Новини ОДПC
Пальне понад норму: реєстрація акцизного складу
Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, акцизним складом вважається приміщення або територія на митній території України, де розпорядник здійснює господарську діяльність, пов’язану з виробництвом, обробленням (переробленням), змішуванням, розливом, навантаженням-розвантаженням, зберіганням чи реалізацією пального.
Водночас окремі приміщення або території не підпадають під визначення акцизного складу. Зокрема, це стосується:
- об’єктів, місткість ємностей на кожному з яких не перевищує 200 кубічних метрів, а обсяг отриманого протягом року пального не перевищує 1000 кубічних метрів. Таке пальне використовується виключно для власних потреб або промислової переробки, без подальшої реалізації чи зберігання для інших осіб. Ця норма не поширюється на платників єдиного податку четвертої групи;
- об’єктів, власником або користувачем яких є платник єдиного податку четвертої групи, за умови, що протягом року він отримує не більше 10 000 кубічних метрів пального, використовує його виключно для власного споживання і не проводить реалізацію чи зберігання для третіх осіб.
Суб’єкти господарювання зобов’язані реєструвати акцизні склади, якщо вони отримують протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (крім обсягів, отриманих через ліцензовані паливороздавальні колонки). Для платників єдиного податку четвертої групи така межа становить 10 000 кубічних метрів.
Особи, які здійснюють реалізацію пального, мають зареєструватися як платники акцизного податку в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, постійного представництва або місцем проживання фізичної особи-підприємця до початку реалізації пального.
Довідково. Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі поданої заяви, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2020 року № 729. Заяву необхідно подати не пізніше ніж за три робочі дні до початку діяльності з реалізації пального.
Після реєстрації платником акцизного податку та акцизного складу потрібно внести до Єдиного державного реєстру відповідну інформацію про всі резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, що встановлені на складі. Такі вимоги встановлені підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.
Часткове використання товарів в неоподатковуваних операціях: як правильно скласти зведену податкову накладну
Якщо придбані або виготовлені товари, послуги чи необоротні активи використовуються як в оподатковуваній, так і в неоподатковуваній діяльності, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання. Це регулюється пунктом 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (ПКУ). Для цього необхідно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти та зареєструвати зведену податкову накладну. Сума податкового зобов’язання розраховується пропорційно до частки використання таких товарів або активів у неоподатковуваних операціях. База оподаткування визначається за пунктом 189.1 ПКУ.
Згідно з Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, у такій накладній:
- у верхній частині робиться позначка «X» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини»;
- зазначається тип причини: «08» (для операцій, що не є об’єктом оподаткування) або «09» (для звільнених операцій);
- у полі «Зведена податкова накладна» вказується ознака «2»;
- у полі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування платника, а замість ІПН – умовний код «600000000000»;
- інші поля (серія/номер паспорта) не заповнюються.
У розділі Б накладної потрібно навести:
- у графі 2 – дати і номери податкових накладних, складених на платника при постачанні відповідних товарів чи послуг;
- у графі 4 – вказати одиницю виміру «грн»;
- у графі 10 – частину вартості, на яку нараховується ПДВ за основною або зниженими ставками (7% чи 14%);
- у графі 11 – суму ПДВ;
- графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5-9 залишаються порожніми.
У розділі А накладної заповнюються лише рядки I-VIII, тоді як рядки IX-XII не заповнюються.
Коли можна подати звітність пізніше: законні підстави для продовження строків
Згідно з п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ) податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період. Залежно від цього періоду встановлюються строки подання:
– за місяць – не пізніше ніж через 20 календарних днів після його закінчення;
– за квартал або півріччя – протягом 40 днів після останнього дня звітного періоду;
– за рік – протягом 60 днів після його закінчення (крім окремих випадків);
– фізособи (в т.ч. самозайняті) – до 1 травня року, що настає за звітним;
– платники податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу) – також у 60-денний строк;
– держпідприємства, які не прийняли рішення про дивіденди до 1 травня – подають розрахунок до 1 липня.
Якщо відбувається ліквідація або реорганізація, декларації з деяких податків можна подати достроково – до кінця того періоду, на який припадає дата припинення.
У випадках, коли звітність за більш тривалі періоди (наприклад, півріччя або рік) складається на підставі місячних чи квартальних показників, вона подається у строк, передбачений для базового періоду, крім звітів з податку на прибуток та дивідендів на держчастку.
Платники частини чистого прибутку подають звітність наростаючим підсумком разом з фінансовою звітністю. Для них податковими періодами є квартал, півріччя, три квартали, рік. Проте ті підприємства, у яких 100% статутного капіталу належить державі (або її підприємствам), подають розрахунок за рік до 1 липня, якщо не прийняли рішення про дивіденди до 1 травня.
Під базовим звітним періодом розуміється перший звітний період року, визначений у ПКУ.
Якщо останній день подання декларації випадає на вихідний або свято – граничним днем вважається наступний робочий день.
Строк подання декларації може бути продовжений, якщо платник:
– перебував за межами України або у плаванні;
– був у місцях позбавлення волі чи полоні;
– визнаний безвісно відсутнім або в розшуку;
– опинився в інших обставинах непереборної сили (за наявності документів).
У таких випадках штрафи не застосовуються. Це правило стосується фізичних осіб, а також посадових осіб юридичних осіб, якщо інші уповноважені особи були відсутні. Порядок продовження строків визначає Мінфін.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43163
Уточнююча декларація ФОП: як виправити помилки без зайвих клопотів
Фізична особа-підприємець, яка в майбутньому виявила помилки у вже поданій податковій декларації, повинна самостійно подати уточнюючу декларацію. Це передбачено абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України. Важливо, щоб форма, за якою подається така уточнююча декларація, відповідала чинній на момент подання.
Довідково. Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.
Підприємці на єдиному податку першої-третьої груп мають обов’язково заповнювати розділ VIII декларації – це стосується військового збору, починаючи зі звітності за 2025 рік.
Якщо ФОП виправляє лише показники військового збору, то інші частини декларації – про діяльність і єдиний податок – потрібно заповнити так, як у звітній декларації, без змін. Уточнення проводиться в розділі VI: туди переносяться правильні суми єдиного податку з попереднього розділу V, а саме – рядки 15 і 16.
І ще нюанс: якщо декларація подається в паперовому вигляді, рядки 17-20 треба просто прокреслити. Якщо ж в електронному – їх узагалі не заповнюють.
Таким чином, навіть якщо сталася помилка, її можна виправити, головне – подати уточнюючу декларацію правильно.
Як подати запит на публічну інформацію: просто про головне
Відповідно до ст. 19 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», кожен має право звернутися до розпорядника з проханням надати публічну інформацію, яка є у його розпорядженні. При цьому неважливо, чи стосується ця інформація особисто заявника – і пояснювати причину запиту не потрібно.
Запит може бути особистим або колективним. Подати його можна в будь-який зручний спосіб: письмово, усно, телефоном, електронною поштою, факсом або поштою. Письмовий запит складається у довільній формі.
У запиті необхідно зазначити:
– ім’я або назву запитувача, адресу (поштову чи електронну), контактний номер, якщо є;
– короткий опис інформації або назву документа, якщо відома;
– дату та підпис (лише для письмового звернення).
Довідково. Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (Наказ № 405) та розміщена на вебпорталі ДПС у розділі «Публічна інформація» за посиланням: Головна/Для громадськості/Публічна інформація/Форми подання запиту (https://tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/718590.html).
Якщо людина з інвалідністю або з інших поважних причин не може оформити запит письмово, це має зробити відповідальна особа податкового органу.
У формі запиту обов’язково вказується, яким способом бажано отримати відповідь: поштою, факсом, електронкою або ознайомленням із документами у спеціальному місці. Те саме потрібно зазначити й у довільному письмовому запиті.
Органи ДПС зобов’язані створити спеціальні місця, де можна ознайомитися з документами чи їх копіями.
Відповідь на запит надається у строк не пізніше 5 робочих днів. Якщо йдеться про загрозу життю, здоров’ю або безпеці людей, надзвичайні ситуації, які вже сталися або можуть виникнути, відповідь надається не пізніше 48 годин. У такому випадку клопотання має бути обґрунтованим.
Якщо інформації дуже багато або її потрібно шукати серед великої кількості даних, розгляд запиту можуть продовжити до 20 робочих днів. Про це запитувача обов’язково повідомляють письмово не пізніше 5 робочих днів з моменту надходження звернення.
На Тернопільщині надходження ПДВ зросли майже на 35 відсотків у 2025 році
ПДВ традиційно залишається одним із головних бюджетоутворюючих платежів: у січні-травні 2025 року суб’єкти господарювання Тернопільської області перерахували до державного бюджету 1 млрд 425,5 млн гривень податку на додану вартість. Це на 367,9 млн грн, або на 34,8% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Станом на початок червня на Тернопільщині налічується 3640 платників ПДВ, з них 2977 юридичних осіб та 663 фізичних особи – підприємці. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість платників ПДВ юридичних осіб збільшилась на 43 або 1,5 відс., а кількість фізичних осіб-підприємців збільшилась на 46 або 7,5 відсотка.
Зростання надходжень ПДВ – результат пожвавлення господарської активності та сумлінного виконання податкових зобов’язань з боку бізнесу.
Податкова служба продовжує працювати над удосконаленням сервісів, створенням прозорих умов для ведення підприємницької діяльності та поглибленням партнерської взаємодії з платниками податків.
У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області діє консультаційний центр з питань надання допомоги бізнесу щодо реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування. Тож при виникненні у платників запитань щодо реєстрації ПН/РК, підстав віднесення підприємства до категорії ризикових і причин призупинення реєстрації податкових накладних, фахівці центру нададуть консультаційну та інформаційну допомогу.
Більше надходжень до бюджету: на Тернопільщині забезпечено сплату 660,5 млн грн податку на прибуток
Надходження податку на прибуток є важливою складовою забезпечення потреб державного і місцевих бюджетів, зокрема – в умовах воєнного стану.
У січні-травні 2025 року платники Тернопільської області сплатили до зведеного бюджету 660,5 млн грн податку на прибуток, що становить 111,5% до індикативного показника. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, надходження зросли на 145,1 млн грн (у січні-травні 2024 року було сплачено 515,4 млн грн).
Зокрема:
до державного бюджету надійшло 593,2 млн грн (виконання – 110,2%);
до місцевих бюджетів – 67,2 млн грн (виконання – 124,9 %).
Окрім того, за п’ять місяців 2025 року господарські організації області перерахували до бюджету 3,6 млн грн частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до бюджету. Це у 2,4 раза більше від прогнозних показників.
Такі результати – це не лише суха статистика. Це реальний внесок у стабільність економіки й обороноздатність України.
Дякуємо кожному платнику за чесну працю та відповідальність!
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
