Новини ОДПC
Видано фіскальний чек без обов’язкових реквізитів: розмір відповідальності
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) реєстратором розрахункових операцій (РРО) або програмним РРО (ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Документ не є розрахунковим ghb відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.
За рішенням контролюючих органів до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
за порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;
за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.
При цьому, за наведене порушення до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім, зокрема, підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів) або надають послуги, фінансова відповідальність застосовується у таких розмірах:
- 25 відс. вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 50 відс. вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Також за зазначені порушення посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності.
Довідково. З 1 березня запроваджено нову форму фіскального чека з оновленими реквізитами. Про зміни до розрахункових документів – на вебпорталі ДПС за покликанням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/868264.html
Як зменшити податковий кредит, коли продавець відмовляється надіслати розрахунок коригування до податкової накладної
Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість передбачено, що у рядку 15 податкової декларації з податку на додану вартість відображається коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладниз (ЄРПН). При заповненні рядка 15 обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1) «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (додаток 1).
Формою додатку 1 передбачено, що у разі коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податку слід заповнювати таблицю 2.2 розд. ІІ додатку «Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V ПКУ», яка заповнюється в розрізі контрагентів. Коригування податкового кредиту у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН на підставі іншого документа зазначається у графі 3.4 таблиці 2.2 додатку 1.
Водночас при допущенні продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/ послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Форма заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д6) (додаток 6).
При ненаданні платником податку – продавцем розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг, доцільним є подання платником податку – покупцем до податкової декларації заяви із скаргою на такого продавця та копій документів, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПКУ.
Якщо продавець відмовляється надіслати розрахунок коригування до податкової накладної, платник податку – покупець повинен зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання/реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. Таке коригування відображається у рядку 15 розд. ІІ податкової декларації (є обов’язковим заповненням таблиці 2.2 додатка 1) на підставі бухгалтерської довідки.
Довідково. Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
ДПС не штрафує за продаж особистих речей на Інтернет-майданчиках
Інформація, поширена низкою медіа про те, що податкова нібито почала штрафувати продавців з OLX, Promua, соцмереж та інших платформ і автоматично відстежує всі грошові перекази на рахунки осіб, навіть якщо вони продають онлайн особисті речі, не відповідає дійсності.
Наголошуємо:
- продаж індивідуального майна (особистих речей) не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства;
- лише систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів має ознаки підприємницької (господарської) діяльності. Це не стосується реалізації індивідуального майна (особистих речей) громадянами за допомогою таких електронних торговельних платформ як OLX, Prom та будь-яких соцмереж;
- посилення контролю за інтернет-продажами здійснюється, щоб запобігти зловживанням та ухиленню від сплати податків саме в сфері підприємницької діяльності.
ДПС вкотре закликає суб’єктів господарювання, які залишаються в «тіні», привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства самостійно та добровільно:
- офіційно зареєструватися як суб'єкт господарювання;
- здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО;
- дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.
Особливості застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) в мережі Інтернет
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері електронної комерції, у тому числі торгівлі, громадського харчування та послуг за допомогою мережі Інтернет, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій / програмні реєстратори розрахункових операцій.
ДПС підготувала детальне роз’яснення з цього питання, ознайомитись з яким можна за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/886005.html
Звертаємо увагу, що обов’язок застосовувати РРО / ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І групи.
Просимо платників податків дотримуватись вимог законодавства під час ведення своєї діяльності.
Бізнес Тернопільщини отримав 368 млн грн відшкодованого податку на додану вартість
Станом на початок квітня 2025 року 131 платнику податків Тернопільської області відшкодовано з державного бюджету 368 млн грн податку на додану вартість (з урахуванням перехідних залишків попередніх періодів).
Упродовж січня-березня цього року 144 суб’єкти господарювання області заявили бюджетне відшкодування ПДВ на розрахункові рахунки в сумі 514 млн гривень. Для порівняння, за аналогічний період 2024 року ця сума становила 353 млн гривень.
У результаті проведених контрольно-перевірочних заходів упереджено неправомірне бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 9,1 млн гривень.
Станом на початок квітня 2025 року загальний залишок заявлених, але не відшкодованих сум ПДВ, становить 290 млн грн, із них:
274 млн грн перебувають у процесі перевірки та проходять процедуру бюджетного відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України;
16 млн грн – на розгляді в судовому або адміністративному порядку.
Довідково. Згідно з п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник ПДВ, який має право на бюджетне відшкодування та приймає рішення щодо його отримання, подає до відповідного контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. Зазначена заява є частиною податкової декларації.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
