Новини ОДПC
Єдиний соціальний внесок: коли ФОП можуть не платити
Фізичні особи – підприємці, включаючи тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування (але не електронних резидентів), можуть не сплачувати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), якщо вони належать до однієї з таких категорій:
- отримують пенсію за віком або за вислугу років;
- є особами з інвалідністю;
- досягли пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і при цьому отримують пенсію або державну соціальну допомогу.
Це передбачено частиною четвертою статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Важливо, що підприємцям не потрібно особисто звертатися до податкової, щоб повідомити про своє право на звільнення від сплати ЄСВ. Вся необхідна інформація надходить до Державної податкової служби автоматично від інших державних органів:
- Пенсійний фонд України передає дані про осіб, які отримують пенсію або є особами з інвалідністю.
- Міністерство соціальної політики України передає інформацію про осіб, які отримують державну соціальну допомогу (зокрема, у зв’язку з інвалідністю).
Отже, якщо підприємець відповідає умовам, передбаченим законодавством, – він звільняється від обов’язку сплачувати ЄСВ за себе.
Ліцензування малого виробництва: законодавчі умови для виноробства
Мале виноробство – це невеликий бізнес, який самостійно або за допомогою української сировини виготовляє натуральні алкогольні напої (вино, медові напої) без додавання спирту. Таке виробництво має мати повний технологічний цикл: від переробки плодів і винограду до розливу готового продукту в пляшки. Загальний обсяг виробництва не повинен перевищувати 10 000 декалітрів на рік. Це визначено у статті 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Закон № 3817).
Обов’язковою умовою є використання обладнання, яке не піддається корозії, а також дотримання вимог до безпечності харчових продуктів, встановлених законодавством. Щоб підтвердити це, виробник подає спеціальну декларацію до державного органу, що контролює якість харчових продуктів.
Щоб легально працювати, малий винороб повинен отримати ліцензію.
Ліцензії надаються та їх дія припиняється центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову політику (тобто податковою службою) – згідно зі статтею 41 Закону № 3817.
Для цього потрібно зареєструватись у податкових органах, повідомити про місця виробництва та об’єкти оподаткування, подати заяву (паперову або електронну) й пройти електронну ідентифікацію через спеціальний онлайн-кабінет.
У заяві потрібно вказати основну інформацію про підприємство, де саме буде розташоване виробництво, які саме напої виготовлятимуться, а також прикріпити підтвердження сплати ліцензійного збору. Разом із заявою обов’язково додається копія декларації про відповідність обладнання вимогам законодавства.
Довідково. Заява заповнюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 374 від 04.04.2025.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43092.
Податкова знижка для фізичних осіб: як скористатися правом
Податкова знижка – це можливість для громадян, які не є підприємцями, повернути частину витрат через зменшення суми доходу, з якого сплачується податок. Наприклад, якщо людина протягом року витрачала гроші на навчання, страхування або переобладнання транспортного засобу, вона може оформити документи й отримати частину цих коштів назад у вигляді знижки з податку.
Згідно з підпунктом 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ), податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат, понесених протягом звітного року, яка дозволяє зменшити загальний річний оподатковуваний дохід (отриманий, зокрема, у вигляді заробітної плати або дивідендів).
Порядок застосування податкової знижки регулюється статтею 166 ПКУ. Щоб скористатися правом на знижку, потрібно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. На підставі цієї декларації проводиться камеральна перевірка (стаття 76 ПКУ). Це внутрішня перевірка в приміщенні податкової, без присутності платника та без потреби у спеціальному рішенні керівника.
Проте, якщо податкова матиме запитання, вона може звернутися з письмовим запитом. Згідно з пунктом 176.1 статті 176 ПКУ, платник податку зобов’язаний надати документи, які підтверджують право на знижку. Якщо ж не буде відповіді на запит протягом 15 робочих днів (рахуючи з наступного дня після його отримання), податковий орган може призначити документальну позапланову перевірку відповідно до пункту 78.1 статті 78 ПКУ), яка оформлюється наказом керівника (пункт 78.4 статті 78 ПКУ).
Якщо внаслідок перевірки буде встановлено порушення (наприклад, неправильно вказані витрати або завищена сума знижки), складається акт перевірки відповідно до статті 86 ПКУ. Цей акт надсилається платнику податку разом із податковим повідомленням-рішенням. Податкова служба таким чином офіційно повідомляє про відмову в наданні знижки або про її зменшення. Порядок направлення таких повідомлень визначено наказом Мінфіну України №1204 від 28.12.2015.
Отже, для успішного отримання податкової знижки потрібно не лише правильно заповнити декларацію, а й мати всі підтверджувальні документи. Весь процес регламентується нормами ПКУ. Важливо вчасно реагувати на запити, щоб уникнути додаткових перевірок або відмови у знижці.
Руслан Кравченко: У питаннях реформування податкового адміністрування маємо надійну підтримку експертів МВФ
Про реформування податкової системи, зокрема, податкового адміністрування говорили під час зустрічі Голова ДПС Руслан Кравченко та представники місії МВФ на чолі з Гевіном Греєм.
«Це постійна ефективна комунікація між нашими інституціями в межах виконання зобов’язань, взятих Українською Стороною згідно з Листом про наміри Уряду України та Національного банку України до Міжнародного валютного фонду», – зазначив Руслан Кравченко.
Зустріч відбулась у контексті 8-го перегляду програми в рамках Механізму розширеного фінансування.
Як відзначив Голова ДПС, з початку року це не перша зустріч з колегами з МВФ. Окрім участі у місіях МВФ з ключових питань реформування податкового адміністрування, ДПС має надійну підтримку експертів МВФ та отримує технічну допомогу з трьох напрямів, які також є маяками МВФ для ДПС:
- модернізація податкового аудиту,
- впровадження системи управління податковими ризиками,
- підтримка управління реформами.
Реформування податкового адміністрування здійснюється ДПС відповідно до двох ключових документів: Меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику та Національної стратегії доходів України до 2030 року.
Руслан Кравченко поінформував представників місії МВФ, що вже ДПС робить для трансформації підходів до адміністрування та управління змінами. Увага, зокрема, була зосереджена на конкретних напрямах, де необхідна особливо посилена підтримка. Також сторони обговорили стан виконання ДПС маяків МВФ.
У фокусі уваги були й питання комплаєнсу, а саме: розширення моделі CRM – від експерименту до повноцінної системи, інтегрованої у роботу всієї ДПС, у тому числі територіальних органів.
Сфера доброчесності. Створюється нова модель оцінки довіри до служби спільно з фінськими колегами – на основі опитувань та аналізу їх результатів. Також ДПС працює з ними над структуруванням етичної моделі служби – розробкою Кодексу доброчесності.
«Співпраця з МВФ, як завжди, залишається надзвичайно продуктивною. Ми підтримуємо та впроваджуємо вже надані експертами МВФ рекомендації та продовжуємо спільно трансформувати Службу», – наголосив Руслан Кравченко.
Руслан Кравченко: Платникам відшкодовано 55,5 млрд грн ПДВ, що на 10,8 млрд грн більше відповідного показника 2024 року
Станом на 1 травня 2025 року платникам вже відшкодовано 55,5 млрд грн ПДВ. Це те, що вже фактично перераховано. Це на 10,8 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року та більше за такий показник у 2023 році на 3,7 млрд грн (51,8 млрд грн).
Про це повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко в Telegram-каналі.
«Щодо залишку. Одразу пораджу: припиняйте істерики та страшилки про «невпинне зростання». Не лякайте країну та всіх, хто подав заявки на відшкодування ПДВ. Залишок ПДВ, який перебував у роботі станом на 1 травня, – 30,4 млрд гривень», – наголосив Руслан Кравченко.
За його словами:
4,4 млрд грн – суми ПДВ, за якими з 24 по 30 квітня були завершені перевірки, а заявки знаходились на виконанні в Казначействі. Після узгодження сум ці кошти протягом 5 днів були відшкодовані платникам;
14,5 млрд грн – суми ПДВ, за якими тривають камеральні перевірки;
3,6 млрд грн – суми ПДВ, за якими тривають документальні перевірки;
7,7 млрд грн – суми ПДВ, за якими триває узгодження результатів перевірок за наслідками адміністративного або судового оскарження.
«26 млрд грн – це не про заборгованість, а звичайний робочий процес, у межах якого чітко прописано, що і коли має бути зроблено (дивно, що панікери про це не знали чи свідомо забули). До речі, цього року заявлена до відшкодування сума ПДВ виросла до 63,5 млрд грн. Торік ця сума була на 16 млрд грн менша. У 2023 році сума заявки була менша на 27,5 млрд грн (36,1 млрд грн)», – розповів Голова ДПС.
Він також відзначив, що виросла, логічно, і кількість заявок: 13 003 проти 12 246 минулого року. Більше заяв – більше операцій. У 2023 році кількість заяв – 10 207 штук.
Тому 26 млрд гривень – це сума, за якою тривають камеральні, документальні перевірки або узгодження результатів таких перевірок. Автоматичного відшкодування по ній бути не може, бо вона може бути зменшена після перевірок чи судового оскарження.
Тож така сума не є заборгованістю з відшкодування ПДВ!
У травні платники самі подали уточнені декларації на зменшення суми на 0,4 млрд грн. Тому залишок, який був на початок травня, вже зменшився.
«Податкова працює, у робочому процесі щодня змінюються суми, дані, рішення. Незмінними залишаються лише істерики окремих осіб – вони стабільні, як ніколи. Тож, драма «Неповернення ПДВ» – відміняється», – акцентував Руслан Кравченко.
Понад 38 млн грн до бюджету – результати роботи з податковим боргом на Тернопільщині
38,1 млн грн – саме стільки надійшло до Зведеного бюджету України від погашення податкового боргу на Тернопільщині за перші чотири місяці цього року. Це на 6,4 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Фізичні особи скоротили борг на 30,1 млн грн, юридичні особи – на 23,8 млн грн, з яких 18,7 мільйонів – це повністю сплачені борги 285 підприємств та організацій.
Однак не всі боржники розрахувалися добровільно. Щоб стягнути заборгованість, податкова служба подала до суду 269 позовів на загальну суму 33,6 млн гривень. Зокрема, 21 позов стосується стягнення коштів з банківських рахунків на суму 15,1 млн грн, 249 позовів – звернення стягнення на майно фізичних осіб через виконавчу службу на 15,8 млн грн, ще 6 позовів (2,8 млн грн) стосуються реалізації описаного майна.
Додаткові надходження забезпечив і продаж безхазяйного майна: за цей період держава отримала 108,3 тис. гривень. З них 75,1 тис. грн надійшли до державного бюджету, а 33,2 тис. грн – до місцевих.
Головне управління ДПС у Тернопільській області наголошує, – важливо не лише ефективно працювати в напрямку зменшення податкового боргу, а й не допускати його виникнення. Регулярна та своєчасна сплата податків – це стабільність як для бюджету, так і для самих платників.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
