Новини ОДПC
Відображення в податковій звітності з ПДВ обсягів придбання товарів чи послуг на митній території України без ПДВ та товарів, ввезених із застосуванням звільнення від оподаткування
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з:
придбання або виготовлення товарів та послуг;
ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
При цьому всі обсяги придбаних товарів/послуг відображаються в розділі ІІ податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Згідно з п. 4 розд. V Порядку № 21 до розд. II «Податковий кредит» (рядки 10, 11, та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1, 10.2 та 10.3) або без ПДВ (рядок 10.4) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2, 11.3 та 11.4), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядки 13.1 та 13.2).
Відповідно до форми декларації у рядках 11.1, 11.2 та 11.3 та 11.4 відображаються ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою, ставкою 7 відс., ставкою 14 відс. та без ПДВ (відповідно).
Обсяги придбання товарів/послуг на митній території України без ПДВ відображаються в рядку 10.4 декларації, а обсяги ввезених на митну територію України без ПДВ товарів – в рядку 11.4 декларації.
Через Електронний кабінет можна подати заяву та документи для внесення змін до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального
Відповідно до ст. 35 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», якщо після отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у ліцензіата відбулися зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр), такий ліцензіат зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дня настання події, що спричинила відповідні зміни, подати до органу ліцензування заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі.
Заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності подається до органу ліцензування, що прийняв рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, крім випадку зміни місцезнаходження ліцензіата.
При зміні місцезнаходження ліцензіата заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі, подається до органу ліцензування за новим місцезнаходженням такого ліцензіата (для ліцензій на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним – до органу ліцензування за місцем провадження діяльності).
Заява про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, що подається в паперовій формі, підписується заявником та скріплюється печаткою (за наявності). На заяву, що подається в електронній формі, накладаються кваліфікований електронний підпис та кваліфікована електронна печатка (за наявності) заявника.
Заява, зокрема, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі подається заявником до органу ліцензування у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Платники податку, які є користувачами Електронного кабінету, мають можливість у меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету надіслати лист, який містить заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі, разом з необхідними документами для внесення змін (далі – лист).
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС в Електронний кабінет надходить інформація про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації листа в органі ДПС, до якого даний лист направлено.
Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами).
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Чи включається до оподаткованого доходу сума боргу, яка анульована кредитором до закінчення строку позовної давності
Згідно з абзацом першим п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2025 році становить 2000,00 грн (8000,00 грн х 25%).
При цьому, кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Водночас відповідно до п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:
основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2025 році становить 2000,00 грн (8000,00 грн х 25%);
сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
сума боргу платника податку за договором про споживчий кредит або іншим договором (у тому числі сума процентів, комісій та інших платежів), анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ «Про споживче кредитування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1734), а також сума процентів, комісій та інших платежів за таким договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з п. 11 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734.
Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:
за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2025 році – 2000,00 гривень;
за ознакою доходу «189» відображається основна боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2025 році – 2000,00 грн та сума процентів, та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Руслан Кравченко зустрівся з послами та представниками дипломатичних установ 16 країн
Голова ДПС Руслан Кравченко зустрівся з послами та представниками дипломатичних установ 16 країн світу: Бельгії, Великобританії, Іспанії, Кіпру, Латвії, Литви, Норвегії, Румунії, США, Словаччини, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Чехії, Швейцарії, Японії.
У фокусі дискусії – ключові виклики та можливості для покращення податкового середовища в Україні, підвищення ефективності механізмів адміністрування податків, підтримка бізнесу.
За словами Голови ДПС, все це вимагає комплексного підходу та реалізації конкретних кроків.
«Ми запровадили постійний діалог з бізнесом для вирішення конкретних проблем платників. Як наслідок, вже маємо позитивні зміни у вирішенні проблем, на які скаржаться підприємці. Послідовно зменшуємо кількість заблокованих податкових накладних та суб'єктів, які віднесені до категорії ризикових», – зазначив Руслан Кравченко.
Триває реформа податкового адміністрування, ДПС посилює автоматизацію та цифровізацію податкових процесів.
«Працюємо над інтеграцією ІТ-систем ДПС з системами ЄС – вже маємо Меморандум з Естонським податковим і митним департаментом (ETCB) щодо обміну досвіду в цьому напрямку», – повідомив Голова ДПС.
ДПС посилює боротьбу з ухиленням від сплати податків та тіньовими схемами, активно співпрацює з правоохоронними органами та Держфінмоніторингом.
Руслан Кравченко звернув увагу дипломатів, що в цьому напрямі також важливо мати ефективний обмін інформацією між іноземними компетентними органами.
У фокусі розмови були й низка інших питань:
- забезпечення надходжень до держбюджету;
- виконання судових рішень;
- сплата податків цифровими компаніями-нерезидентами;
- відшкодування ПДВ (у січні 2025 року відшкодовано у 1,6 раза більше, ніж у січні 2024 року).
Голова ДПС висловив вдячність міжнародним партнерам за підтримку та підкреслив, що ДПС відкрита до діалогу, конструктивної співпраці та спільного пошуку ефективних рішень для майбутнього України.
ДПС передала до Держпраці близько 11 тисяч випадків порушень трудового законодавства
За 2024 рік та січень 2025 року Державна податкова служба України зафіксувала близько 11 тисяч випадків порушень трудового законодавства та передала відповідні матеріали до Державної служби України з питань праці.
Аналіз ДПС показав, що чимало роботодавців і досі намагаються зекономити на податках, використовуючи нелегальну працю.
Як це працює?
Офіційна заробітна плата встановлюється на рівні мінімальної або навіть нижче, а решту суми працівник отримує «в конверті».
Така схема створює серйозні ризики для самого працівника. З працівниками можуть «забути» розрахуватися або виплачують лише частину обіцяної зарплати, пропонують забути про оплачувані відпустки та «лікарняні».
Нагадуємо! Відповідальність суб’єктів господарювання, які використовують неофіційну найману працю, передбачена частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України.
Штрафи нараховуються органами Держпраці.
Тернопільщина: у січні до бюджету надійшло понад 46 млн грн земельної плати
У січні цього року платники податків області забезпечили надходження земельного податку та оренди землі в сумі 46 млн 92,5 тис. гривень. Це перевищило надходження січня минулого року на понад 1,1 млн гривень.
Більша частина цього платежу – внесок юридичних осіб. Адже вони у січні перерахували 37,7 млн грн плати за землю.
Фізособи поповнили скарбниці місцевих громад, сплативши майже 8,4 млн грн плати за землю.
Нагадаємо, надходження від земельної плати у повній сумі спрямовуються до місцевих бюджетів, тож є одним з важливих бюджетоформуючих платежів громад.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
