Новини ОДПC
ПДВ і податковий кредит: як враховуються податкові накладні з урахуванням строків реєстрації
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (ПКУ), суми ПДВ, сплачені при купівлі товарів чи послуг, не включаються до податкового кредиту, якщо вони не підтверджені:
- зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податковими накладними або розрахунками коригування до них,
- або митними деклараціями (тимчасовими, додатковими тощо),
- або іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Таким чином, реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов’язковою умовою для формування податкового кредиту. Якщо податкова накладна належним чином зареєстрована, покупець має право включити суму ПДВ до податкового кредиту у звітному періоді її отримання.
Якщо з якихось причин платник не включив таку суму до податкового кредиту одразу, він може це зробити пізніше – але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної (або розрахунку коригування до неї).
Якщо податкова накладна була зареєстрована із порушенням граничного строку, вона все одно може бути включена до податкового кредиту – але вже у періоді, в якому відбулася її реєстрація в ЄРПН, і також не пізніше ніж через 365 днів з дати її складання.
Для платників, які застосовують касовий метод податкового обліку (тобто визнають податковий кредит лише після оплати), діють окремі умови. Вони можуть включити суму ПДВ до податкового кредиту у періоді фактичної оплати постачальнику (чи іншої компенсації), але:
– тільки якщо накладна зареєстрована в ЄРПН,
– і не пізніше ніж через 60 днів після оплати, навіть якщо з моменту складання накладної минуло більше 365 днів.
У період дії воєнного стану перебіг строків, встановлених для формування податкового кредиту, зупинявся. Це передбачалося пунктом 102.9 статті 102 ПКУ та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Але з 1 серпня 2023 року ці норми втратили чинність. Тож строк 365 днів для включення ПДВ до податкового кредиту знову діє і обчислюється з цієї дати, якщо інше не передбачено.
Висновок: Платник податку має право включити до податкового кредиту суми ПДВ лише за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Навіть якщо такі суми були раніше виключені під час перевірки через прострочення реєстрації, їх можна врахувати пізніше – головне, щоб не минуло 365 днів із дати складання накладної. Для касового методу – ще й за умови оплати та з урахуванням додаткового строку в 60 днів після неї. Але всі ці строки відновилися з 01.08.2023.
Податковий борг під контролем: як і коли держава списує кошти
Відповідно до п. 95.3 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган може звернутися до суду з метою стягнення коштів з його банківських рахунків або електронних гаманців. Рішення суду направляється для виконання контролюючому органу, і стягнення відбувається у межах суми податкового боргу.
У випадках, коли борг утворився через несплату зобов’язань або пені, які сам платник задекларував у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, судове рішення не потрібне. Якщо платник не сплачує борг протягом 90 календарних днів після встановленого строку, контролюючий орган може самостійно прийняти рішення про стягнення (п. 95.5 ПКУ). Це можливе лише за умови, що держава не має перед платником непогашеного зобов’язання, або це зобов’язання є меншим за суму боргу.
Таке рішення є вимогою, яку необхідно негайно виконати через платіжну систему відповідно до її правил.
Контролюючий орган ініціює примусове списання коштів на підставі платіжної інструкції, яка може бути доставлена особисто або рекомендованим листом.
Якщо боржник – фізична особа, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення. Подальше виконання рішення здійснює державна виконавча служба відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 ПКУ).
Порядок списання коштів без згоди платника визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки, затвердженою постановою НБУ № 163 від 29.07.2022 (розділ IV).
Податок на нерухомість: порядок нарахування, сплати та перерахунку
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачують фізичні та юридичні особи, зокрема й іноземці, які є власниками житлової або нежитлової нерухомості. Якщо майно належить кільком особам у спільній сумісній власності й не поділене фізично (в натурі), то платником цього податку визначається один із співвласників. Це можливо лише за згодою всіх власників або, у разі спору, за рішенням суду.
Розрахунок податку для фізичних осіб здійснюється контролюючим органом (податковою службою) за місцем податкової адреси (реєстрації) власника. Щороку, до 1 липня, податкова надсилає податкове повідомлення-рішення. У ньому зазначено суму податку, розрахунок, об'єкти нерухомості, що підлягають оподаткуванню, їхню адресу, площу, ставку податку, пільги, якщо вони передбачені, та реквізити для сплати.
Фізичні особи можуть звернутися до податкового органу із письмовою заявою, щоб звірити інформацію про свою нерухомість: її наявність, площу, частки у власності та нараховану суму податку. Якщо виявлено розбіжності між даними податкової та документами платника (наприклад, правовстановлюючими документами), податковий орган проводить перерахунок. У такому випадку попереднє податкове повідомлення скасовується, а платник отримує нове з актуальними даними.
Якщо об'єкт нерухомості є у власності особи, але дані про нього ще не внесено до баз даних податкової служби, платник має право подати відповідні документи (наприклад, свідоцтво про право власності) для того, щоб розрахунок податку був здійснений на підставі наданої ним інформації. Це діє до моменту, поки податкова не отримає офіційне підтвердження з державного реєстру.
У випадку, коли нерухомість належить кільком співвласникам, а податок був нарахований комусь із них, хто не є визначеним платником за спільною згодою, вони можуть звернутися до податкової з проханням провести перерахунок податку. Перерахунок у таких випадках можливий за ті звітні періоди, за які вже було здійснено нарахування.
Базовим звітним періодом для цього податку є календарний рік. При цьому, відповідно до загальних норм Податкового кодексу, податкове зобов’язання може бути нараховано податковими органами не пізніше ніж через 1095 днів (тобто три роки) після останнього дня строку сплати такого зобов’язання. Якщо під час цього періоду діє карантин або воєнний стан, передбачений законодавством, строк давності продовжується на відповідну кількість днів.
Отже, у разі звернення фізичної особи до податкової з документами та заявою щодо визначення одного платника податку на спільну нерухомість, а також за наявності причин для перерахунку раніше нарахованих сум, податкова служба зобов’язана врахувати строки давності, включно з їх продовженням через надзвичайні обставини, та провести коригування податкових зобов’язань.
Понад 43 тисячі адмінпослуг – кожна третя про картку: сервісна статистика податкової служби Тернопільщини
Картка платника податків – у топі звернень. З початку року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області надали мешканцям краю 43 006 адміністративних послуг. Найпопулярнішими серед них стали ті, без яких сьогодні не обійтися в жодній життєвій ситуації.
Кожне третє звернення – за карткою платника податків або для внесення реєстраційного номера до паспорта-книжечки. Цією послугою скористалося понад 16,8 тисячі осіб, що становить понад 39% від загальної кількості.
Інші запитувані послуги:
довідки про доходи та сплачені податки – 7432 звернення;
витяги з реєстру платників єдиного податку – 4369 звернень;
довідки про відсутність податкового боргу – 2258 звернень.
Адміністративні послуги надаються у Центрах обслуговування платників Тернопільської, Кременецької та Чортківської ДПІ, а також у чотирьох додаткових точках доступу в області.
Перелік послуг, адреси ЦОПів, графік роботи та контакти – завжди доступні на офіційному сайті Головного управління ДПС у Тернопільській області: https://tr.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/
І не обов’язково йти до податкової! Більшість адміністративних послуг можна отримати онлайн – через Електронний кабінет платника та мобільний застосунок «Моя податкова». Це зручно, швидко і без черг. Достатньо мати КЕП (кваліфікований електронний підпис) і кілька хвилин вільного часу.
Скористайтеся сервісами податкової дистанційно – і збережіть свій час!
Леся Карнаух: ДПС перевиконала план надходжень за перше півріччя на понад 60,8 млрд гривень
Перше півріччя завершили з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на понад 60,8 млрд грн. У червні понад план до держбюджету отримали +9 млрд грн. Виконання плану – 107,7 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
«Це результат спільної роботи з платниками податків. Там, де є відкритість, постійний діалог та довіра одне до одного – є результат. Вдячна кожному, хто працює прозоро та сплачує податки», – сказала вона.
Основні показники червня по податках та зборах, які контролює ДПС.
До загального фонду держбюджету надійшло 126,5 млрд грн (+44,2 % до показника 2024 року).
- Податок на доходи фізосіб – 30,1 млрд грн (+10,6 % до плану)
- Податок на прибуток підприємств – 5,2 млрд грн (+13,0 % до плану)
- Акциз з ввезених та вироблених товарів – 15,5 млрд грн (+4,2 % до плану)
«З початку року стабільно відшкодовуємо ПДВ. У червні – 15,3 млрд грн. За 6 місяців сума відшкодованого ПДВ вже сягнула понад 86,2 млрд грн. Це на 23 % більше, ніж за перше півріччя минулого року», – додала вона.
Основні показники січня – червня 2025 року:
647 млрд грн – надходження до загального фонду держбюджету;
+10,4 % (60,8 млрд грн) – до плану надходжень за січень – червень 2025 року;
+22,5 % (118,7 млрд грн) – до факту надходжень за січень – червень 2024 року.
«Попри виклики та низку причин, які впливають на належний обсяг надходжень, працюємо всі над головним завданням – щоб наша держава мала належний ресурс для забезпечення оборони. Український бізнес демонструє колосальну стійкість. Ми ж зі свого боку працюємо над забезпеченням рівних та справедливих умов роботи. Це про чесність між державою та бізнесом», – наголосила в. о. Голови ДПС.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
