Новини ГУ ДПС у Тернопільській області
Про відповідальність за неподання звіту про контрольовані операції розповіли в ДПС області
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася «гаряча лінія» на тему «Трансфертне ціноутворення: нюанси звітності». В телефонному режимі з платниками спілкувалася начальниця відділу трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольга Буць.
Трансфертне ціноутворення залишається важливою частиною законодавства, і невиконання вимог щодо звітування може призводити до відповідальності у вигляді штрафів. Саме посадовиця нагадала додзвонювачам, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, повинні були подати до 1 жовтня року звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).
Найбільше запитували під час «гарячої лінії» про можливість виправлення помилок, і про застосовування відповідальності за уточнення. У відповідь Ольга Буць зазначила, що подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої ст. 120 Податкового кодексу України.
Зокрема, за невключення до поданого Звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Неподання платником податків уточнюючого Звіту після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму, за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Запитували про відповідальність, якщо не встигли подати Звіт до першого жовтня – це передбачає накладення штрафу (штрафів) у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому Звіті в разі подання уточнюючого Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Посадовиця розповіла про створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування. Автоматизація процесу виявлення податкових правопорушень у сфері трансфертного ціноутворення з метою оперативного реагування на них, створення додаткових можливостей щодо виявлення ризиків із трансфертного ціноутворення – такі завдання передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року.
Під час телефонної розмови платники податків, які зателефонували на «гарячу лінію», отримали вичерпні відповіді та роз’яснення згідно з нормами чинного законодавства.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Майже 4,6 тис. ліцензій на право роздрібної торгівлі алкоголем і тютюном мають підприємці Тернопільщини
Станом на початок жовтня цього року кількість діючих ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, виданих Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, становила 4576 штук. Зокрема, 2524 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 2052 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
З початку року анульовано з різних причин 789 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Зокрема, 425 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 364 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Порядок заповнення податкової накладної, якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватись не в господарській діяльності
Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10-15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено, що при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку складає окрему зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у графі «Зведена податкова накладна» якої зазначається код ознаки «1». Така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Таблична частина розділу Б зведеної податкової накладної з типом причини «13» заповнюється з урахуванням таких особливостей:
у графі 2 зазначаються опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), а також дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307);
у графах 3.1, 3.3 зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) (п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307);
у графах 4 та 5 зазначається одиниця виміру товарів/послуг (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);
графи 3.2.1, 6-8, 10 та 11 заповнюються у загальному порядку;
графи 3.2.2 та 9 не заповнюються, оскільки при складанні такої зведеної податкової накладної відсутня інформація, яка підлягає внесенню до таких граф.
У розділі А табличної частини такої зведеної податкової накладної рядки I-VІІІ заповнюються у загальному порядку, при цьому рядки IX - XIІ не заповнюються.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля критого ринку та приміщення, розташовані на ньому (магазини, кіоски, павільйони тощо)?
Відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Визначене п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке розташовано на ринках.
Належність будівель (споруд) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Національним класифікатором будівель та споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор).
Водночас оскільки, відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність критих ринків, окремих павільйонів та крамниць, залів для ярмарків, будівель торгівельних центрів до класу 1230 «Будівлі оптово-роздрібної торгівлі» Класифікатора не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підставами для застосування положень п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ є одночасне дотримання умов:
реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;
створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці;
на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.
За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Як ФОП – платник ЄП (першої-третьої груп) (крім е-резидента) при розірванні договору відображає у податковій декларації платника ЄП повернення коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги)
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої, другої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Отже, якщо у разі розірвання договору фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) (далі – платник єдиного податку) повертає кошти (аванс, передоплату) покупцю за товари (роботи, послуги) у податковому періоді їх отримання, то сума таких коштів не включається до складу його доходу та відповідно не підлягає відображенню у Декларації.
Якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, платник єдиного податку повинен уточнити показники усіх попередньо поданих Декларацій, в яких до доходів була включена така сума (авансу, передплати). Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданих Декларацій.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області