Новини ОДПC
Чи подається Додаток 1 до Розрахунку, якщо платник єдиного внеску у звітному місяці не використовує працю ФО на умовах трудового договору (контракту)?
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1 розд. ІV Порядку додаток до Розрахунку «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток Д1) призначений для щомісячного формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення).
Якщо платник єдиного внеску у звітному періоді не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Додаток Д1 за відповідний період не подається.
Чи продовжується на період зупинення з 18.03.2020 по 31.07.2023 (включно) строк давності для застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання повідомлення за ф. № 20-ОПП та заяви за ф. № 1-ОПП при проведенні перевірки?
Відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах встановлена ст. 117 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
При виявленні за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
До строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання Повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовуються строки позовної давності, визначені ст. 102 ПКУ.
Слід зауважити, що згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який визначав окремі особливості зупинення перебігу строків, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (у тому числі за неподання (несвоєчасне подання) Повідомлення за ф. № 20-ОПП, Заяви за ф. № 1-ОПП) не застосовувалася.
У зв’язку із набранням чинності 01.08.2023 Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесено зміни до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Враховуючи вищевикладене, строк давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за неподання або несвоєчасне подання Повідомлення за ф. № 20-ОПП, Заяви за ф. № 1-ОПП продовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно).
Яким чином оподатковуються ПДВ операції з надання послуг з гарантійного ремонту товару?
Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.
При цьому згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 № 1251 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» (далі – Порядок № 1251).
Пунктом 3 Порядку № 1251 визначено, що виробник (продавець) виконує гарантійні зобов’язання щодо товару, зокрема передбачені рекламою, шляхом здійснення безоплатного ремонту або заміни товару протягом гарантійного строку відповідно до Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Гарантійне обслуговування полягає у тому, що виробник (продавець, сервісний центр) протягом гарантійного строку в разі виявлення недоліку товару, який виник з вини його виробника (продавця), зобов’язується організувати гарантійний ремонт товару, який здійснюється за зверненням споживача безоплатно.
Взаємовідносини між виробниками, продавцями та сервісними центрами визначаються відповідними договорами.
Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.
Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.
При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.
Про зміни до розрахункових документів говорили під час «гарячої лінії» в ДПС області
Як застосовувати РРО (ПРРО) та не порушувати законодавство на сьогодні є актуальною темою для суб’єктів господарювання. Саме тому нещодавно проведено «гарячу лінію» за участю заступника начальника управління-начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області Андрія Вегери.
Під час спілкування Андрій Вегера звернув увагу, що з 1 березня субʼєкти господарювання, що надають послуги з виконання платіжних операцій, зобовʼязані видавати фіскальні чеки за новою формою та змістом – фіскальний касовий чек за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу. Детально розповів, що зміниться у фіскальних чеках, які виключені та додані реквізити, зокрема додано засіб оплати; валюта розрахунку; реквізити паспорта покупця при продажу алкоголю та тютюну в магазинах безмитної торгівлі; вміст QR-коду доповнено пошуковим запитом для перевірки чека в Системі обліку РРО; код автентифікації повідомлення (MAC) чека для РРО; вага одиниці тютюнового виробу (зазначається для сигарил, тютюну та тютюнових виробів, що реалізуються в наборі) та кількість тютюнових виробів в одиниці товару (пачці), міцність алкогольних напоїв та об’єму (у літрах) одиниці товару (пляшки) (для алкогольних напоїв) при продажу у магазинах безмитної торгівлі; сума решти.
Додзвонювачі цікавились, чи потрібно проводити через РРО/ПРРО розрахунки карткою через POS-термінал; чи застосовувати касову техніку при оплаті карткою за товари в інтернеті. На що посадовець відповів, що потрібно, адже у першому випадку відбувається розрахункова операція – оплата карткою, у другому через еквайрінг, коли покупець оплачує товар на сайті через веб-інтерфейс, вказавши реквізити власної картки. Тобто фактично відбувається оплата за реквізитами картки продавця.
Андрій Вегера нагадав про обов’язкове застосування РРО/ПРРО для ФОП 2 і 3 груп на ринках, підприємці 2 та 3 груп, які торгують на ринках, зобов’язані використовувати РРО/ПРРО для реєстрації розрахункових операцій та видавати фіскальні чеки, крім випадків, коли дозволено використовувати РК та КОРО.
Цікавились алгоритмом дій, якщо покупцю відмовили у видачі чеку. У даному випадку можна повідомити податкову про відомі факти порушень законодавства, також на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», можна здійснити пошук чека РРО/ПРРО, перевірити його справжність та припинити незаконну діяльність окремих торгівців.
Під час телефонної розмови платники податків, які зателефонували на «гарячу лінію», отримали вичерпні відповіді та роз’яснення згідно з нормами чинного законодавства.
Понад 1,1 тис. декларацій про майновий стан і доходи уже подали жителі Тернопільщини
У січні цього року уже 1122 громадян подали податкову декларацію про отримані доходи, що на 10 відсотків більше, ніж минулорічного січня.
Із загальної кількості декларацій 463 подано громадянами, які зобов’язані були задекларувати свої доходи, ще 659 громадянами, які виявили бажання скористатись правом на податкову знижку.
Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 104 млн 384,6 тис. гривень.
Сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань становить 5,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 1,3 млн грн військового збору.
Так, 219 громадян отримали 64 млн 398,1 тис. грн доходів за договорами спадщини чи дарування; 91 громадянин отримав 14 млн 372,7 тис. грн доходу від продажу нерухомого чи рухомого майна; 46 громадян задекларували 814,2 тис. грн доходів від здачі в найм майна; 23 громадянина отримали 9 млн 551 тис. грн доходів від незалежної професійної діяльності; один громадянин задекларував 3,4 тис. грн. інвестиційних доходів. Також за результатами проведеної роз’яснювальної роботи 5 громадян нашої області, які отримували доходи за кордоном, виконали свій конституційний обов’язок та задекларували 677,7 тис грн доходу.
Найбільші до сплати суми податку на доходи фізичних осіб, а це 3,2 млн грн, задекларували громадяни, які отримали подарунки та спадщину; 1,7 млн грн – громадяни, які отримали доходи від незалежної професійної діяльності; 462,9 тис. грн – громадяни, які отримали доходи від продажу нерухомого чи рухомого майна; 121,2 тис. грн – громадяни, які отримували іноземні доходи; 21,6 тис. грн – від здачі в найм нерухомого чи рухомого майна.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
