Новини ОДПC
Єдиний податок і військовий збір: фінансові правила для ФОП 3 групи
Фізичні особи – підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування та належать до третьої групи, повинні дотримуватись певного ліміту доходу. Цей ліміт визначається п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (ПКУ) і щороку розраховується як 1167 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року (у 2025 році – 9 336 000). Якщо протягом року підприємець перевищує цей обсяг доходу, то на суму перевищення застосовується підвищена ставка єдиного податку – 15 відсотків. Крім того, у такому випадку підприємець втрачає право працювати на спрощеній системі та повинен перейти на загальну систему оподаткування, сплачуючи всі відповідні податки й збори, як передбачено у Податковому кодексі.
Довідково. Також з 1 січня 2025 року вводиться обов’язковий військовий збір для підприємців, які перебувають на єдиному податку першої, другої, третьої (крім електронних резидентів) та четвертої груп.
Цей збір становить 1 відсоток від доходу для платників, зазначених у п.п. 3 п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (3 група), який обчислюється відповідно до статті 292 Податкового кодексу. Сплата цього збору триватиме до кінця того року, в якому буде скасовано або припинено воєнний стан, запроваджений 24 лютого 2022 року указом Президента України.
Крім цього, підприємці на третій групі повинні подавати податкову декларацію щокварталу. Якщо така декларація подається у встановлені строки за квартал, то немає потреби подавати окрему річну декларацію. У випадку перевищення ліміту доходу, підприємець на третій групі не лише сплачує 15 відсотків єдиного податку з перевищення, а й додає 1 відсоток військового збору. Після цього він зобов’язаний змінити систему оподаткування згідно з вимогами ПКУ.
Обов’язки податкового агента: штрафи, пеня та як їх уникнути
Податковий кодекс України (ПКУ) встановлює, що коли податковий агент, наприклад, роботодавець виплачує дохід фізичній особі, він зобов’язаний утримати з цієї суми податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і перерахувати його до бюджету. Це передбачено пунктом 168.1.1 статті 168 ПКУ. Ставка податку визначається статтею 167 ПКУ.
Також податкові агенти зобов’язані вчасно нараховувати, утримувати та перераховувати ПДФО, а ще – подавати звіти про це до податкового органу (пункт 176.2 статті 176 ПКУ).
Якщо податковий агент не виконує ці вимоги – наприклад, не утримав або не перерахував ПДФО, або зробив це не в повному обсязі, – він несе фінансову відповідальність згідно зі статтею 110 ПКУ. Залежно від ситуації, застосовуються такі штрафи (стаття 125¹ ПКУ):
- 10% від несплаченого податку – за звичайне порушення;
- 25% – якщо це зроблено навмисно;
- 50% – якщо навмисне порушення повторюється протягом 3 років (1095 днів);
- 75% – якщо такі дії вчиняються втретє і більше протягом 3 років.
Важливо, що у разі таких порушень відповідальність несе саме податковий агент, а не фізична особа, яка отримала дохід. Винятки можливі лише у випадках, передбачених розділом IV ПКУ.
Однак, якщо податковий агент самостійно виявить помилку при перерахунку ПДФО і виправить її протягом того ж податкового року, штрафи не застосовуються.
Окрім штрафів, ще може нараховуватися пеня – це додаткова плата за прострочення. Якщо податкова служба виявляє заниження податку або його несплату після перевірки, пеня нараховується за кожен день прострочення. Розмір – 120% річної облікової ставки Національного банку України, що діє в кожен конкретний день (стаття 129 ПКУ).
Окремо, згідно зі статтею 163⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення, за такі ж порушення (неутримання або неперерахування ПДФО, несвоєчасне подання звітності) передбачено адміністративну відповідальність. Це може бути попередження або штраф для посадових осіб або підприємців:
- від 2 до 3 неоподатковуваних мінімумів – за перше порушення;
- від 3 до 5 – якщо особу вже штрафували за таке порушення протягом року.
Інтернет-конференція з ДПС області для виробників спирту: нові правила декларування акцизного податку
У зв’язку з набранням чинності нових норм Закону України № 4014-IX щодо оподаткування спирту етилового та біоетанолу, ГУ ДПС у Тернопільській області спільно з сайтом 0352.ua провела інтернет-конференцію для представників галузі.
З платниками спілкувався начальник управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Тернопільській області Роман Савка.
Метою заходу стало детальне роз’яснення змін у Податковому кодексі України та практичних аспектів їх застосування при декларуванні податкових зобов’язань з акцизного податку. Платники податків мали змогу залишати свої запитання у режимі онлайн, і фахівці ДПС надали на них розгорнуті відповіді.
Відтепер, починаючи з травня 2025 року, виробники спирту зобов’язані при поданні декларацій враховувати гарантоване податкове зобов’язання (ГПЗ) – розрахований обсяг податку, який ґрунтується не лише на фактичному виробництві, а й на потенційних потужностях обладнання. Тобто підприємства повинні сплачувати акциз з урахуванням того, скільки продукції їх обладнання могло б виробити, навіть якщо цього не сталося. Це правило має на меті запобігти ухиленню від оподаткування через заниження обсягів виробництва.
Під час конференції Роман Савка пояснив, що ГПЗ визначається за формулою, яка враховує максимальну продуктивність обладнання, кількість робочих днів у звітному періоді, залишки спирту на початок та кінець місяця, а також обсяги реалізації – включаючи ті, що не підлягали оподаткуванню. Якщо виробництво повністю зупинялося на певну добу, і про це завчасно повідомлено контролюючий орган у письмовій та електронній формі, на цей день ГПЗ не нараховується.
Окрему увагу було приділено оновленій формі декларації. Наказом Мінфіну № 195 від 11 квітня 2025 року затверджено нові рядки та додатки до декларації з акцизного податку. Зокрема, з’явився новий додаток 15, де виробники мають вказувати розрахунок суми ГПЗ. А в самій декларації у розділі А – новий рядок А1.2, в якому відображатиметься сума гарантованого зобов’язання.
Податківець наголосив, що першим звітним періодом, за який вже потрібно застосовувати нові правила, є травень 2025 року. Декларація за цей місяць повинна бути подана не пізніше 20 червня 2025 року.
Також підкреслив, що нові вимоги не поширюються на тих суб’єктів господарювання, які займаються виключно виробництвом біоетанолу та мають відповідну ліцензію.
Найпоширеніші запитання, які ставили учасники інтернет-конференції:
Чи буде застосовуватися ГПЗ у періоди, коли підприємство не працює через технічне обслуговування?
➤ Так, якщо завчасно не повідомити податковий орган офіційним листом, ГПЗ нараховується навіть у разі зупинки.
Яка відповідальність передбачена, якщо ГПЗ нараховано, але не сплачено?
➤ Недоплата ГПЗ вважатиметься податковим боргом, що тягне за собою штрафні санкції та пеню згідно з Податковим кодексом.
Чи обов’язково подавати новий додаток 15, якщо фактичне виробництво було нульовим?
➤ Так, навіть при відсутності виробництва розрахунок ГПЗ подається обов’язково.
Чи має право підприємство самостійно зменшити показники продуктивності обладнання в декларації?
➤ Ні, продуктивність визначається технічною документацією і підлягає перевірці контролюючим органом.
Усі ці теми були детально роз’яснені посадовцем. Крім того, учасників конференції було ознайомлено з інформаційним листом № 3/2025, який докладно пояснює механізм розрахунку гарантованого податкового зобов’язання та порядок подання оновленої декларації. Лист доступний на офіційному вебпорталі ДПС України.
Проведення інтернет-конференції стало важливим кроком у забезпеченні прозорості нових правил, а також у наданні своєчасної підтримки платникам податків у перехідний період.
Понад 219 млн грн плати за землю отримали бюджети громад Тернопільщини
Плата за землю залишається одним із ключових фінансових важелів для розвитку громад Тернопільської області. За перші чотири місяці цього року бюджети місцевих громад поповнилися на 219,3 млн грн завдяки податковим надходженням за користування землею. Це на 30,1 мільйона гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року, приріст склав 16%.
Традиційно плата за землю входить до трійки основних джерел наповнення місцевих бюджетів, забезпечуючи стабільні надходження.
Найбільшими платниками залишаються юридичні особи, саме вони забезпечили левову частку суми – 188,8 млн гривень. Водночас 30,5 млн грн внесли громадяни та фізичні особи-підприємці, які самостійно обробляють земельні ділянки.
Плата за землю охоплює два компоненти: земельний податок і орендну плату за користування державними або комунальними ділянками. Її сплачують як власники, так і орендарі. Нарахування здійснюється з моменту набуття прав на землю й триває до припинення цих прав. Оплата проводиться за фактичний період користування протягом календарного року.
Перевірити, яку суму потрібно сплатити за землю, можна, не виходячи з дому. Для цього достатньо скористатися Електронним кабінетом платника податків або офіційним мобільним застосунком «Моя податкова». У цифровому кабінеті доступна інформація про нарахування, терміни сплати, реквізити, а також історія попередніх платежів. Це зручно, швидко й дозволяє уникнути штрафів за протермінування сплати.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
