Новини ОДПC
Коли та за якою ставкою сплачується військовий збір платниками ЄП третьої групи?
Відповідно до п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи.
Абзацом другим п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.
Для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 1 відс. від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, несуть відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору у розмірах, встановлених ПКУ за порушення правил сплати (перерахування) сум єдиного податку для відповідної групи платників єдиного податку (абзац четвертий п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нюанси застосування відповідальності до платника єдиного внеску, який помилково сплатив суму єдиного внеску не на належний рахунок
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у терміни, встановлені частиною восьмою ст. 9 Закону № 2464.
Згідно з п. 2 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, сплачені суми, зокрема, єдиного внеску, рознесені на підставі відповідної інформації Казначейства, відображаються в інтегрованих картках платників датою зарахування на рахунки, відкриті в Казначействі, кодом первинного показника оперативного обліку зі сплати/повернення сум відповідно до поля «Код виду сплати» платіжної інструкції згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня, передбачені cт. 25 Закону № 2464, розрахунок яких здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Відповідно до п.п. 2 п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), у випадку помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556 та виникнення недоїмки, здійснюється повернення коштів.
Для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених не на належний рахунок 3556, платник має подати до контролюючого органу за місцем обліку заяву про повернення помилково сплачених коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417 разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (п. 6 Порядку).
Контролюючий орган у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження Заяви перевіряє надану платником інформацію та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 417. Розрахунковий документ на перерахування коштів на відповідний рахунок 3556 орган ДПС формує на підставі такого висновку у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання (пп. 9, 13 Порядку № 417).
При підтвердженні помилкової сплати сум єдиного внеску не на належний рахунок 3556 із дотриманням граничних строків сплати єдиного внеску та здійснення платником єдиного внеску дій, передбачених п. 6 Порядку № 417 (подання Заяви разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556, із обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів («Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань»), підстави для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску відсутні.
Оптова торгівля окремими підакцизними товарами без наявності ліцензії: застосування відповідальності
Відповідно до частини першої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) за порушення Закону № 3817 щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб’єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених ст. 73 Закону № 3817, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.
Пунктами 12 та 13 частини другої ст. 73 Закону № 3817 передбачено, що до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах:
оптова торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених Законом № 3817) – 200 відс. вартості реалізованого товару (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
оптова або роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених Законом № 3817) – 200 відс. вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
Частиною першою ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Чи формується податковий кредит з ПДВ при безоплатному отриманні товарів/послуг на митній території України?
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є, зокрема, операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), визначено, зокрема, що у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, яка дорівнює нулю;
іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.
Податкова накладна, яка складена на суму перевищення, отримувачу (покупцю) не надається.
Виходячи з вищевикладеного, при безоплатному отриманні товарів/послуг платник не формує податковий кредит (відповідь не стосується випадків, коли вартість отриманих безоплатно товарів/послуг оплачується постачальнику третьою особою).
ГУ ДПС Тернопільщини: заходи з детінізації доходів
З початку року працівники територіальних органів ДПС у Тернопільській області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 43 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. За наслідками проведеної роботи по 37 підприємствах ліквідована заборгованість із заробітної плати в сумі 26 млн 943,6 тис. грн, з податку на доходи фізичних осіб – в сумі 4 млн 940,4 тис. грн, з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 5 млн 712,4 тис. гривень. Крім того, проведена індивідуальна роз’яснювальна робота із керівниками 59 підприємств, за наслідками якої 50 погасили заборгованість із заробітної плати в сумі 29 млн 700,5 тис. грн., з податку на доходи фізичних осіб – 6 млн 782,2 тис. грн, з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 7 млн 9,4 тис. гривень.
Працівники територіальних органів ДПС в області спільно з органами місцевої влади проводять контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Цього року на засіданнях комісій заслухано керівників 270 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 258 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 429,8 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 562,3 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім того, проведена роз’яснювальна робота з аналогічних питань по 919 підприємствах та організаціях області. За результатами проведеної роботи 806 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 6 млн 274,2 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 7 млн 272,8 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відомості щодо суб’єктів господарювання, які в першому та другому кварталах 2024 року виплачували заробітну плату працівникам нижче мінімальної, надано Південно-західному міжрегіональному Управлінню Державної служби з питань праці, Департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області та головам об’єднаних територіальних громад, сільських селищних та міських рад.
ГУ ДПС у Тернопільській області проводиться систематична інформаційно-роз’яснювальна робота щодо створення серед населення області атмосфери негативного ставлення до роботодавців, які виплачують заробітну плату без сплати податку на доходи фізичних осіб та внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У кожному районі створено робочі групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, до складу яких входять, зокрема, і представники податкової служби області. Зазначені групи здійснюють обстеження суб’єктів господарювання щодо дотримання норм трудового законодавства, оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками.
Працівниками територіальних органів ДПС постійно аналізують надходження податку на доходи фізичних осіб та військового збору від інших доходів з урахуванням галузевої особливості області.
Завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками у листопаді прийнято 4247 працівників.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
