Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини ОДПС

Дата: 17.06.2024 11:12
Кількість переглядів: 53

Фото без опису

 

 

           Заяви форми № 1-ОПП, № 1-ОПН, № 5-ОПП, № 8-ОПП, № 17-ОПП, № 20-ОПП можна надіслати поштою

Відповідно до абзацу першого п. 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік/зняття з обліку в контролюючих органах, а також внесення змін до облікових даних юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента), відомості щодо яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, без подання будь-яких документів до контролюючих органів (п. 64.1 ст. 64, п. 65.1 ст. 65, п.п. 66.1.1 п. 66.1 та п. 67.1 ст. 67 ПКУ).

Взяття на облік/зняття з обліку в контролюючих органах, а також внесення змін до облікових даних платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, здійснюється на підставі поданих до контролюючих органів відповідних заяв та документів, визначених Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588) (п. 64.2 ст. 64, п. 65.3 ст. 65, п.п. 66.1.3 п. 66.1, п. 66.5 ст. 66 та п. 67.3 ст. 67 ПКУ).

Передбачені Порядком № 1588 документи, а саме, заява за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП), заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток за формою № 1-ОПН (далі – заява за ф. № 1-ОПН), заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. № 5-ОПП), заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП, які подаються до контролюючих органів платниками податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, можуть бути подані до контролюючого органу:

особисто;

через уповноважену особу (з пред’явленням примірника оригіналу документа, що засвідчує його повноваження, або копії такого документа, засвідченої нотаріально або державною установою);

направлені поштовим відправленням.

При цьому п. 4.10 розд. IV та абзацом дев’ятим п.п. 1 п. 6.7 розд. VІ Порядку № 1588 встановлено, що у разі подання документів поштовим відправленням копії документів, що подаються разом із такими заявами відповідно до вимог Порядку № 1588, повинні бути засвідчені нотаріально або державним органом, який видав (зареєстрував) документи, здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності чи акредитував (зареєстрував, легалізував) платника податків.

ПКУ та Порядком № 1588 не обмежується право платників податків щодо направлення до контролюючих органів заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП), а також повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), поштовим відправленням.

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) (абзац перший п. 42.4 ст. 42 ПКУ).

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених ПКУ, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та Закон № 2155 шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет (абзац другий п. 42.4 ст. 42 ПКУ).

 

 

 

 

Чи може користувач зробити копію кваліфікованого електронного підпису з файлового носія на захищений носій ключової інформації?

Відповідно до п.п. 23 п. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згенерований особистий ключ користувача захищається паролем та записується на захищеному носії ключової інформації відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Настанова), яка розміщена на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (http://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Детальна інформація щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом при переході з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій ключової інформації (далі – ЗНКІ) наведена в п. 7 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка розміщена на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом з незахищеного носія ключової інформації на ЗНКІ можна здійснити за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Враховуючи наведене, користувач не може зробити копію КЕП з файлового носія на захищений носій ключової інформації. Сформувати новий кваліфікований сертифікат за електронним запитом можна з незахищеного носія ключової інформації на ЗНКІ. При цьому старий кваліфікований сертифікат втратить чинність.

 

 

 

 

Чи можуть декілька СГ отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за однією адресою?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, будівлі визначено як криті споруди, які можуть використовуватися окремо, побудовані для постійних цілей, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Національним стандартом України ДСТУ 4303:2004 «Торгівля роздрібна та оптова. Терміни та визначення понять», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 № 130 «Про затвердження національних стандартів України, зміни до національного стандарту, національної зміни до міждержавного стандарту, поновлення чинності міждержавного стандарту та скасування нормативних документів», встановлено, що:

торговельний об’єкт – це майновий комплекс, який займає окрему капітальну споруду або який розміщено в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди та має приміщення для провадження торговельної діяльності;

торговельний центр – це група торговельних об’єктів, зосереджених в одному місці і керованих як єдине ціле, які за своїми типами, розмірами та місцем розташування функційно відповідають потребам торговельної зони, яку вони обслуговують;

крамниця; магазин – це торговельний об’єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організування продажу товарів кінцевим споживачам і надавання їм торговельних послуг.

Згідно зі ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями встановлена ст. 15 Закону № 481 на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Отже, у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями декількома суб’єктами господарювання у місцях торгівлі за однією адресою, кожен з таких суб’єктів господарювання зобов’язаний придбати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням електронних контрольно-касових апаратів, що використовуються ним у такому місці торгівлі.

 

 

 

У ногу з часом: підприємці Тернопільщини використовують у своїй роботі понад 12,5 тисяч програмних РРО

Станом на початок червня на території Тернопільської області платниками податків зареєстровано 16918 реєстраторів розрахункових операцій.

Зокрема, класичних касових апаратів зареєстровано 4403 у 3141 суб’єкта господарювання. У січні-травні цього року платники податків зареєстрували 339 РРО та скасували 487. 

Більшість представників бізнесу обирає для роботи зручні програмні РРО. Так, на території області станом на початок червня їх зареєстровано 12515 у 9082 суб’єктів господарювання. У січні-травні платники податків зареєстрували 1777 ПРРО та скасували 960.

Принагідно нагадуємо, що згідно із Законом України №1017-ІХ від 01.12.2020 року, застосування РРО чи ПРРО при готівкових розрахунках з покупцями стало обов’язковим для усіх суб’єктів господарювання, окрім платників єдиного податку першої групи, з 1 січня 2022 року. А в рамках дії Закону України №3219 від 30.06.2023 року з 1 жовтня 2023 року відновлено застосування штрафних санкцій за порушення представниками бізнесу використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).

Просимо представників бізнесу бути відповідальними перед державою та покупцями товарів/користувачами послуг, проводити усі готівкові розрахунки через РРО/ПРРО та видавати фіскальний чек.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь