Новини ОДПС
Заповнення окремих полів Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР в ЕК, якщо в документах, що посвідчують особу зазначено стару назву населеного пункту
Згідно з п. 1 розд. IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) використовуються дані документа, що посвідчує особу.
До Облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822) та заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822), вноситься зокрема, інформація про місце народження, задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи.
Облікова картка за ф. № 1ДР та Заява за ф. № 5ДР може бути подана в електронній формі (з наданням відповідних електронних копій документів за переліком, визначеним Положенням № 822) засобами електронних комунікацій, у тому числі засобами електронного кабінету, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Для заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 2 розд. VII та п. 3 розд. IХ Положення № 822).
Для платника, місцем народження та/або задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) якого є Україна, про що зазначено в свідоцтві про народження/ документі, що посвідчує особу/ документі, що підтверджує місце проживання (перебування), в Обліковій картці за ф. № 1ДР та Заяві за ф. № 5ДР у розділах «Місце народження», «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» та «Зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи» обирається назва області, району, територіальної громади та населеного пункту відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (зі змінами).
Якщо в документі, що посвідчує особу зазначено стару назву населеного пункту, то при заповненні розділів «Місце народження», «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» та «Зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи» Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР у полі «населений пункт» обирається назва населеного пункту, яка відповідає актуальній назві населеного пункту України.
Для платника, місцем народження та/або задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) якого є інша країна, ніж Україна, про що зазначено в документі, що посвідчує особу, та в інших документах, що підтверджують місце народження та проживання, в Обліковій картці за ф. № 1ДР та Заяві за ф. № 5ДР у полях розділів «Місце народження», «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» назви країна, область, район та населений пункт вводяться без вибору з довідника, та мають відповідати даним документа, що посвідчує особу.
Чи є бюджетним грантом компенсація витрат на сплату процентів за Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» Фондом розвитку підприємництва та чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму такої компенсації?
Відповідно до п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно для застосування положень щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств, необхідно дотримання двох умов одночасно:
1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку умовам наведеного вище визначення (п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема, цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів МТД для реалізації чітко визначеної програми або проекту тощо);
2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.
Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024 року № 42 «Про внесення змін до переліку надавачів бюджетних грантів». Зазначені зміни набрали чинності 18.01.2024, згідно з якими до переліку надавачів бюджетних грантів включено також Фонд розвитку підприємництва (далі – Фонд).
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Різниці, які виникають при отриманні та використанні бюджетних грантів, встановлено ст. 140 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 140.4.8 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 року № 229) (далі – Порядок № 28).
Порядок № 28 визначає умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки (далі – державна підтримка) суб’єктам підприємництва шляхом здешевлення вартості кредитів (п. 1 Порядку № 28).
Надання державної підтримки суб’єктам підприємництва, як передбачено п. 3 Порядку № 28, здійснюється Фондом. Для виконання вимог Порядку № 28 Фонд затверджує програму надання державної підтримки суб’єктам підприємництва, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків у визначених Порядком № 28 межах.
Відповідно до п. 9 Порядку № 28 у межах цілей, визначених п. 8 Порядку № 28, та з метою підтримки важливих для економіки України сфер підприємницької діяльності державна підтримка надається суб’єктам підприємництва за кредитами, зокрема, що надаються на такі пріоритетні напрями:
1) фінансування суб’єктів підприємництва – сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності;
2) фінансування суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері переробної промисловості (основний КВЕД) за всіма КВЕД Секції С та у сфері тваринництва (основний КВЕД) за всіма класами групи 01.4 КВЕД секції А Національного класифікатора України;
3) відбудова зруйнованих внаслідок військової агресії основних засобів суб’єктів підприємництва, що підтверджується відповідними документами (акти руйнувань та пошкоджень із зазначенням їх причини, акти пошкодження (знищення) рухомого майна, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінального провадження, реєстрові дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна);
4) підтримка суб’єктів підприємництва, виробничі потужності яких станом на 24 лютого 2022 року було розміщено на територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначена дата завершення бойових дій), і тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації), що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) на дату укладання або пролонгації кредитного договору шляхом пролонгації діючих кредитів, наданих для фінансування оборотного капіталу згідно із Порядком № 28;
7) фінансування суб’єктів підприємництва, які здійснюють енергосервіс для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності, експлуатацію генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії без застосування «зеленого» тарифу та механізму ринкової премії, установок зберігання енергії, електрозарядної інфраструктури та малих систем розподілу індустріальних парків.
Що стосується Державної програми «Доступні кредити 5-7-9» (далі – Програма), то відповідно до інформації, розміщеної на вебсайті Фонду (https://bdf.gov.ua/programs/dostupni-kredyty-5-7-9/), згідно з п. 4.1 Програми у межах цілей, визначених п. 3.1 Програми, та з метою підтримки важливих для економіки України сфер підприємницької діяльності кредити суб’єктам малого, у тому числі мікропідприємництва та середнього підприємництва (далі – ММСП), зокрема, надаються за такими пріоритетними напрямами:
1) фінансування ММСП – сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності;
2) фінансування суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері переробної промисловості за всіма видами економічної діяльності (основний КВЕД) секції С Національного класифікатора України;
3) відбудова зруйнованих внаслідок військової агресії основних засобів ММСП, що підтверджується відповідними документами (акти руйнувань та пошкоджень із зазначенням їх причини, акти пошкодження (знищення) рухомого майна, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінального провадження, реєстрові дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна);
4) підтримка ММСП шляхом пролонгації діючих кредитів, наданих для фінансування оборотного капіталу згідно з Порядком строком до 12 (дванадцять) місяців, які провадять господарську діяльність та/або виробничі потужності яких розміщено (було розміщено) на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, крім тих, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
5) фінансування суб’єктів підприємництва, які здійснюють енергосервіс для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності, експлуатацію генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії без застосування «зеленого» тарифу та механізму ринкової премії, установок зберігання енергії, електрозарядної інфраструктури та малих систем розподілу індустріальних парків.
Отже, на підставі викладеного вище вбачається, що державна фінансова підтримка у вигляді компенсації Фондом витрат на сплату процентів за Програмою не відповідає визначенню бюджетного гранту згідно з п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, оскільки не пов’язана з реалізацією проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах.
У випадку реалізації Фондом програм державної фінансової підтримки суб’єктів господарювання, пов’язаних зі сферами культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах, відповідна цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, визнаватиметься бюджетним грантом.
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з компенсації Фондом витрат на сплату процентів за Програмою. Така компенсація відображається при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Як повідомити про корупцію в органах ДПС?
Відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує про те, що у зв’язку із прийняттям у промислову експлуатацію ІКС «Єдиний портал повідомлень викривачів» та підключення до нього Державної податкової служби України, суттєво розширено коло способів надходження/подання повідомлень про корупцію.
Тепер інформацію про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» з боку працівників податкової служби області можна також подати через інформаційно-комунікаційну систему «Єдиний портал повідомлень викривачів» шляхом заповнення форми/обрання відповідних полів.
Порядок отримання та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» викладено у роз’ясненні Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 31.08.2023 № 3.
Додатково нагадуємо, що до Головного управління ДПС у Тернопільській області повідомлення про корупцію можуть надходити:
- через Єдиний портал повідомлень викривачів;
- через субсайт ГУ ДПС у Тернопільській області офіційного порталу ДПС України;
- з використанням засобів поштового зв’язку, на адресу: м. Тернопіль, вул. Білецька, 1;
- з використанням спеціальної скриньки для повідомлень про корупцію, яка розташована у внутрішній частині входу в адміністративне приміщення ГУ ДПС (поза межами відео-спостереження);
- на електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Тернопільській області tr.szk25@tax.gov.ua (крім звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації);
- під час особистого прийому громадян керівництвом та безпосередньо зі службовими особами відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Тернопільській області (інформація про порядок запису на прийом, а також графік особистого прийому розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС);
- у письмовому вигляді та/або засобами телефонного зв’язку через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Тернопільській області (контактний телефон 0352-43-46-19).
Окрім цього, можна повідомити про факти корупції в ГУ ДПС у Тернопільській області до НАЗК за телефоном +38(044)200-06-91 або на електронну адресу: anticor_report@nazk.gov.ua.
Повідомлення обов’язково повинні містити інформацію за вимогами, визначеними у роз’ясненні НАЗК від 31.08.2023 № 3.
Також, у випадку порушення законних прав та свобод громадянина працівниками податкової служби в області, можна звернутись до правоохоронних органів, органів прокуратури тощо.
Яку підставу для визначення статусу резидента України обирає платник податків (юридична особа, фізична особа) при заповненні заяви про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування?
Заява про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування (далі – Заява) є додатком до Порядку підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248.
Формою Заяви передбачено зазначення підстави, за якою платника податків можна визначити резидентом України.
Відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) резиденти – це:
а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
в) фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Для цілей п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не вважається достатньою умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента).
З урахуванням зазначеного, юридична особа при заповненні Заяви обирає підставу «реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків».
Фізична особа при заповненні Заяви на власний розсуд та з урахуванням п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, обирає одну з таких підстав:
«реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків»;
«тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні»;
«має місце постійного проживання в Україні»;
«перебуває в Україні не менше 183 днів (включно з днями приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року»;
«інше» (із зазначенням підстави).
Підприємства Тернопільщини сплатили до бюджету майже 21,9 млн грн екологічного податку
Суб’єкти господарювання Тернопільщини, які здійснюють викиди забруднюючих речовин, з початку року перерахували до зведеного бюджету 21 млн 887 тис. грн екологічного податку. Порівняно з п’ятьма місяцями минулого року надходження зросли майже на 4 млн гривень.
Нагадаємо, що екологічний податок – це загальнодержавний обов'язковий платіж, який справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
