урахуванням щомісячних коригувань.
Зокрема, при формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік враховуються показники позитивної динаміки:
рівнів сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по відповідній галузі за дев’ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання річної звітності враховуються показники за 2023 рік. У разі якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, враховуються показники за попередній рік;
рівнів нарахування та/або виплати податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати за дев’ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за четвертий квартал 2023 року враховуються показники за чотири квартали 2023 року.
При цьому формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених п. 77.2 ст. 77 ПКУ.
Чи включає ФОП на загальній системі оподаткування до складу витрат суму сплаченого нею роялті
Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) роялті – будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат, понесених у зв’язку із сплатою роялті.
Тобто фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не включає до складу витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, суму сплаченого нею роялті.
Підприємці Тернопільщини використовують у своїй роботі майже 17 тисяч РРО та ПРРО
Станом на початок травня на території Тернопільської області платниками податків зареєстровано 16815 реєстраторів розрахункових операцій.
Зокрема, класичних касових апаратів зареєстровано 4447 у 3478 суб’єктів господарювання. У січні-квітні цього року платники податків зареєстрували 275 РРО та скасували 377.
Більшість представників бізнесу обирає для роботи зручні програмні РРО. Так, на території області станом на початок травня їх зареєстровано 12368 у 8986 суб’єктів господарювання. У січні-квітні платники податків зареєстрували 1435 ПРРО та скасували 755.
Принагідно нагадуємо, що згідно із Законом України №1017-ІХ від 01.12.2020 року, застосування РРО чи ПРРО при готівкових розрахунках з покупцями стало обов’язковим для усіх суб’єктів господарювання, окрім платників єдиного податку першої групи, з 1 січня 2022 року. А в рамках дії Закону України №3219 від 30.06.2023 року з 1 жовтня 2023 року відновлено застосування штрафних санкцій за порушення представниками бізнесу використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
Просимо представників бізнесу бути відповідальними перед державою та покупцями товарів/користувачами послуг, проводити усі готівкові розрахунки через РРО/ПРРО та видавати фіскальний чек.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
