Новини ОДПC
До уваги платників плати за землю та органів місцевого самоврядування!
Особливості встановлення ставок з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, на яких створюється/створений індустріальний парк.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України від 21 червня 2012 року № 5018-VI «Про індустріальні парки» (зі змінами) (далі – Закон) на земельних ділянках, які передані в оренду, індустріальні парки можуть створюватися з ініціативи орендарів після внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки та прийняття орендодавцем рішення про погодження концепції індустріального парку.
У разі наявності переможця електронного аукціону на право оренди земельної ділянки комунальної власності, який планує на цій земельній ділянці створити індустріальний парк (далі – Парк), постає питання правомірності внесення змін до договору оренди земельної ділянки та встановлення пільгової ставки орендної плати (далі – Плата) відповідно до п. 284.6 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Підставою для нарахування Плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення Плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пп. 288.1, 288.4 ст. 288 Кодексу).
Згідно з п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 Кодексу у разі визначення орендаря на конкурентних засадах річний розмір платежу може перевищувати граничний розмір Плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Кодексу, а саме 12 відс. нормативної грошової оцінки.
Водночас відповідно до п. 284.6 ст. 284 Кодексу у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку,
керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) можуть:
1) встановлювати ставки земельного податку та Плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати земельного податку.
Враховуючи зазначене, підставою для застосування норми п. 284.6 ст. 284 Кодексу є:
внесення змін до договору оренди в частині визначення, що земельна ділянка надана саме для створення Парку;
погодження ОМС концепції Парку;
включення Парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків;
набрання орендарем земельної ділянки статусу ініціатора, керуючої компанії або учасника Парку.
Разом з цим зазначаємо, що відповідно до ст. 23 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами) Плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення (крім випадків консервації таких земельних ділянок, а також визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
У разі наявності переможця електронного аукціону на право оренди земельної ділянки комунальної власності ставка Плати, зазначена у договорі оренди земельної ділянки, визначена за результатом торгів, а не рішенням ОМС. Тому норма п. 284.6 ст. 284 Кодексу до договору оренди не може бути застосована.
Інформація щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, яка постачає електронні послуги фізичній особі, у тому числі ФОП, не зареєстрованим платниками ПДВ
Порядок реєстрації як платників ПДВ осіб – нерезидентів, які постачають фізичним , у тому числі фізичним особам – підприємцям, яких не зареєстровано як платників ПДВ (далі – фізична особа), електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України, регламентовано ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) та розд. VIII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення).
Особа-нерезидент вважається зареєстрованою як платник ПДВ з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації (абзац одинадцятий п. 208 прим. 1. 2 ст. 208 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 183.12 ст. 183 ПКУ ДПС веде реєстр платників ПДВ, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку, у тому числі осіб – нерезидентів, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України.
Згідно з п. 183.13 ст. 183 ПКУ з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією Державна податкова служба України оприлюднює на вебпорталі ДПС:
дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;
інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.
Таким чином, будь-яка зацікавлена особа, у тому числі не зареєстрована платником ПДВ, на безоплатній основі має змогу перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичній особі. На сьогодні доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за податковим номером або індивідуальним податковим номером платника ПДВ через пошуковий сервіс «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers, за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).
Окрім цього, за запитом в електронній формі платників ПДВ, які подають податкові декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», контролюючі органи надають безоплатно протягом п’яти робочих днів від дати надходження такого запиту інформацію, що оприлюднюється відповідно до п. 183.13 ст. 183 ПКУ.
Форми запиту про отримання інформації, довідки із реєстру платників ПДВ та порядок їх формування визначено розд. VII Положення.
Чи можна при зміні місця торгівлі внести зміни до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) і не отримувати нову ліцензію
Відповідно до п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Згідно з п. 40 частини першої ст. 1 Закону № 3817 ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).
При зміні відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою. Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (ст. 15 Закону № 481).
Водночас згідно з ст. 15 Закону № 481 плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2000 грн, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 грн на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 грн. – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 грн на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і, зокрема, м. Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, та 2000 грн на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Місце торгівлі визначено ст. 1 Закону № 481 як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Таким чином, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв (тютюнових виробів) за визначеним місцем торгівлі. При цьому передбачено здійснення плати за таку ліцензію за весь період її дії на одному місці торгівлі.
На нове місце торгівлі суб’єкт господарювання повинен придбавати нову ліцензію.
Чи можуть новостворені ЮО та ФОП потрапити до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?
Платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.
Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).
Про нові підходи в обслуговуванні платників йшлося під час годинного спілкування з ГУ ДПС
Нещодавно у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо нових підходів в обслуговуванні платників.
Про переваги, запропоновані державою для бізнесу, розповідала заступниця начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Марія Мельник.
Спілкуючись з платниками, посадовиця роз’яснила про новий проєкт держави для підтримку доброчесного бізнесу. Зокрема, для субʼєктів господарювання, які увійдуть до такого переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачено низку привілеїв. З-поміж них: запровадження мораторію на деякі види документальних та фактичних перевірок, скорочення строків перевірок з метою бюджетного відшкодування, скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій.
Марія Мельник зазначила, що ДПС також створено окремий ресурс – субсайт Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри», на якому розміщено всю інформацію щодо цієї ініціативи. Платники податків можуть дізнатися, як стати учасником проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь.
Додзвонювачі запитували, як платник зможе дізнатися про включення до такого переліку. Посадовиця відповіла, що про це повідомлять через Електронний кабінет протягом п’яти робочих днів після затвердження переліку. Також цікавились про персонального комплаєнс-менеджера. Саме він є надійний помічник, який відповість на всі запитання щодо сплати податків, допоможе у прийнятті управлінських рішень та виключенні порушення податкового законодавства.
Додзвонювачів цікавили також питання легалізації заробітної плати, мінімальне податкове зобов`язання та плата за землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Озвучила додзвонювачам посадовиця й переваги використання єдиного рахунку для сплати податків, а також розповіла про те, що можна провести звірку щодо нарахованих сум майнових податків, скориставшись мобільним застосунком «Моя податкова»; що працює такий формат спілкування, як Комунікаційна податкова платформа tr.ikc@tax.gov.ua.
Майже 341 млн грн податку на нерухоме майно отримали місцеві бюджети Тернопільщини
За десять місяців цього року власники нерухомості сплатили до бюджетів тергромад області 340 млн 885,1 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це майже на 71 млн грн (+26%) більше, ніж у січні-жовтні минулого року.
Зокрема, власники нерухомості – юридичні особи спрямували на розвиток територіальних громад краю 144,9 млн грн податку на нерухоме майно, що на 8,5 млн грн більше за відповідний період минулого року.
Жителі області – фізичні особи перерахували за нерухомість протягом десяти місяців цього року майже 196 млн грн цього платежу. Це на 62,4 млн грн більше, ніж було сплачено упродовж січня-жовтня 2023 року.
Нагадаємо, надходження від податку на нерухоме майно у повній сумі спрямовуються до місцевих бюджетів, тож є одним з важливих бюджетоформуючих платежів громад. Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 квадратний метр.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
