Новини ОДПС
Податковий (звітний) період для першого подання податкової декларації з рентної плати при отриманні суб’єктом оподаткування дозволу на спеціальне використання води
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема, є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПК дорівнює календарному кварталу.
Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Враховуючи положення п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ та п. 63.3 ст. 63 ПКУ, платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням водних об’єктів (основним або неосновним місцем обліку).
Таким чином, податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) вперше подається суб’єктом господарювання, що отримав дозвіл на спеціальне водокористування, за календарний квартал, в якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того здійснювалася чи ні господарська діяльність).
Щодо можливості взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції при розглядів матеріалів перевірки
З 16.06.2024 набирають чинності окремі норми Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», якими вносяться зміни до п. 17.1 ст. 17, п. 21.1 ст. 21, п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1.2, ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п 17.1.18 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції у випадках, передбачених ПКУ, з метою надання усних пояснень.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані взаємодіяти з платниками податків у випадках, передбачених ПКУ, у режимі відеоконференції (п.п. 21.1.12 п. 21.1 ст. 21 ПКУ).
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання платником податків інформації (повідомлення) про взаємодію у режимі відеоконференції з контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, у випадках, передбачених ПКУ (абзац чотирнадцятий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).
Підпунктом 86.7.2 п. 86.7 ст. 86 ПКУ встановлено, що у разі отримання від платника податків у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в Електронний кабінет.
Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду (абзац перший п.п. 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Згідно з абзацом четвертим п. 86.11 ст. 86 ПКУ заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Така відповідь є невід’ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, у тому числі в режимі відеоконференції, про що він зазначає у поданих запереченнях.
Платник податків, який бажає взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції повинен зазначити про це, зокрема, в поданих запереченнях (якщо бажає прийняти участь у розгляді матеріалів перевірки).
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 2/2024 «Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» або у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».
Яким чином заповнюється податкова декларація з туристичного збору при виправленні самостійно виявлених помилок
Відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розд. II ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені (абзац другий п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Форма податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» із змінами та доповненнями, передбачає заповнення додатка до Декларації «Розрахунок № податкового зобов’язання з туристичного збору» (далі – Додаток), який є її невід’ємною частиною.
Виправлення самостійно виявлених помилок платником туристичного збору за податковий період, що минув, здійснюється шляхом подання уточнюючої Декларації з позначкою «Уточнююча», або у разі уточнення показників раніше поданої Декларації у складі Декларації з позначкою «Звітна» або «Звітна нова» за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, та Додатка, при цьому в заголовній частині зазначається квартал, що уточнюється.
Декларація та Додаток до неї подаються за кожний минулий податковий період, що уточнюється, окремо із заповненням рядків та розділів з урахуванням приміток.
При коригуванні податкового зобов’язання з туристичного збору, уточнення (виправлення) сум туристичного збору при самостійному виявленні помилок за минулий податковий період заповнюються рядки 4-8 розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» Додатка.
По кожному рядку у колонці 13 зазначається сума нарахованого туристичного збору:
у рядку 4 зазначається та сума збору, що була зазначена у поданій до контролюючого органу Декларації, та яка визнається платником помилковою (рядок 3 Додатка до Декларації, що уточнюється);
у рядку 5 вказується уточнена «правильна» сума податкових зобов’язань за податковий (звітний) період, у якому виявлено помилку;
у рядку 6 зазначається сума збору (недоплата), що збільшує податкові зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (позитивне значення, яке обчислюється за формулою: рядок 5 – рядок 4), яка переноситься до рядка 8.2 «податкове зобов’язання, що уточнюється до збільшення» Декларації;
у рядку 7 вказується сума збору, що зменшує податкові зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (позитивне значення, яке обчислюється за формулою: рядок 4 – рядок 5), яка переноситься до рядка 8.3 «податкові зобов’язання, що уточнюються до зменшення» Декларації.
В одній уточнюючій Декларації не можуть бути одночасно заповнені рядки 6 та 7.
Якщо заповнений рядок 6, тобто виявлено заниження суми податкових зобов’язань у раніше поданій Декларації, то обов’язково має бути заповнений рядок 8, де у колонці 13 зазначається розмір штрафної санкції (рядок 6 х 3 відс. або 5 відс.), визначеної згідно з нормами підпунктів «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 ПКУ: якщо сума недоплати визначена Декларацією з відміткою «Звітна», «Звітна нова», застосовується штраф у розмірі 5 відс.; якщо сума недоплати визначена Декларацією з відміткою «Уточнююча», застосовується штраф у розмірі 3 відсотка.
Значення колонки 13 рядка 8 Додатка переноситься до рядка 8.4 «сума штрафу» Декларації.
Водночас Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим п.п. 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
У ДПС області консультували телефоном щодо добровільної сплати єдиного внеску
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). На запитання додзвонювачів відповідав начальник управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Вододимир Брудко.
У ході телефонної розмови додзвонювачі цікавилися, які терміни сплати єдиного внеску, хто звільняється від сплати, як провести звірку нарахування та сплати. Запитували, який зазначати код виду сплати при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції у випадку погашення заборгованості з єдиного внеску та нарахованої суми пені. Посадовець зауважив, що у випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».
Цікавило платників, в який термін подається Розрахунок платником єдиного внеску – роботодавцем, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП. Чи передбачено компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нового робочого місця, де податківець підтвердив, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2023 року № 338 «Деякі питання надання роботодавцям компенсації єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця».
Під час «гарячої лінії» чимало запитань стосувалося добровільної сплати єдиного внеску. Посадовець роз’яснив, що громадяни, які у певні періоди не працювали, або працювали за межами України, чи з інших причин є незастрахованими особами, мають право на добровільну сплату єдиного соціального внеску шляхом укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. При укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, який можна укласти на термін не менше одного року, особа поступово може набувати необхідний їй страховий стаж.
Укладаючи такий договір, особа зобов’язується щомісяця сплачувати внески. Розміри платежів обумовлюються в договорі й визначаються громадянами самостійно, але при цьому не можуть бути менші за мінімальний страховий внесок (на сьогодні 1760 грн).
Володимир Брудко деталізував, які документи необхідно подати особі, яка має право на добровільну сплату єдиного внеску, та поінформував, що сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання додатка ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» до Податкової декларації про майновий стан і доходи. Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Додаток ЄСВ 2 подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.
Під час телефонної розмови платники податків, які зателефонували на «гарячу лінію», отримали вичерпні відповіді та роз’яснення згідно з нормами чинного законодавства.
Працівникам Тернопільщини виплатили понад 11,5 млн грн заборгованої заробітної плати
З початку року працівники територіальних органів ДПС у Тернопільській області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників п’ятьох підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Внаслідок проведеної роботи по трьох підприємствах ліквідована заборгованість із заробітної плати на суму понад 1,5 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – на суму 274,2 тис. грн та з єдиного внеску – 247,2 тис. гривень.
Окрім цього, проведена індивідуальна роз’яснювальна робота із керівниками 23 підприємств, за наслідками якої 16 з них погасили заборгованість із заробітної плати на суму понад 10,1 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – майже 2,9 млн грн, з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – майже 2,4 млн гривень.
Також проводиться контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Так, у січні-квітні на засіданнях комісій заслухано керівників 86 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 77 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Завдяки цьому до бюджету надійшло 164,4 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 201 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Проведена роз’яснювальна робота з аналогічних питань й по 469 підприємствах та організаціях області. За результатами проведеної роботи 407 підприємства підвищили рівень виплати заробітної плати. До бюджету надійшло понад 2,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та більше 3 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками лише у квітні прийнято 4584 працівника. А з початку року – це понад 19,5 тисяч офіційно працевлаштованих працівників.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
