Новини ОДПС

Дата: 19.09.2024 15:53

Кількість переглядів: 50

Порядок подання підтверджуючих документів до реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, що надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст.ст. 180-183 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розділом III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення 1130).

Реєстрація осіб платниками ПДВ здійснюється на підставі реєстраційної заяви платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява № 1-ПДВ), яка подається до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи в порядку, визначеному п. 183.7 ст. 183 розділу V ПКУ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

У Заяві № 1-ПДВ зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Абзацом третім п. 3.8 розділу ІІІ Положення 1130 визначено, зокрема, що з метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, така особа відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 розділу I ПКУ, подає до контролюючого органу документи, що підтверджують такі відомості.

Підпунктом 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 розд. I ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно з п. 183.8 ст. 183 розділу V ПКУ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п.181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, 183.3-183.7 ст. 183 ПКУ.

Враховуючи зазначене, особа, яка надсилає Заяву № 1-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі, у разі необхідності, подає підтверджуючі документи одночасно із Заявою № 1-ПДВ в електронній формі, до якої додається документ довільного формату та завантажуються копії підтверджуючих документів.

Якщо підтверджуючі документи не були подані одночасно із Заявою №1-ПДВ, то вони можуть бути подані особою до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155, зокрема через Електронний кабінет.

Чи можна подати через Електронний кабінет заяву про анулювання ліцензії

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

З урахуванням зазначеного та відповідно до ст.ст. 3 та 15 Закону № 481 ліцензія на право виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, зберігання пального анулюється, зокрема, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії, яка надається платником податків до органу ліцензування у довільній формі.

Водночас згідно з п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який у період починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності Законом № 3817, припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону № 481, зобов’язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності:

подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Заява про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, оформлюється суб’єктом господарювання у довільній формі та подається у паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 П ПКУ передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ.

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами (далі – Порядок № 637).

Відповідно до п. 14 розд. ІІ Порядку № 637 приватна частина (особистий кабінет) Електронного кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких визначено п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ. Усі подані платником податків документи, звернення, заяви, листи відображаються у приватній частині (особистому кабінеті) Електронного кабінету та завантажуються до інформаційних ресурсів ДПС.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист, який містить заяву щодо анулювання ліцензії на право виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, зберігання пального. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС; орган ДПС, до якого направляється звернення; тип документу; тематику; заповнення короткого змісту звернення та завантаження файлу у форматі pdf розміром не більше 5МБ.

Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Чи підлягає перенесенню останній день терміну подання звітності, пов’язаної із використанням КОРО (РК), якщо він припадає на вихідний день?

Відповідно до абзацу першого п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосовуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

При цьому, Порядком подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» із змінами та доповненням, передбачено подання Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1.

Згідно з п. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того, п. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи викладене, якщо закінчення строку подання звітності, пов’язаної із застосуванням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Як ФО – контролюючій особі відкликати помилково поданий скорочений Звіт про КІК (визнати його недійсним)?

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року (п.п. 39 прим. 2.5.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ).

Разом з тим, п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії. Зокрема, п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.

Таким чином, контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік.

Згідно з п.п. 39 прим. 2.5.4 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а»-«в» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ.

У випадку подання Звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.

При цьому, якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи зазначене, чиним законодавством не передбачено процедуру відкликання помилково поданого скороченого Звіту про КІК та визнання його недійсним. Разом з тим, контролююча особа має право подати інформаційний лист через Електронний кабінет платника податків або безпосередньо до територіального органу Державної податкової служби України з обґрунтованим поясненням щодо помилкового подання Звіту про КІК.

Майнові податки для громадян: особливості нарахування та сплати

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено «гарячу лінію» з питань нарахування та сплати майнових податків фізичними особами. На запитання додзвонювачів відповідав заступник начальника управління-начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Віктор Орнатовський.

Спілкуючись з платниками, посадовець роз’яснив порядок нарахування та сплати майнових податків, до яких належать податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельний та транспортний податки.

Найбільше запитань надійшло від громадян щодо податку на землю, зокрема, які пільги щодо сплати земельного податку встановлені для фізичних осіб. Віктор Орнатовський пояснив, що згідно з п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються: особи з інвалідністю першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

• для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
• для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Разом з цим, визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Запитували, що робити, коли виявили розбіжності між даними, зазначеними в повідомленні-рішенні, та даними, зазначеними в документах на право власності на об’єкт, що підлягає оподаткуванню податком на нерухомість. Податківець зауважив, що у такому разі громадянин може звернутися до державної податкової інспекції за місцем реєстрації для проведення звірки.

Під час спілкування з додзвонювачами Віктор Орнатовський закликав для проведення звірки використовувати «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через вебпортал ДПС. У приватній частині Е-кабінету розміщено сервіс «Листування з ДПС», який надає можливість електронного листування користувача з органами ДПС (створення та направлення платником листів до органу ДПС у довільній формі). Меню «Листування з ДПС» дає можливість  подати до відповідного органу ДПС лист, заяву, звернення, скаргу, пропозицію та пакет документів, необхідний для проведення звірки з податковим органом щодо нарахування майнових податків: плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Також можна провести звірку щодо нарахованих сум майнових податків скориставшись мобільним застосунком «Моя податкова».

         Підприємства Тернопільщини у рахунок погашення податкового боргу сплатили майже 60 млн гривень

За підсумками січня-серпня 2024 року в абсолютному значенні податковий борг зменшили 258 підприємств, які допустили його на початок року,  на загальну суму 40,4 млн гривень. Про це повідомили в управлінні по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Тернопільській області. При цьому 173 суб’єкти господарювання сплатили заборговану суму повністю, а це – 30,3 млн гривень.

У рахунок погашення податкового боргу з початку року до зведеного бюджету надійшло 58,9 млн грн, що на 4,7 млн грн більше, ніж за вісім місяців торік. Із них державний бюджет отримав 31,1 млн гривень.

До боржників застосовуються як застережні заходи (направлення податкової вимоги, розстрочення сплати грошових зобов’язань та податкового боргу тощо), так і заходи примусового характеру (стягнення податкового боргу на підставі рішення суду, стягнення готівки, адміністративний арешт тощо).

Так, упродовж січня-серпня фахівці податкової служби області подали до суду 654 позовів щодо стягнення 55,6 млн грн податкового боргу.

За вісім місяців 2024 року надходження коштів за рахунок реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету склали 530,9 тис. гривень. Зокрема, до держбюджету спрямовано 438,2 тис. грн, а до місцевих бюджетів – 92,7 тис. гривень.

Нагадаємо, що переглянути інформацію щодо наявності/відсутності податкового боргу можна з допомогою електронних сервісів ДПС, в Електронному кабінеті, а також можна провести звірку в Центрі обслуговування платників за місцем реєстрації.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися