Новини ОДПC
Як правильно заповнювати поля «Призначення платежу» та «Отримувач» у платіжній інструкції при сплаті податків
Варто нагадати, що платіжна інструкція – це документ, за яким банк або інший платіжний сервіс проводить оплату до бюджету (наприклад, податок, збір тощо).
У полі «Призначення платежу» потрібно заповнити два елементи:
- код виду сплати – це спеціальний числовий код, який вказує, за що саме оплата (податок, штраф, передоплата тощо).
Довідково. Коди можна знайти в додатку 1 до наказу № 148;
- додаткова інформація – тут вказується все інше, що стосується платежу. Наприклад, за який період сплачується (місяць, квартал, рік), номер ліцензії або дозволу, якщо така діяльність вимагає документів та інші пояснення, якщо потрібно.
Важливо! Якщо не вказано код виду сплати або вказано неправильний – вважатиметься, що оплачено за кодом 101 (основна сплата податкового зобов'язання).
На кожен тип податку чи збору і кожен код виду сплати потрібно оформляти окрему платіжну інструкцію. Не можна все змішувати в одну.
Якщо cплата готівкою, то у паперовій платіжній інструкції обов’язково заповнюється поле «Призначення платежу» – банк використає всю цю інформацію для правильного перерахування.
Сплату здійснює сам платник, але в окремих випадках це може робити податковий агент або представник платника.
Поле «Отримувач» заповнюється наступним чином:
- назва бюджетної установи (повна або скорочена), на яку відкритий рахунок для зарахування грошей;
- територія (наприклад, область або громада);
- код бюджетної класифікації (він показує, куди саме йдуть ці гроші в бюджеті).
Довідково. Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
Мобілізація та податкові обов’язки ФОП: роз’яснення від ДПС Тернопільщини
Питання мобілізації фізичних осіб-підприємців та їхні податкові зобов’язання обговорили під час годинного спілкування з платниками податків у форматі телефонної «гарячої лінії», організованої Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.
Сеанс зв’язку був присвячений особливостям звільнення мобілізованих ФОП від сплати податків. На запитання додзвонювачів відповідав начальник управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Тернопільській області – Володимир Брудко.
Додзвонювачі цікавилися, що буде, якщо ФОП не подав заяву до податкової?
За словами Володимира Брудка, податкова служба не має автоматичного механізму припинення нарахування податків навіть у випадку мобілізації підприємця. Якщо ФОП не подав заяву про припинення діяльності або не повідомив податкову, на нього продовжують нараховувати єдиний податок та військовий збір (у разі перебування на спрощеній системі оподаткування).
У такій ситуації ФОП може навіть не знати, що вже став боржником, особливо, якщо перебуває в зоні бойових дій і не має доступу до електронного кабінету платника або інших засобів зв’язку.
Податківця запитували, як звільнитися від сплати податків? Підставою для звільнення мобілізованого ФОП від податкових нарахувань є подання за місцем податкової реєстрації таких документів:
- заяви про звільнення від сплати податків;
- копії військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу за мобілізацією в особливий період.
Якщо ФОП заздалегідь знає про мобілізацію, бажано завчасно подати заяву про припинення підприємницької діяльності. У випадку, коли особу вже мобілізовано, документи можна подати через довірену особу або адвоката.
Що робити, якщо є наймані працівники? Як зазначив Володимир Брудко, якщо мобілізований ФОП має найманих працівників, він має право уповноважити іншу особу на здійснення виплат заробітної плати. Така особа повинна:
- нараховувати та утримувати податки і збори із зарплати працівників;
- виконувати функції податкового агента.
Після демобілізації ФОП зобов’язаний протягом 180 днів сплатити всі податки і збори до бюджету. При цьому штрафи та фінансові санкції за період мобілізації не нараховуються.
Як малим пивоварам легалізувати виробництво
Нагадаємо, що малі виробники пива – це суб’єкти господарювання, які:
- варять пиво повним циклом (від сировини до готового продукту);
- виготовляють не більше 10 000 гектолітрів на рік;
- мають окремі приміщення, не пов’язані з іншими пивоварнями;
- не користуються чужими торговими марками чи технологіями;
- не пов’язані з іншими виробниками пива юридично (як пов’язані особи). Це визначає ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Малі виробники пива, щоб отримати ліцензію на виробництво, повинні пройти кілька ключових кроків.
Насамперед, подати заяву до органу ліцензування – ДПС України. У заяві вказати інформацію про себе як заявника, зазначити тип ліцензії, яку необхідно отримати, а також дані про місце виробництва – точну адресу або адреси, якщо виробництво розміщене на кількох майданчиках, що входять до єдиного комплексу. Також подаються коди територій, де розташоване виробництво, перелік продукції, яка виготовлятиметься (відповідно до класифікації товарів), і обов’язково вказується, що заявник є малим виробником пива. Крім цього, додають інформацію про сплату річного платежу за ліцензію.
Обов’язковою умовою є також подання декларації відповідності матеріально-технічної бази, яка підтверджує, що обладнання та умови виробництва відповідають законодавчим вимогам. Цю декларацію подають до органу, що відповідає за безпечність харчових продуктів.
Окрім того, підприємство має бути зареєстрованим у податкових органах. Подати інформацію про об'єкти оподаткування, через які здійснюватиметься виробництво. Пройти електронну ідентифікацію в Електронному кабінеті платника та погодитися на спілкування з податковою через Електронний кабінет.
Усі ці дії разом дають підставу для отримання ліцензії на виробництво пива в межах статусу малого виробника.
Плата за землю принесла громадам Тернопільщини понад 163 млн грн
Плата за землю – одне з ключових джерел фінансової стабільності громад Тернопільщини. Традиційно вона входить у трійку лідерів серед податкових надходжень до місцевих бюджетів. І цей рік – не виняток.
У першому кварталі 2025 року землевласники та орендарі спрямували до місцевих бюджетів області 163,6 мільйона гривень. Це на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого року – плюс 24,7 мільйона гривень.
Основну частку надходжень забезпечили юридичні особи – 139,7 млн грн. Водночас громадяни та фізичні особи, які самостійно обробляють свої земельні ділянки, сплатили 23,9 млн грн.
Довідково. Плата за землю – це податок, який сплачують як власники ділянок, так і користувачі. Його нарахування починається з моменту набуття прав власності або користування, а завершується з їх припинення – оплата здійснюється за фактичний період користування землею упродовж року.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
