Новини ОДПC
Подання звітності у разі смерті засновника юрособи, який був єдиною відповідальною особою підприємства
Відповідно до п. 43 частини другої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, відомості про смерть засновника (учасника) юридичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, відомості про смерть керівника юридичної особи та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.
Статтею 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Згідно з частиною першою ст. 1220 ЦКУ спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Частиною першою ст. 1285 ЦКУ визначено, що, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, – відповідний орган місцевого самоврядування, при відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
При відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.
Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (частина друга ст. 1285 ЦКУ).
Слід зазначити, що у договорі управління спадщиною на особу, яка управляє спадщиною, можна покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства.
Згідно з п.п. 10.1 п. 10 глави 9 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок № 296/5), у разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії договору.
При відсутності спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття спадщини ніким із спадкоємців, а також відмови від її прийняття укладений договір на управління спадщиною діє до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою (п.п. 10.2 п. 10 глави 9 розд. ІІ Порядку № 296/5).
Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 1277 ЦКУ у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Спадщина, визнана судом від умерлого, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходженням основної частини рухомого майна (частина друга ст. 1277 ЦКУ).
Статтею 47 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, резиденти або нерезидент України, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Отже, у разі смерті єдиного засновника юридичної особи, який одночасно був відповідальною особою (директор/бухгалтер) за подання податкової звітності, відповідальним за своєчасність подання звітності такої юридичної особи буде спадкоємець, який заявив своє право на спадщину (до складу якої, зокрема, входять корпоративні права юридичної особи).
Якщо укладено договір на управління спадщиною, то відповідальним за подання звітності до контролюючого органу буде особа, яка управляє спадщиною, до подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями або до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.
Якщо у встановлені законодавством строки ніхто не заявив про своє право на спадщину (до складу якої, зокрема, входять корпоративні права юридичної особи) як спадкоємець та договір на управління спадщиною не укладався, звітність до контролюючого органу не подається. З моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою всі права та обов’язки такого підприємства (в тому числі подання звітності) перейдуть до територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходженням основної частини рухомого майна, яка буде відповідати за своєчасність подання звітності такої юридичної особи.
Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені ФО на лікування за наслідками 2024 року?
До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2025 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2024 року платникам не надається.
Чи оподатковується допомога у сумі 1000 грн, яка виплачується за програмою «Зимова єПідтримка»
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 952 «Про реалізацію експериментальних проєктів у рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» (далі – Постанова № 952) затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерства економіки України (далі – Мінекономіки) за бюджетною програмою «Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги» (далі – бюджетні кошти) (п. 1 Порядку).
Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки (п. 3 Порядку).
Бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на надання одноразової державної грошової допомоги «Зимова підтримка» відповідно до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо надання одноразової державної грошової допомоги «Зимова підтримка» в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» (далі – Порядок «Зимова підтримка»), затвердженого Постановою № 952 (п. 4 Порядку).
Відповідно до п. 7 Порядку «Зимова підтримка» джерелом фінансування експериментального проєкту є кошти державного бюджету.
Водночас п. 8 Порядку «Зимова підтримка» передбачено, що допомога надається одноразово фізичній особі за її бажанням, якій станом на 1 грудня 2024 року виповнилося 18 років, що має присвоєний в установленому законодавством порядку реєстраційний номер облікової картки платника податків та яка на момент подачі заявки на отримання допомоги перебуває на території України, крім тимчасово окупованої території.
Заявка на отримання допомоги у розмірі 1000 грн може бути подана протягом грудня 2024 – лютого 2025 років.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включаються, такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» із змінами та доповненнями.
Таким чином, оскільки джерелом фінансування виплати є кошти державного бюджету, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
У січні жителі Тернопільщини сплатили на підтримку війська 143,6 млн гривень
Протягом січня цього року до бюджету від платників області надійшло 143,6 млн грн військового збору. Надходження перевищили показник січня 2024 року на 108,8 млн грн або ж учетверо.
Нагадаємо, що військовий збір запроваджено в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії. Законом України від 4 грудня 2024 року №4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» встановлено, що з 1 січня цього року військовий збір повинні сплачувати усі фізичні особи – підприємці, незалежно від групи чи системи оподаткування. Окрім цього, змінилася й ставка військового збору – із 1,5 до 5 відсотків, що й зумовило суттєве зростання сплати платежу.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
