Новини ОДПC
За які місяці платника єдиного податку другої групи, що йде в декретну відпустку, буде звільнено від сплати єдиного податку
Відповідно до абзацу першого п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (абзац другий п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Згідно із п. 295.6 ст. 295 ПКУ суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 ПКУ).
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) до соціальних відпусток віднесені, зокрема: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка при народженні дитини.
Згідно зі ст. 17 Закону № 504 оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медичного висновку. Тривалість такої відпустки визначається ст. 17 Закону № 504.
Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (абзац перший ст. 18 Закону № 504).
Питання відпустки при народженні дитини врегульоване у ст. 19 прим. 1 Закону № 504, згідно з якою така відпустка надається власником або уповноваженим ним органом особам, зазначеним у пп. 1 – 3 частини першої ст. 19 прим. 1 Закону № 504, на підставі письмової заяви відповідної особи.
ПКУ не відокремлює (не конкретизує) вид відпустки, який є підставою для звільнення платника єдиного податку від сплати єдиного податку відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ, а лише визначає, що звільнення від сплати єдиного податку на час відпустки можливе лише протягом одного календарного місяця на рік.
Водночас відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з Законом № 504 надається жінкам на підставі медичного висновку, а тому у разі підтвердження інформації про непрацездатність відповідним витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності платник єдиного податку першої/другої групи, який не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку на цей період, якщо він триває 30 і більше календарних днів.
Якщо підтверджений відповідним витягом період непрацездатності розпочався до 20 числа місяця та закінчився у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку за календарний місяць, в якому почався період непрацездатності, та за всі повні календарні місяці, які припадають на цей період непрацездатності (у разі їх наявності), а за календарний місяць, в якому відповідно до даних, зазначених у витязі з Електронного реєстру листків непрацездатності, період непрацездатності закінчився, єдиний податок сплачується відповідно до норм ПКУ.
Крім того, довідково повідомляємо, що на сьогодні п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
Коли при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» надходить повідомлення «В режимі «заблоковано» здійснення розрахункових операцій неможливе»
Повідомлення «В режимі «заблоковано» здійснення розрахункових операцій неможливе» властиве для версії «ПРРО ДПС» з операційною системою Android та свідчить про тривалий термін перебування програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режимі офлайн протягом місяця.
Для продовження роботи в програмному забезпеченні «ПРРО ДПС» можливо використовувати Web-версію або версію для операційної системи Windows.
Вказана помилка зникає першого числа наступного місяця у зв’язку з зануленням лічильника часу перебування ПРРО в режимі офлайн.
Чи блокується ПРРО при перевищенні встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн
Відповідно до п.п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317), на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розд. V Порядку № 317).
Абзацом третім п.п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
Як оподатковуються податком та за якою ознакою доходу відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку сума страхових внесків за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати працівнику та сума перевищення встановленого граничного розміру, сплачена роботодавцем – резидентом за свій рахунок?
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору 1,5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються, зокрема:
роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку № 4 в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку № 4.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб у додатку 4ДФ до Розрахунку суми пенсійних внесків, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) відображаються за ознакою доходу «125».
Враховуючи викладене, сума страхових внесків, сплачена роботодавцем – резидентом за свій рахунок на користь працівника за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такого працівника, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, а у разі перевищення вказаного розміру, сума такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. При цьому у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходів «125» відображається уся сума страхового внеску.
Про податкову знижку для фізосіб – під час онлайн спілкування у ДПС
Днями у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася Інтернет-конференція спільно з інформаційним порталом 0352.ua на тему «Податкова знижка для фізосіб: головне про повернення». В онлайн режимі з платниками спілкувався начальник управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Володимир Брудко.
Дописувачів, зокрема, цікавило питання чи переноситься право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки. Податківець зауважив, що відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Тобто, щоб скористатися правом на податкову знижку за витратами, понесеними у 2023 році, громадяни повинні подати декларацію до 31 грудня 2024 року.
Під час спілкування Володимир Брудко також розповів про можливість подання декларації в режимі онлайн, без відвідування податкових інспекцій, про спрощення процедури декларування доходів громадянами через електронний сервіс «Предзаповнення декларації про майновий стан і доходи» розділу «ЕК для громадян» в Електронному кабінеті на вебпорталі ДПС. Посадовець звернув увагу, що за допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді. Для декларантів, які використовують право на податкову знижку, є можливість додавання копій первинних документів.
Крім того, платники дізнались, що для подання декларації також можна скористатися мобільним застосунком «Моя податкова», а для роботи з цими сервісами необхідно мати електронний ключ, який кожен бажаючий може отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, у тому числі самостійно за допомогою Інтернет-банкінгу.
Під час онлайн спілкування платники податків, що дописували під час Інтернет-конференції, отримали відповіді на усі запитання, які цікавили.
Понад 3,2 млн грн транспортного податку сплатили на Тернопільщині власники елітних автомобілів
Упродовж січня-жовтня до бюджетів тергромад області надійшло 3 млн 232 тис. грн транспортного податку. Це більш ніж на 1,2 млн грн або ж більше, ніж за десять місяців минулого року.
З усієї суми надходжень громадяни – власники елітних автомобілів сплатили до бюджетів 1 млн 811,5 тис. грн транспортного платежу. Ще 1 млн 420,5 тис. грн податку сплатили юридичні особи.
Нагадаємо, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2024 році – 2 млн 662,5 тис. грн). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
