Новини ГУ ДПС у Тернопільській області
Відображення в податковій декларації з ПДВ операцій з експорту товару, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях
Відповідно до п.п. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.
Підпунктом 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України, зокрема у митному режимі експорту.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ).
Водночас згідно з п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро.
Частиною дванадцятою ст. 236 МКУ передбачено, що у порядку, передбаченому ст. 236 МКУ, допускається також поміщення у митний режим експорту товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, шляхом подання оператором поштового зв’язку або експрес-перевізником додаткового реєстру міжнародних поштових або експрес-відправлень у разі, якщо:
1) на товари не встановлено вивізне мито;
2) на товари не встановлено обмеження щодо їх вивезення за межі митної території України відповідно до ст. 197 МКУ.
Для цілей МКУ реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень замінюють митні декларації (частина сьома ст. 236 МКУ).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Згідно з п.п. 3 п. 3 розд. V Порядку № 21 в розд. I «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ у рядку 2.1 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ. У рядку 2.2 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування ПДВ.
Обсяги операцій з постачання товарів, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, вказуються у рядку 5. Для платників ПДВ, які заповнюють рядок 5, обов’язковим є подання додатку 5 (Д5) (п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21).
Отже, обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, у тому числі тих, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, вказуються у податковій декларації з ПДВ:
у рядку 2.1 – якщо операція з вивезення товарів оподатковується ПДВ за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ;
у рядку 2.2 – якщо операція з вивезення товарів звільняється від оподаткування ПДВ;
у рядку 5 (з обов’язковим заповненням додатка 5 (Д5)) – якщо операція з вивезення товарів не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Майже 5,3 млрд грн єдиного внеску сплатили на Тернопільщині на соціальні гарантії
Упродовж січня-вересня цього року суб’єкти господарювання Тернопільської області сплатили 5 млрд 275,8 млн грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун.
Лише у вересні надходження єдиного внеску від платників області склали 616,9 млн гривень.
Нагадаємо, єдиний внесок є джерелом наповнення фондів соціального страхування, з яких здійснюються виплати пенсій, забезпечуються соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань. Варто мати на увазі, що несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому. Адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний, а з 1 квітня 2024 року це – 1760 гривень.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Сплата платежів з використанням єдиного рахунка
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 затверджено «Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» (далі – Порядок № 321).
Платник податків за власним бажанням може використовувати Єдиний рахунок для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – Єдиний внесок).
Інформація про реквізити єдиного рахунка розміщена на офіційному вебпорталі ДПС, Казначейства, Єдиному державному вебпорталі електронних послуг «Портал Дія», а також є доступною платнику в електронному кабінеті у день його включення до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Платник податків має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
При прийнятті рішення про використання Єдиного рахунку для сплати платежів, платник податків повинен подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – Кодексу).
Якщо платник - юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається не пізніше робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Поряд з цим, єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
На підставі повідомлення про використання єдиного рахунка ДПС не пізніше наступного робочого дня після його подання платником включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
На підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка ДПС не пізніше наступного робочого дня після подання платником зазначеного повідомлення вносить до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, інформацію про виключення такого платника з реєстру з 1 січня календарного року, що настає за роком, в якому було подано повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
ДПС засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
В єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані / перераховані / повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка.
Одночасно повідомляємо, що під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35 1.3 статті 35 1 Кодексу платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, на єдиний рахунок у національній валюті зараховуються:
кошти, перераховані з рахунків платника у банку, небанківському надавачу платіжних послуг;
кошти, стягнуті з рахунків платника у банку, небанківському надавачу платіжних послуг органами ДПС;
кошти, стягнуті у межах виконавчого провадження за податками і зборами, єдиним внеском та іншими платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, що надійшли з депозитних рахунків органів державної виконавчої служби;
помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання та пені у порядку, визначеному статтею 43 Кодексу;
помилково та/або надміру сплачені суми єдиного внеску.
Не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.
Відповідно до абзацу першого п. 17 Порядку № 321 реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.
Після підтвердження Казначейством факту виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка в порядку, визначеному пп. 24, 26 - 28 Порядку № 321, дані такого реєстру стають доступними для перегляду платником через електронний кабінет у порядку, передбаченому ст. 421 Кодексу, та є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску (абзац другий п. 17 Порядку № 321).
Інформацію про рух коштів на єдиному рахунку для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску в актуальному стані платники податків мають можливість переглянути в режимі «Єдина картка платника» пункту меню «Єдиний рахунок» Електронного кабінету.
Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300207» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400207». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення запиту до органів ДПС.
Самостійно перевірити дані, за якими сформовано витяг, платник податків може за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи має право особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди?
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п.1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску, зокрема, є:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників).
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та умови за яких таке право надається.
Відповідно до частини першої ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають:
члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню;
особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, в тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
домашні працівники.
Згідно з ст. 173 прим. 2 Кодексу законів про працю України домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем.
Роботодавцем є фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства та з якою домашній працівник уклав трудовий договір.
Водночас загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.
Враховуючи частину першу ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску.
Виключення становлять домашні працівники, які виконують домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем, оскільки відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 роботодавці домашніх працівників не є платниками єдиного внеску за таких працівників, а загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи необхідно СГ реєструватись платником акцизного податку, складати та реєструвати акцизні накладні при ввезенні пального на митну територію України виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки?
Пунктом 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що при ввезенні на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ, платник податку зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Також п. 231.3 ст. 231 ПКУ визначено, зокрема, що акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального.
Особа, яка ввозить пальне на митну територію України, зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації.
Особа, яка склала акцизну накладну в одному примірнику, зобов’язана зареєструвати таку акцизну накладну в ЄРАН.
Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 ПКУ.
Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 визначено, зокрема, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – Заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.
Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.
Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Згідно з підпунктами «б» та «в» п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом:
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Отже, якщо суб’єкт господарювання, який здійснює ввезення пального на митну території України, використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, не здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а пальне зберігається у приміщенні або на території, яка не є акцизним складом у розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт не є розпорядником акцизного складу, не є платником акцизного податку з реалізації пального, відповідно у нього відсутній обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні.
Водночас якщо суб’єкт господарювання, який здійснює ввезення пального на митну території України:
здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт є платником акцизного податку з реалізації пального, який зобов‘язаний реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні, в тому числі на операції з ввезення пального на митну територію України;
зберігає пальне у приміщенні або на території, яка є акцизним складом у розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт є платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу, який зобов‘язаний реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального, зареєструвати акцизний склад (акцизні склади) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ та складати акцизні накладні, в тому числі на операції з ввезення пального на митну територію України.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
