Новини ОДПС
Код типу об’єкта нерухомості в декларації з податку на нерухомість при неможливості самостійного визначення функціонального призначення об’єкта (його частин) згідно із Класифікатором будівель та споруд
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 40, із змінами (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
У графі 2 «Код типу об’єкта» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається код типу об’єкта, визначеного відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507 (далі – Класифікатор).
Водночас зазначаємо, що наказом Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000», який набрав чинності 01.01.2024:
затверджено національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі – Національний класифікатор);
скасовано Класифікатор.
23 лютого 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства». Окремими нормами цього Закону внесено зміни до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині посилань на Національний класифікатор стосовно визначення об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Разом з тим підзаконним актом, у якому застосовується Класифікатор, є постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів» (далі – постанова № 1330), розроблена на виконання пункту 12.3 статті 12 Кодексу, згідно з якою сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг з їх сплати та до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів та передають інформацію до контролюючих органів за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.
Тобто ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2024 рік були встановлені рішеннями органів місцевого самоврядування у 2023 році. Отже, коди, за якими встановлені ставки, відповідають кодам Класифікатора.
Отже, до внесення відповідних змін до постанови № 1330 та до форми Декларації, у Деклараціях зазначаються коди будівель і споруд та ставки податку, які визначені у рішенні органу місцевого самоврядування на відповідний рік та надіслані до контролюючих органів, відповідно до постанови № 1330.
У примітці 4 додатку 1 та додатку 2 до Декларації зазначено, якщо у правовстановлюючих документах на об’єкт нерухомості не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.
Чи застосовується відповідальність до платника податків, якщо внаслідок невірного заповнення реквізиту платіжної інструкції кошти не надійшли до рахунку у терміни
Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Пунктом 124.1 ст. 124 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.
Відповідно до п. 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ при порушенні платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відс. від суми такого акцизного податку.
Діяння, передбачені пп. 124.1, 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
Відповідно до п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.
Поряд з цим, відповідно до п.п. 112.8.8 прим. 1 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
При цьому, п.п. 129.9.8 п. 129.9. ст. 129 ПКУ встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Пунктом 43.3 ст. 43 ПКУ визначено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Отже, обов’язковою умовою підтвердження помилкової сплати платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок із дотриманням граничних строків сплати податків або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, а саме: подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) протягом 1095 днів від дня їх виникнення з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Таким чином, якщо внаслідок невірного заповнення платником податків реквізиту платіжної інструкції кошти не надійшли на відповідний рахунок бюджетної класифікації у встановлені ПКУ терміни, то такий платник звільняється від фінансової відповідальності за умови дотриманням граничних строків сплати податків або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету та подання протягом 1095 днів від дня виникнення помилково сплаченої суми заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi, в якій напрямом перерахування коштів визначено погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу, належного до сплати.
Напередодні свого професійного свята податківці на прощі у Зарваниці молилися за Перемогу
Цієї неділі в Марійському духовному центрі «Зарваниця», що на Тернопільщині, відбулася проща працівників Державної податкової служби. Другого липня в Україні відзначають День податківця, і це вже стало доброю традицією напередодні свята відвідувати Зарваницю. Цьогоріч у прощі взяли працівники й ветерани органів податкової служби Тернопільської та Івано-Франківської областей.
Розпочалося паломництво з Божественної Літургії у малій Базиліці Зарваницької Матері Божої, в якій взяли участь усі прочани. Очолив богослужіння ректор малої Базиліки о. м. Дмитро Квич.
Після літургії відбулося освячення води та церковних речей для усіх бажаючих. На завершення прочани молилися на Хресній дорозі й відвідали храми Марійського духовного центру.
«Щороку наша професійна проща не лише духовно очищує і збагачує працівників податкової служби, а й сповнює нас вірою і надією у світле майбутнє України. Кожному з нас є за що дякувати і за що молитися, але, впевнений, кожен у своїй щирій молитві просив Господа нашої Перемоги та миру», – зазначив Руслан Цвігун.
З початку року жителі Тернопільщини отримали понад 9 тисяч сертифікатів електронного цифрового підпису
Упродовж першого півріччя цього року працівники відділу реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Тернопільській області видали громадянам 9272 сертифікати електронного цифрового підпису.
Цифровий підпис дає його власнику можливість підписувати електронні документи, користуватися електронними послугами, реєструватися на державних порталах, а також використовувати усі можливості Електронного кабінету від ДПС та мобільного застосунку «Моя податкова».
Послуга з видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, приватних підприємців та громадян є безкоштовною та займає до 10 хвилин часу. Охочі можуть нею скористатися, відвідавши відділ реєстрації користувачів ГУ ДПС в області, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, Центр обслуговування платників Тернопільської ДПІ, кімн. 122.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
