Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини ОДПC

Дата: 31.01.2025 16:06
Кількість переглядів: 44

Фото без опису

 

 

 

В які терміни та в якому розмірі сплачується черговий платіж за ліцензію на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, що була отримана до 01.01.2025?

До 01 січня 2025 року порядок отримання та сплати чергових платежів за ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального було визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 4 Закону № 481 ліцензії на право виробництва, зокрема, пального видавались безстроково, а сплата за такі ліцензії здійснювалась щорічно відповідно до визначеної річної вартості.

Згідно ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального видавались терміном на 5 років, а сплата за такі ліцензії здійснювалась щорічно відповідно до визначеної річної вартості.

З 01 січня 2025 року розмір річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлено ст.ст. 50-51 та ст. 53 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) в сумі, що розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

При цьому, п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 встановлено, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 01 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного періоду (ст. 54 Закону № 3817).

Враховуючи викладене, річна плата за ліцензії визначається у розмірі, встановленому на 01 січня податкового року, в якому настає строк сплати наступного чергового річного платежу.

Отже, з 01.01.2025 черговий платіж за ліцензію на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, що була отримана до 01 січня 2025 року, сплачується щорічно, до початку кожного наступного річного періоду у розмірах, що визначені ст.ст. 50-51 та ст. 53 Закону № 3817.

 

 

 

Реєстр неприбуткових установ та організацій у 2025 році: детально від ДПС

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Державна податкова служба України з метою належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила таке.

01 січня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1514 «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова № 1514).

У зв’язку зі змінами, внесеними пунктом 16 розділу І Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (зі змінами), узгоджено з чинними положеннями Кодексу в частині визначення можливості внесення установ та організацій до Реєстру не тільки під час державної реєстрації створення юридичної особи, а й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

У Порядку враховано зміни, внесені до статей 13 та 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755‑IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) законами України від 12 травня 2022 року № 2255-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» та від 06 жовтня 2022 року № 2654-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів», у частині інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами державних органів, у тому числі інформаційними системами ДПС, а також стосовно переліку документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Більш детально про можливості здійснення платниками податків листування з контролюючими органами через електронний кабінет засобами електронного зв’язку, щодо змін, внесених до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, йдеться у листі від 27.01.2025 №2187/7/99-00-21-02-01-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79349.html.

 

 

 

Чи потрібно податковому агенту в Розрахунку відображати виплату доходу на користь самозайнятих осіб (ФОП та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність)?

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Тобто при нарахуванні (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в Розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків – фізичних осіб, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

 

 

 

 

                 Щодо адміністрування МПЗ з фізичних осіб

Державна податкова служба України з метою забезпечення контролю за своєчасністю сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та підвищення рівня адміністрування мінімального податкового зобов’язання з фізичних осіб (далі – МПЗ) – власників, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, повідомила.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон України № 4015), який набрав чинності з 01.12.2024, підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено новим пунктом 74, яким встановлено, що при визначенні МПЗ у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, сума МПЗ, визначена відповідно до п. п. 381.1.1 і 381. 1.2 ст. 381 Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

Дія цього пункту не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих росією.

На сьогодні вживаються заходи щодо доопрацювання програмного забезпечення, зокрема, в частині врахування норм Закону України № 4015 при формуванні податкових повідомлень-рішень з МПЗ за результатами 2024 року.

Крім того звертаємо увагу, що Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» скасовано ЗО денний термін, протягом якого платник податку – фізична особа має право звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних у разі незгоди такого платника податків з визначеним контролюючим органом МПЗ у податковому повідомленні-рішенні з МПЗ.

На сьогодні право на проведення звірки надається платникам податку без дотримання будь-якого терміну, але за умови дотримання строку давності, встановленого ст. 102 Кодексу.

Особливості визначення МПЗ для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, визначені ст. 381 Кодексу та п. 170.14 ст. 170 Кодексу, п.п. 170.14.3 якого передбачено, що визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

Відповідно до п. 381.З ст. 381 Кодексу, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

При цьому абзацом першим п. 381.4 ст. 381 Кодексу передбачено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов'язання кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на Інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (абзац другий п, 38 А ст. 38 Кодексу).

Отже, для платників податку – фізичних осіб, які передали в оренду (користування) земельні ділянки, віднесені до сількогосподарських угідь, МПЗ не розраховується за період, що відповідає періоду надання таких земельних ділянок в оренду (користування) та за умови державної реєстрації такого права користування.

Підпунктом 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу передбачено, що у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Водночас відповідно до п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст.і 170 Кодексу у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

суми сплачених податків, зборів, платежів.

Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов'язаний скасувати (відкликати) таке податкове повідомлення-рішення та у разі потреби надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку, складене з урахуванням результатів проведеної звірки (абзац сьомий п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

 

 

 

 

Понад 107 тис. адміністративних послуг отримали платники податків Тернопільщини у 2024 році

Упродовж 2024 року фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області надали платникам податків 107 472 адміністративні послуги. Це майже на 9,5 тисяч послуг більше, ніж за 2023 рік. Варто зазначити, що майже 63,7% наданих послуг припадає на працівників ДПІ та управління податкових сервісів. Так, вони за минулий рік надали платникам понад 68,5 тис. адмінпослуг.

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займають послуги з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, які були надані 43785 фізичним особам (40,7%), надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, яка була надана понад 18 тис. фізичним особам (16,8%), витягів з реєстру платників єдиного податку – 9306 (8,7%), реєстрації платників єдиного податку – 55885 (5,5%).

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь