Новини ГУ ДПС у Тернопільській області
Майже 5 тисяч жителів Тернопільщини уже подали декларації задля отримання податкової знижки
За дев’ять місяців цього року 4970 осіб задекларували 123,4 млн грн витрат з метою отримання податкової знижки (минулого року за відповідний період 4087 осіб задекларували 83,9 млн грн). Із них 3972 особи (80%) подали декларації на отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання на суму 107,8 млн грн; 945 декларантів відобразили витрати зі сплати страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя; 24 – зі сплати відсотків за іпотечними кредитами; 9 – витрати по оплаті допоміжних репродуктивних технологій та усиновленню дітей; 6 – витрати у зв’язку з переобладнанням транспортних засобів; 7 – витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, 7 – витрати по оплаті допоміжних репродуктивних технологій та усиновленню дітей тощо.
За наслідками перерахунків громадянам нараховано до повернення 22,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб, з яких 21,1 млн грн вже повернуто на рахунки 4741 декларантам (95,4% від загальної кількості).
Варто нагадати, що якщо особа хоче скористатися правом на податкову знижку, то подати декларацію можна до 31 грудня включно.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Економічний розвиток тергромад Тернопільщини обговорили на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад
У Тернополі відбулось засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Під час заходу учасники обговорили питання економічного розвитку територіальних громад та бюджетний аспект, а саме – виконання бюджету територіальних громад. Важливим завданням також було знайти ефективні шляхи наповнення дохідної частини бюджету.
Участь у засіданні взяв в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун. Він доповів про дотримання податкової дисципліни суб’єктами господарювання та додаткові шляхи наповнення дохідної частини бюджету.
«У цьому році вдалося забезпечити виконання показників доходів державного та місцевого бюджетів в повному обсязі, у тому числі і по бюджетоформуючих податках і зборах. Найбільшу питому вагу по сплаті до зведеного бюджету у 2024 році складають надходження від установ сфери державного управлiння й оборони, обов'язкового соцiального страхування – 21,8%, сільського господарства – 14,6%, переробної промисловості – 12,5%, торгівлі – 15,4%, транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської дiяльності – 6,5%», – зазначив Руслан Цвігун.
Також очільник обласного податкового відомства звернув увагу на негативному впливі на виконання бюджету податкового боргу.
«Лише спільними зусиллями територіальних громад та податкової служби можна досягти результату щодо збільшення надходжень до місцевого бюджету, пошуку резервів для його наповнення та шляхів погашення заборгованості», – зауважив Руслан Цвігун.
Під час засідання Конгресу також обговорили пріоритети роботи на наступний рік. Так, у 2025 році для усіх місцевих бюджетів пріоритетними повинні бути програми у сферах безпеки і оборони, підтримки ветеранів та членів їх сімей, розвитку бізнесу та підприємництва.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи необхідно платникам ПДВ подавати податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди, протягом яких такими платниками податку господарська діяльність не проводилася
Згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Водночас абзацом другим п. 40.1 ст. 40 ПКУ передбачено, що у разі якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Так, відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.
При заповненні рядка 21 декларації обов’язковим є подання (Д2) (додаток 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)».
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 (Д2) (додаток 2).
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 21 передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.
Таким чином, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається.
Якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ст. 49 ПКУ не подається.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи необхідно СГ застосовувати РРО та/або ПРРО при відправці товарів експедитором, оплата за які здійснюється у відділенні небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та застосування РРО/ПРРО встановлено ст. 3 Закону № 265.
Так, п. 2 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Обов’язок застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Також частиною одинадцятою ст. 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» передбачено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Крім того, абзацами 2, 3 частини одинадцятої ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» визначено, що під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при відправці товарів будь-яким експедитором, оплата за які здійснюється з використанням послуг або у відділенні небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта, зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Яким чином оподатковується дохід, отриманий від продажу земельної ділянки, що перебуває у власності ФО понад три роки, якщо земельна ділянка перевищує норми безоплатної передачі, визначеної Земельним кодексом України
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування доходів фізичних осіб – резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, зокрема дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну), зокрема, земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – ЗКУ) залежно від її призначення.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Згідно з частиною першою ст. 121 ЗКУ встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності, зокрема, в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 1,5 відс. від об’єкта оподаткування.
Згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ.
Тобто не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий фізичною особою від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, яка перебувала у власності більше трьох років чи отримана в спадщину та не перевищує норми безоплатної передачі, встановлені ст. 121 ЗКУ.
Дохід, отриманий платником податку – фізичною особою – резидентом від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ (земельної ділянки, що перевищує норми безоплатної передачі), включається у повному обсязі до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
