Новини ОДПС
Чи потрібно СГ здійснювати перерахунок рентної плати за користування надрами, якщо видобуток корисної копалини здійснено в одному звітному періоді і визначено податкове зобов’язання з рентної плати за розрахунковою вартістю, а реалізація такої корисної копалини відбулася в іншому звітному періоді
Відповідно до п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) є суб’єкти господарювання, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
Об’єктом оподаткування Рентною платою по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства (далі – Товарна продукція), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).
Базою оподаткування Рентною платою є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) (п. 252.6 ст. 252 ПКУ).
Вартість відповідного виду Товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником Рентної плати для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:
за фактичними цінами реалізації відповідного виду Товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
за розрахунковою вартістю відповідного виду Товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини, а також руд заліза (п. 252.7 ст. 252 ПКУ).
Визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду Товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) здійснюється відповідно до норм п.п. 252.16 ст. 252 ПКУ.
Податкові зобов’язання з Рентної плати для відповідного виду Товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються у порядку визначеному, п. 252.18 ст. 252 ПКУ.
При цьому ПКУ надано право уточнення податкових зобов’язань з Рентної плати у разі, якщо після виникнення податкових зобов’язань з Рентної плати за обсяг (кількість) відповідного виду Товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник Рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду Товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид Товарної продукції, що відрізняється від продукції, за якою платником Рентної плати визнані та виконані відповідні зобов’язання з Рентної плати (п. 252.14 ст. 252 ПКУ).
Разом з тим ПКУ не передбачено можливості уточнення платниками податкових зобов’язань з Рентної плати, якщо видобування корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі вуглеводневої сировини та руд заліза, за які визнано податкові зобов’язання з Рентної плати за розрахунковою вартістю здійснено в одному звітному періоді, а реалізація такої корисної копалини (мінеральної сировини) відбулася в іншому звітному періоді.
Таким чином, суб’єкту господарювання не потрібно здійснювати перерахунок рентної плати за користування надрами, якщо видобування корисної копалини, у тому числі вуглеводневої сировини та руд заліза, здійснено в одному звітному періоді і визначено податкове зобов’язання з рентної плати за розрахунковою вартістю, а реалізація такої корисної копалини відбулася в іншому звітному періоді.
Чи застосовується до СГ відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки?
Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.
Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Разом з тим Положенням № 148 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки.
Водночас невиконання норм Положення № 148 в частині готівкових розрахунків за товари (послуги) може призвести до адміністративної відповідальності згідно зі ст.ст. 163 прим. 15 та 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у період воєнного стану
Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).
Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року.
Водночас п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Згідно з п. 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 Постанови № 18, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Відповідно до п. 1 прим. 1 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67) тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).
Згідно з п. 1 прим. 2 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:
90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;
120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.
Понад 11 тисяч сертифікатів електронного цифрового підпису отримали жителі Тернопільщини з початку року
Упродовж січня-липня цього року працівники відділу реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Тернопільській області видали громадянам 11140 сертифікатів електронного цифрового підпису.
Цифровий підпис дає його власнику можливість підписувати електронні документи, користуватися електронними послугами, реєструватися на державних порталах, а також використовувати усі можливості Електронного кабінету від ДПС та мобільного застосунку «Моя податкова».
Послуга з видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, приватних підприємців та громадян є безкоштовною та займає до 10 хвилин часу. Охочі можуть нею скористатися, відвідавши відділ реєстрації користувачів ГУ ДПС в області, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, Центр обслуговування платників Тернопільської ДПІ, кімн. 122.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
