Новини ГУ ДПС у Тернопільській області
Понад 356 млн грн податку на нерухоме майно отримали місцеві бюджети Тернопільщини
Упродовж січня-листопада цього року власники нерухомості сплатили до бюджетів тергромад області 356 млн 483,8 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це майже на 72,4 млн грн (+25,5%) більше, ніж за 11 місяців минулого року.
Зокрема, власники нерухомості – юридичні особи спрямували на розвиток територіальних громад краю 147,4 млн грн податку на нерухоме майно, що на 7,3 млн грн більше за відповідний період минулого року.
Жителі області – фізичні особи перерахували за нерухомість протягом 11 місяців цього року майже 209 млн грн цього платежу. Це на 62 млн грн більше, ніж було сплачено упродовж січня-листопада 2023 року.
Нагадаємо, надходження від податку на нерухоме майно у повній сумі спрямовуються до місцевих бюджетів, тож є одним з важливих бюджетоформуючих платежів громад. Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 квадратний метр.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Про своєчасну сплату та погашення заборгованості з єдиного внеску розповіли у ДПС області
У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області нещодавно відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо своєчасної сплати та погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. На запитання платників податків відповідав в. о. начальника управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Тернопільській області Юрій Деревецький.
Посадовець нагадав, що єдиний внесок платник має сплачувати незалежно від свого фінансового стану. Зобов'язання зі сплати єдиного внеску необхідно виконувати в першу чергу, адже вони мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями. Виняток – виплата заробітної плати.
Під час годинного спілкування податківця запитували про надсилання вимог, де Юрій Деревецький розповів, що при заборгованості з єдиного внеску понад 10 гривень платнику надсилається вимога про сплату, яка є виконавчим документом. При несплаті протягом 10 днів, вимога передається до Держвиконавчої служби. Заборгованість з єдиного внеску не підлягає списанню, що може призвести до втрати страхового стажу та прав на пенсійні виплати для найманих працівників.
Говорили й про нарахування штрафу та пені за порушення терміну сплати. Юрій Деревецький зауважив, що при сплаті заборгованості з єдиного внеску необхідно враховувати, що за порушення терміну його сплати платнику нараховується штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум. Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Також податківець нагадав, що при сплаті сум заборгованості з єдиного внеску, відповідно до наказу Мінфіну України від 22.03.2023 №148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», застосовується код сплати 140 (Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань).
Тож тільки сумлінне ставлення платників до своїх обов’язків щодо своєчасної сплати єдиного внеску та розуміння необхідності термінового погашення заборгованості дозволить вирішити проблему створення нових боргів.
Під час телефонної розмови платники податків, які зателефонували на «гарячу лінію», отримали вичерпні відповіді та роз’яснення згідно з нормами чинного законодавства.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи застосовує СГ РРО чи ПРРО при реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Банківський сервіс «Інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.
Інтернет-банкінг, на відміну від застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з поточного рахунку платника на поточний рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій поточний рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та реквізити поточного рахунку суб’єкта господарювання у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратори розрахункових операцій та програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при продажі товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг» із використанням реквізитів його поточного рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Що є об’єктом оподаткування військовим збором для платників ЄП третьої групи?
Згідно з п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (платників єдиного податку третьої групи), є доходи, визначені ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку є:
1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ;
3) для платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника податків у банку.
Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
При наданні послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону (п. 292.10 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 292.11 ст. 292 ПКУ до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ;
11) безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови, якщо:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Як відобразити дані у заяві за формою № 20-ОПП при придбанні чи оренді земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту та не має адреси місцезнаходження
Відповідно до п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
Згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до п’ятого (додаткового) (за наявності) або четвертого рівня Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 із змінами і доповненнями, що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.
Таким чином, у разі придбання/оренди земельної ділянки (нерухомого майна), які знаходяться за межами населеного пункту та не мають адреси місцезнаходження, платник податків зазначає у графах 6-13 «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП інформацію, яка зазначена в реєстраційних документах на даний об’єкт, а у разі відсутності такої інформації – назва адміністративно-територіальної одиниці, де розташована земельна ділянка (нерухоме майно).
При цьому абзацом третім ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
