Новини ОДПС
Чи необхідно здійснювати перереєстрацію РРО та ПРРО у разі перейменування назви міста, вулиці
Правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Процедура реєстрації/перереєстрації РРО/ПРРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Порядок № 547)/ Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).
Відповідно до пп. 1, 2 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547 перереєстрація РРО здійснюється у разі використання РРО в іншій господарській одиниці, зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні, у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення/п. 8 розд. II Порядку № 317 перереєстрація ПРРО здійснюється у разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.
Для перереєстрації РРО/ПРРО подається заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – заява №1-РРО)/ заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – заява № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».
У розд. 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви № 1-РРО/№ 1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування), код території, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці, які заповнюються згідно з даними повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення № 20-ОПП), поданим до контролюючого органу відповідно до вимог та у порядку згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок 1588).
Платник податків, керуючись пп. 8.1, 8.4, 8.5 розд. VIIІ Порядку № 1588, подає повідомлення № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. При цьому, у графі 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення № 20-ОПП вказується значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку згідно з п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».
Відомості щодо господарської одиниці в реєстраційній заяві, зокрема, для перереєстрації РРО/ПРРО, та у фіскальному чеку мають відповідати відомостям, зазначеним у повідомленні № 20-ОПП.
Отже, на підставі внесених змін до даних правовстановлювальних документів та/або у зв’язку зі зміною назви міста/вулиці для перереєстрації РРО/ПРРО суб’єкту господарювання необхідно подати повідомлення № 20-ОПП з позначкою «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», у якому зазначити оновлені дані про місцезнаходження об’єкта оподаткування. Після цього, керуючись пп. 1, 2 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547/пп. 8, 10 розд. II Порядку № 317, платнику податків необхідно подати заяву № 1-РРО/№ 1-ПРРО з позначкою «перереєстрація», зазначивши оновлені дані про адресу господарської одиниці у розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці».
Як юрособі, яка з 01.01.2024 перейшла на загальну систему оподаткування з ЄП четвертої групи, з метою декларування загального МПЗ за 2023 рік повинна заповнити «Розрахункову частину декларації для ЮО» уточнюючої декларації платника ЄП четвертої групи?
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Зокрема, додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3) та подається як до звітної Декларації, так і до загальної Декларації.
Відповідно до п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ (пп. 14.1.114 прим. 2 ст. 14 ПКУ).
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Згідно з приміткою до розділу Розрахункова частина Декларації та абзацами другим і третім п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Тобто, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2022 рік подається сільськогосподарськими товаровиробниками у складі Декларації на 2023 рік, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2023 рік подається – у складі Декларації на 2024 рік.
Разом з тим, якщо сільськогосподарські товаровиробники самостійно відмовляються від статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (переходять на сплату інших податків і зборів) або контролюючі органи не підтверджують статус платника єдиного податку четвертої групи, то вони мають обов’язок визначити МПЗ за 2023 рік.
Таким чином, у суб’єктів господарювання, які у 2023 році подали Декларації, у зв’язку з втратою (самостійною відмовою) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік виникає обов’язок задекларували МПЗ за 2023 рік. Таким платникам при подачі Декларації за 2023 рік необхідно сформувати Додаток 3 за два податкових періоди (2022 та 2023 роки).
Враховуючі особливості декларування єдиного податку четвертої групи щодо подання Декларації на поточний рік, в якому визначається податкове зобов’язання на поточний рік, а подання Додатку 3 здійснюється за попередній рік, то платники податку, які з 01.01.2024 перейшли на сплату інших податків та зборів, повинні задекларувати МПЗ шляхом подання уточнюючої Декларації на 2023 рік.
З метою декларування загального МПЗ за 2023 рік юридична особа, яка з 01.01.2024 перейшла зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування, подає:
за своїм місцезнаходженням загальну Декларацію за 2023 рік з зазначенням в рядку 1 загальної частини одночасно двох відміток: тип «03» (уточнююча загальна) та тип «06» (уточнююча) разом з уточнюючим Додатком 3 за 2022 рік і Додатком 3 за 2023 рік;
за місцем розташування земельної ділянки звітну Декларацію за 2023 рік з зазначенням в рядку 1 загальної частини відмітки типу «06» (уточнююча) разом з уточнюючими Додатком 3 за 2022 рік і Додатком 3 за 2023 рік.
Юридичною особою спочатку складається Додаток 3 за 2023 рік до уточнюючої загальної Декларації щодо:
всіх земельних ділянок, по яких у юридичної особи – платника єдиного податку четвертої групи виникає обов’язок визначати загальне МПЗ (по всіх територіальних громадах);
сум сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року в цілому по підприємству в гривнях з двома десятковими знаками, з урахуванням приміток до Додатка 3.
При поданні звітних уточнюючих Декларацій до контролюючих органів, які обслуговують територіальні громади, де розташовані земельні ділянки, складається Додаток 3 до звітної уточнюючої Декларації щодо тих земельних ділянок, по яких у платника виникає обов’язок визначати загальне МПЗ, та які розташовані на територіях відповідних територіальних громад, які обслуговує контролюючий орган, до якого подається звітна уточнююча Декларація.
Додаток 3 за 2023 рік до уточнюючих звітних Декларацій заповнюється на підставі складеного Додатка 3 за 2023 рік до уточнюючої загальної Декларації.
Показники рядків 02, 02.1, 02.2, 02,5-02.10, 04 розд. II Додатка 3 до уточнюючих звітних Декларацій заповнюються на підставі показників відповідних рядків у Додатку 3 до уточнюючої загальної Декларації пропорційно частці земельних ділянок, зазначених у Додатку 3 до уточнюючих звітних Декларацій (сума показників графи 3 і 4 рядка 2 розд. I Додатка 3 до уточнюючої звітної Декларації), розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок (сума показників графи 3 і 4 рядка 2 розд I Додатка 3 до уточнюючої загальної Декларації). Позитивне значення рядка 04 розд. II Додатка 3 до уточнюючої звітної Декларації переноситься до рядка 4 Розрахункової частини уточнюючої звітної Декларації.
У Додатку 3 за 2022 рік до уточнюючої загальної або уточнюючої Декларації зазначаються дані, які переносяться з раніше поданого відповідного Додатка 3 за 2022 рік до загальної або звітної Декларації.
«Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» уточнюючої загальної або уточнюючої звітної Декларації заповнюються наступним чином:
у графах 3-10 рядків 1.1-1.4, 2 та графах 6 – 10 рядка 3 зазначаються дані, які переносяться з раніше поданої Декларації, що уточнюється;
у графі 7 рядка 4 – сума показників рядка 4 графи 3 розділу II Додатку 3 за 2022 рік та рядка 4 графи 3 розділу II Додатка 3 за 2023 рік;
у графі 6, графах 8-10 рядка 5 – дані, які переносяться з раніше поданої Декларації, що уточнюється;
у графі 7 рядка 5 – сума показників рядків 3 і 4 графи 7;
у графах 7-10 рядка 6 – переносяться показники рядка 5 Декларації, що уточнюється;
у графі 7 рядка 7 – різниця показників рядків 5 і 6 графи 7.
При цьому відповідно до п.п. 69.38 п.69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Які дії необхідно здійснити СГ після 27.07.2024, якщо починаючи з дня введення воєнного стану в Україні і до зазначеної дати господарська діяльність здійснювалась на підставі ліцензії: строк дії якої закінчився у цей період/строк дії не закінчився, але чергові платежі не сплачено?
Відповідно до п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) суб’єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, до дня набрання чинності Законом № 3817 здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності:
подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-B «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481);
сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, або до дня отримання нової ліцензії.
Суб’єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Пунктом 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 також встановлено:
механізм розрахунку суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту;
право суб’єкта господарювання звернутися до органу ліцензування для уточнення суми несплачених чергових платежів, яка підлягає сплаті;
наслідки для суб’єкта господарювання у разі невиконання ним вимоги щодо плати чергових платежів (визнання недійсною ліцензії з дати закінчення строку її дії та визнання такою, що провадилася без наявності ліцензії із застосуванням фінансових санкцій, визначених Законом № 481 – для ліцензій, строк дії яких закінчився у визначений п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 період; припинення дії ліцензії у порядку, визначеному Законом № 481, з дня несплати першого чергового платежу – для ліцензій, строк дії яких не закінчився у період дії воєнного стану).
Майже 127 млн грн акцизного податку отримали державний та місцеві бюджети Тернопільщини від платників краю
Упродовж семи місяців цього року від платників Тернопільщини до державного бюджету надійшло 65,1 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів.
Зокрема, найбільшу питому вагу становлять надходження з виробництва тютюнових виробів – 33,5 млн грн (54,5%), а також від виробництва пива – 13,6 млн грн (22,1%). Ще 11,5 млн грн (18,7%) бюджет отримав від виробництва горілчаної продукції, 2,3 млн грн (3,7%) – від сплати акцизного податку за переобладнання транспортних засобів, 400 тис. грн (0,7%) – від виробництва спирту та 200 тис. грн – від виробництва виноробної продукції.
Окрім цього, за січень-липень 61,8 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів отримали місцеві бюджети області. Так, від реалізації алкогольних напоїв надійшло 42,9 млн грн (69,4%), від продажу пива – 18,4 млн грн (29,8%) та 500 тис. грн (0,8%) – від продажу тютюнових виробів.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
