Новини ГУ ДПС у Тернопільській області
Інформаційна кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами: автоматизація процесів погашення податкового боргу
Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що одним із заходів ДПС щодо впровадження Національної стратегії доходів (НСД) вже в 2024-2025 роках є автоматизація процесів погашення податкового боргу – впровадження підсистеми «Робота з боргом» ІКС ДПС з метою підвищення ефективності та якості процесу погашення податкового боргу, збільшення надходжень, пришвидшення процедур стягнення податкового боргу та зменшення паперового документообігу.
Для інформування платників податків на вебпорталі ДПС створено спеціальну рубрику «Національна стратегія доходів», де розміщуються всі актуальні матеріали щодо впровадження НСД ( https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Майже 192 млн грн акцизного податку отримали державний та місцеві бюджети Тернопільщини від платників краю
Упродовж січня-вересня цього року від платників Тернопільщини до державного бюджету надійшло 108,1 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів.
Зокрема, найбільшу питому вагу становлять надходження з виробництва тютюнових виробів – 68,9 млн грн (64,3%), а також від виробництва пива – 19,8 млн грн (18,3%). Ще 15,5 млн грн (14,3%) бюджет отримав від виробництва горілчаної продукції, 3,1 млн грн (2,3%) – від сплати акцизного податку за переобладнання транспортних засобів, 500 тис. грн (0,5%) – від виробництва спирту та 300 тис. грн (0,3%) – від виробництва виноробної продукції.
Окрім цього, за січень-вересень місцеві бюджети області отримали 83,8 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Так, від реалізації алкогольних напоїв надійшло 56,1 млн грн (67%), від продажу пива – 27,1 млн грн (32,3%) та 600 тис. грн (0,7%) – від продажу тютюнових виробів.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Щодо оподаткування ПДФО доходу, отриманого платником податку від одночасного продажу один раз протягом звітного (податкового) року за одним договором купівлі-продажу житлового (садового) будинку та земельної ділянки
Порядок до переходу права на земельну ділянку у разі набуття прав власності, господарського відання, оперативного управління на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об’єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній, визначено ст. 120 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).
Так, при набутті права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об’єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об’єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об’єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої ст. 120 ЗКУ.
Відповідно до частини шістнадцятої ст. 120 ЗКУ предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об’єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об’єкта (частки у праві спільної власності на неї).
Також слід зазначити, що частинами дев’ятою та десятою ст. 79 прим. 1 ЗКУ земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Пунктом 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Крім того, відповідно до п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Враховуючи викладене, оскільки житловий будинок та земельна ділянка під ним є окремими об’єктами права власності, а також зважаючи на положення п. 172.8 ст. 172 ПКУ, будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості є продажем цього майна, то з метою оподаткування дохід, отриманий від продажу житлового будинку та дохід від продажу земельної ділянки оподатковуються у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ, незалежно від кількості оформлених договорів купівлі-продажу.
Так, наприклад, дохід, отриманий від продажу житлового будинку, який перебуває у власності понад три роки, не оподатковується, а дохід від продажу земельної ділянки під ним, яка не отримана у спадщину та перебуває у власності більше трьох років, оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ, незалежно від кількості оформлених договорів купівлі-продажу, а саме за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Як розрахувати від’ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах, який відображається у рядку 04 додатка ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів визначаються відповідно до п. 141.2 ст. 141 ПКУ.
Згідно з абзацом третім п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за звітний період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Тобто фінансовий результат до оподаткування не підлягає збільшенню на суму позитивного загального результату переоцінки цінних паперів (якщо загальна сума дооцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх уцінок за звітний період).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
У рядку 4.1.3 РІ додатка ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації відображається загальний результат переоцінки цінних паперів, який може мати як позитивне, так і від’ємне значення (+,-) та складається з загальної суми дооцінок цінних паперів, відображеної у складі фінансового результату до оподаткування (рядок 4.1.3.1), зменшеної на загальну суму уцінок цінних паперів, відображеної у складі фінансового результату до оподаткування (рядок 4.1.3.2).
Враховуючи положення абзацу третього п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ, якщо загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування (показник рядка 4.1.3.2 додатка ЦП), перевищує загальну суму дооцінок цінних паперів, відображену у складі фінансового результату до оподаткування (показник рядка 4.1.3.1 додатка ЦП) за відповідний податковий (звітний) період, то розраховане у рядку 4.1.3 РІ додатка ЦП від’ємне значення загального результату переоцінки цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування такого ж податкового (звітного) періоду та, відповідно, відображається у рядку 4.1.3 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Така сума від’ємного значення загального результату переоцінки цінних паперів, яка збільшила фінансовий результат до оподаткування (рядок 4.1.3 РІ додатка ЦП), відображається у наступному податковому (звітному) періоді у рядку 04 «Від’ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах» додатка ЦП.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Яким чином заповнюються графи 4, 5 та 6 податкової накладної при частковому постачанні послуг або оплати частини вартості послуги?
Згідно з п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307).
Порядком № 1307 передбачено, що податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 до граф 4 та 5 вносяться дані щодо одиниці виміру товарів/послуг.
Графи 4 та 5 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.
У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.
При складанні зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 4 вказується «грн», крім податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності з типом причини 13 відповідно до п. 8 Порядку № 1307, у яких зазначається одиниця виміру товару/послуги.
Якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;
у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
Якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.
До графи 6 вносяться дані щодо кількості (об’єму, обсягу) постачання товарів/послуг.
При складанні податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1».
При складанні податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, при постачанні частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».
У графі 7 податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
