Новини ОДПС
Строк реєстрації ФОП як платника єдиного податку
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
При відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1-4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
При відмові у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
Чи переносити до рядка 14.2 Податкової декларації платника ЄП – ФОП від’ємне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок
Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначається різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку другої або третьої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац перший п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
У рядку 14.2 Декларації відображається позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (рядок 04 графи 3 розділу ІІ додатку 2).
Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік здійснюється у додатку 2, який подається разом з Декларацією (далі – Додаток 2).
Зокрема, у розд. ІІ Додатка 2 передбачено заповнення рядка 04, в якому відображається різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (рядок 01-рядок 02-рядок 03 розділу ІІ) зі знаком (+/-), позитивне значення якої переноситься до рядка 14.2 Декларації.
Нормами ПКУ не передбачено врахування від’ємного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у зменшення податкового зобов’язання з єдиного податку та формою Декларації перенесення від’ємного значення показника, відображеного у рядку 04 Додатка 2, до рядка 14.2 Декларації.
Якщо у рядку 04 Додатка 2 відображений показник зі знаком «-», то при поданні Декларації в паперовому вигляді у рядку 14.2 проставляється прочерк, в електронному вигляді – рядок 14.2 не заповнюється.
Щодо не перерахування з власного валютного рахунку, відкритого за межами України, на власний поточний рахунок в банку України грошових коштів, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту товарів (послуг)
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).
Принципи валютного регулювання, викладені у ст. 2 Закону № 2473 та передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 2473 Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною другою ст. 13 Закону № 2473, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з частиною другою ст. 1 Закону № 2473 термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959).
Статтею 1 Закону № 959 визначено, що товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Водночас п. 5 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67) визначено, що на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5), та в п. 14 прим. 2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), не поширюються.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону № 2473 визначається НБУ.
Відповідно до п. 16 розділу І Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Згідно з п.п. 2 п. 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16 прим. 2 розділу IV Інструкції № 7.
Підпунктом 1 п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 визначено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.
Водночас відповідно до п.п. 1 п. 14 прим. 19 Постанови № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти не переказувалися з-за кордону в Україну в іноземній валюті.
Пунктом 19 розд. ІV Інструкції № 7 визначено, що валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр митних декларацій, що містить інформацію про цю операцію.
Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків.
Законом України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV визначено, що НБУ виконує функції, зокрема, щодо встановлення для банків проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті.
Враховуюче викладене, з зазначеного питання пропонуємо звертатись до НБУ.
Водночас підпунктом 19 прим. 1.4 Податкового кодексу України визначено, що на контролюючі органи покладено функцію, зокрема, здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Згідно з частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Тобто при ненадходженні в установлені НБУ граничні строки розрахунків на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів з-за кордону в Україну в іноземній валюті, за результатами проведеної документальної перевірки нараховується пеня відповідно до частини п’ятої ст. 13 Закону № 2473.
При цьому якщо на дату закінчення граничного строку розрахунків за операцією, яка підлягала валютному нагляду, сума незавершеної операції є «незначною», тобто меншою ніж 400 тис. грн, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків не проводиться.
Серед послуг Контакт-центру ДПС – запис в електронну чергу
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Інформаційно-довідковий департамент (далі – ІДД) здійснив оновлення, актуалізацію програмного та апаратного забезпечення Контакт-центру ДПС, що надало змогу фізичним та юридичним особам і надалі отримувати послуги. Зокрема:
озвучується можливість в автоматичному режимі оцінити якість отриманих послуг;
впроваджено режим Call-bаск для втрачених дзвінків Контакт-центру ДПС;
замовити зворотній зв’язок через Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс;
удосконалено сферу застосування голосових повідомлень;
забезпечено повідомлення про номер у черзі на IVR;
діє запис в електронну чергу до центрів обслуговування платників для отримання адміністративних послуг;
передбачено можливість автоматизованого проведення розсилок з використанням інформації про звернення, що надходили до Контакт-центру ДПС, а також іншої інформації про абонентів, що дає можливість інформувати платників про наявність податкового боргу.
Про боротьбу з корупцією – у дайджесті від НАЗК
Відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Тернопільській області інформує про те, що стежити за подіями у сфері протидії корупції в Україні стане простіше. Щотижня Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) збирає ключові новини про реформи, які роблять державу ефективнішою для громадян та наближають українське законодавство до міжнародних стандартів. Дайджест публікується українською та англійською мовами. Він буде корисний передусім для фахівців, які працюють у міжнародному середовищі, та іноземних партнерів, які цікавляться прогресом реформ в Україні.
Прогрес у протидії та запобіганні корупції необхідний для розвитку України як демократичної держави та майбутнього члена ЄС. За останні 10 років Україна досягла значних успіхів, отримавши 36 балів в Індексі сприйняття корупції у 2023 році. Цей показник є результатом антикорупційних реформ, спрямованих на підвищення доброчесності, прозорості та ефективності державного управління.
НАЗК щотижня збирає найважливіші новини про реформи, розслідування, нові закони, опитування, рейтинги, дослідження тощо. Зокрема, розповідає про впровадження нових інструментів у сферах верховенства права, державних інвестицій та закупівель, підзвітності державних службовців, а також цифровізації державних послуг, що дозволяють підвищувати їхню ефективність та запобігати зловживанням. Особливу увагу приділяє узгодженню українського законодавства із законодавством ЄС у відповідних сферах та підзвітності використання міжнародної допомоги.
Задля представлення різних точок зору в дайджестах зібрана та проаналізована інформація від українських державних органів, зокрема антикорупційних, а також неурядових організацій, активістів, журналістів-розслідувачів, аналітичних центрів та міжнародних медіа.
Дайджест доступний на сайті НАЗК та в соціальних мережах. Бажаючі отримувати дайджест безпосередньо на свою поштову скриньку, пишіть на: press@nazk.gov.ua.
Бізнесу Тернопільщини відшкодовано 966 млн грн податку на додану вартість
Упродовж січня-вересня цього року суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним особам Тернопільщини з державного бюджету відшкодовано грошовими коштами з урахуванням перехідних залишків минулих періодів 966 млн грн податку на додану вартість.
Загалом за 9 місяців цього року про відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 1 млрд 42 млн гривень заявили 185 суб’єктів господарювання краю.
За результатами проведених перевірок податковими органами області за дев’ять місяців упереджено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ на 53,1 млн гривень.
На початок жовтня загальний залишок заявленого невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становив 197 млн грн, в тому числі 181 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами податкового законодавства, а 16 млн грн – у судовому та адміністративному розгляді.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
