Новини ОДПC

Дата: 10.12.2024 15:18

Кількість переглядів: 124

Особливості оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним передбачені для платників податку на прибуток підприємств

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), зокрема, з 01 грудня 2024 року передбачено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку за місця роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до п. 137.12 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.

Терміни «роздрібна торгівля пальним», «місце роздрібної торгівлі пальним» вживаються у значеннях, наведених у Законі України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Підпунктом 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

а) у розмірі 60 тис. грн. за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ;

б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – у розмірі 30 тис. грн. за кожне місце;

в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15°C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тис. грн. за кожне місце.

Згідно з п.п. 141.14.3 п. 141.14 ст. 141 ПКУ авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на прибуток.

Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

Якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст. 43 ПКУ.

Відповідно до п.п. 141.14.4 п. 141.14 ст. 141 ПКУ грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою п.п. 141.14.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету.

Якщо платник податку не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПКУ.

Для цілей застосування п. 141.14 ст. 141 ПКУ скрапленим газом слід вважати пропан або суміш пропану з бутаном, скраплений газ природний, інші гази, за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 11 00 00, 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 та/або обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15°С (п.п. 141.14.5 п. 141.14 ст. 141 ПКУ).

Крім того, п. 71 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що положення, зокрема, п. 141.14 ст. 141 ПКУ застосовуються з першого числа місяця, в якому набрав чинності Закон № 4015.

Як виняток з положень п. 141.14 ст. 141 ПКУ, за місяць, в якому набрав чинності Закон № 4015, сплата авансового внеску з податку на прибуток підприємств, обрахованого відповідно до положень п. 141.14 ст. 141 ПКУ, для платників податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, здійснюється протягом 20 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 4015. Таке грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою цим абзацом для граничного строку сплати авансового внеску.

Стосовно нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору для військовослужбовців

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон) передбачено для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту ставка військового збору залишається 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 161 підрозділі 10 розділу ХХ Кодексу.

Крім того, додатково зазначаємо, що залишено без змін положення Податкового кодексу України, відповідно до яких у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Юрособа не може бути платником єдиного податку третьої групи, якщо має у власності свердловину

Відповідно до п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим (частина друга ст. 16 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР).

Отже, юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), не може бути платником єдиного податку третьої групи, у тому числі і у разі надання свердловини в оренду іншим особам.

Як заповнюється звітна або звітна нова податкова декларація платника ЄП третьої групи (ЮО), у складі якої здійснюється самостійне виправлення помилок за минулий податковий (звітний) період?

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи відповідно до абзацу першого п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з абзацом першим, другим і сьомим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає, зокрема, нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

У складі звітної або звітної нової Декларації платник має можливість уточнити лише один минулий податковий (звітний) період (квартал, півріччя, три квартали) поточного року або (квартал, півріччя, три квартали, рік) минулих років.

При необхідності уточнення показників за декілька податкових (звітних) періодів платник може виправити помилки шляхом подання окремої уточнюючої декларації за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.

При виправленні помилок за минулий податковий (звітний) період у складі звітної або звітної нової Декларації розд. І «Загальні відомості» Декларації заповнюється з урахуванням наступного:

у п. 1 зазначається відмітка в одній із клітинок: звітна або звітна нова в залежності від типу декларації, яка подається;

у п. 2 – податковий (звітний) період за який подається звітна або звітна нова декларація – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

у п. 3 – податковий (звітний) період, що уточнюється в складі звітної або нової звітної Декларації – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

у п. 4 – повне найменування згідно з реєстраційними документами, код за ЄДРПОУ, основний код виду економічної діяльності (КВЕД), код організаційно – правової форми господарювання, податкова адреса (місцезнаходження) платника, адреса електронної пошти (за бажанням платника податку);

у п. 5 – найменування контролюючого органу, до якого подається Декларація.

У розд. ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» та розд. ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» звітної або звітної нової Декларації платником зазначаються показники податкового (звітного) періоду, за який подається Декларація.

У розд. ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» звітної або звітної нової Декларації визначається податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий (звітний) період, зазначений у п. 3 розд. І «Загальні відомості» Декларації.

При цьому:

у рядку 13 зазначається сума єдиного податку за даними раніше поданої Декларації, що уточнюється;

у рядку 14 – уточнена сума податкових зобов’язань податковий (звітний) період (квартал), у якому виявлена помилка;

у рядку 15 – сума єдиного податку (недоплата), яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 14 - рядок 13 Декларації);

у рядку 16 – сума єдиного податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 13 - рядок 14 Декларації);

у рядку 18 – зазначається сума штрафу в розмірі 5% від суми недоплати (нараховується платником відповідно до п.п. «б» п. 50.1 ст. 50 ПКУ (рядок 15 Х 5%);

у рядку 19 – сума пені (нараховується платником самостійно відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу третього п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Водночас на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, при самостійному виправленні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Про подання повного звіту про КІК йшлося під час «гарячої лінії»

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася «гаряча лінія» на тему «Повний звіт про КІК: річне подання». У телефонному режимі з платниками спілкувалася начальниця відділу трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольга Буць.

Посадовиця звернула увагу додзвонювачам, що кожний контролер зобов’язаний щорічно подавати звіт про КІК засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку (податковий) рік.

Платників цікавило, які передбачено штрафні санкції при неподанні, несвоєчасному поданні звітності.

Ольга Буць зауважила, що до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим-восьмим пункту 120.7 статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідно до Закону № 3706-IX підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, доповненого пунктом 72, згідно з яким, тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено a6o скасовано.

Посадовиця акцентувала увагу на тому, що вищезазначена норма лише відтерміновує застосування відповідальності за порушення, передбачені абзацами першим-восьмим пункту 120.7 статті 120 ПКУ, та передбачає можливість застосування штрафних санкцій за такі порушення, після спливу шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено a6o скасовано не в залежності від звітного (податкового) періоду.

Платникам у телефонному режимі розповіли й про те, що відповідно до підпункту 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² ПКУ фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов'язана повідомляти контролюючий орган про:

• кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
• заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
• кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
• ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час телефонної розмови платники податків, які зателефонували на «гарячу лінію», отримали вичерпні відповіді та роз’яснення згідно з нормами чинного законодавства. 

Тернопільські податківці виграли в судах 111 справ на суму майже 89 млн гривень

Протягом січня-листопада 2024 року (станом на 01.12.2024) на розгляді у судах різних інстанцій перебувало 573 справи за позовами платників податків до ГУ ДПС на суму 792 млн грн, з яких розглянуто 345 справ на суму 140,6 млн грн, зокрема, на користь ГУ ДПС області – 111 справ (у тому числі немайнові спори) на суму 88,87 млн грн та на користь платників податків - 234 справ на суму 51,73 млн гривень.

Із загальної кількості справ, що у звітному періоді перебували (перебувають) на розгляді в судах різних інстанцій, одну з ключових категорій становлять справи за позовами платників податків до органів ГУ ДПС області про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень – 245 справ на суму 742,4 млн грн, розглянуто 138 справ на суму 125,52 млн грн, з них на користь органів ГУ ДПС області – 78 справ на суму 74,87 млн гривень.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися