Новини ОДПC
Алкогольні напої: визначення, класифікація та заповнення Додатка 6 до декларації
Відповідно до Податкового кодексу України (п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14), алкогольні напої – це продукти, виготовлені шляхом бродіння або на основі спирту, з вмістом етилового спирту понад 0,5% об’єму. До них належать товари з кодами 2203, 2204, 2205, 2206 (крім живого квасу), 2208, а також напої з вмістом спирту від 8,5% і вище з кодами 2103 90 30 00 та 2106 90 за УКТ ЗЕД.
Згідно із Законом України № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», слабоалкогольний напій – це напій з вмістом спирту понад 0,5%, але не більше 8,5%, та не більше 14 г екстрактивних речовин на 100 см³. Його виробляють на основі водно-спиртової суміші або з додаванням інгредієнтів, напівфабрикатів, консервантів. Напій може бути насичений вуглекислим газом або ні.
До виноробної продукції (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) належать: вина, шампанське, вермути, бренді, коньяки, сусло, виноматеріали та інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід.
Пиво (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) – це напій із вмістом спирту понад 0,5%, виготовлений шляхом бродіння пивного сусла з використанням пивних дріжджів. Його класифікують за кодом 2203 00 УКТ ЗЕД. Безалкогольне пиво (код 2202 УКТ ЗЕД) не є підакцизним товаром.
Форма акцизної декларації (Декларація), а також порядок її заповнення і подання затверджені наказом Мінфіну № 14 від 23.01.2015 (зі змінами).
Згідно з п. 11 розд. V цього Порядку, Додаток 6 до Декларації («Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів») заповнюється при роздрібному продажі пива та алкоголю. Він подається окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці, з обов’язковим зазначенням її коду згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до ст. 62 Закону № 3817, маркування алкогольних напоїв, що продаються в Україні, здійснюється згідно із Законом «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», з урахуванням вимог Закону № 3817. Етикетка повинна містити загальну або офіційну назву напою, торговельну назву, вміст спирту і цукру.
Тип алкогольного напою для заповнення Додатка 6 визначається на підставі інформації, вказаної на етикетці продукції. У графі 2 «Вид підакцизних товарів» зазначається назва продукції, що віднесена до підакцизних товарів згідно з п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
У Додатку 6 передбачені такі рядки:
- 1.1 «Лікеро-горілчана продукція» – горілка, лікеро-горілчані та слабоалкогольні напої.
- 1.2 «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти...» – вина, шампанське, вермути, бренді, коньяки, виноматеріали тощо.
- 1.3 «Пиво» – усі види пива, крім безалкогольного.
ДПС пропонує бізнесу долучитися до обговорення змін щодо удосконалення системи СМКОР
ДПС пропонує бізнесу долучитися до обговорення змін щодо удосконалення роботи системи СМКОР.
«Наша команда ДПС обіцяла максимальну відкритість та комунікацію. Дотримуємося своїх обіцянок. Робимо ще один крок для ефективного діалогу з бізнесом. Той, який має спростити роботу бізнесу, але при цьому і не зменшити наповнення бюджету», – написала на сторінці у Facebook в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
Вона нагадала, що навесні податкова розробила зміни до постанови № 1165 щодо Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вона зазначила, що про необхідність удосконалення системи СМКОР йшлося вже давно, бо під час кожної зустрічі з бізнесом лише лінивий не казав, що проблеми є.
«Команда ДПС почула і запропонувала своє бачення, що можна змінити. І вдячна команді Мінфіну, що вже маємо погоджений варіант. Але хочемо чути і думки бізнесу. Для нас це важливо! Це про довіру, про спільне бачення як допомагати країні мати фінансову стабільність в таких надскладних умовах», – сказала вона.
Проєкт вже на вебпорталі ДПС:
https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2025-rik/79589.html
Маєте зауваження та пропозиції?
До 1 серпня включно надсилайте їх на:
електронну адресу: monitoringcenter@tax.gov.ua
поштою: м. Київ, Львівська площа, 8 (Державна податкова служба України) або вул. Арсенальна, 9/11 (Державна регуляторна служба України).
«АЛЕ! Напрацьовані зміни – це не про те, як ухилятися. Це про зняття штучних перешкод, які заважають бізнесу, який працює чесно. Ми ж всі за чесність і рівні умови роботи. Чи не так?» – додала в. о. Голови ДПС.
Коротко про напрацьовані зміни:
- Збільшено ліміти для безумовної реєстрації накладних – граничний обсяг постачання зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн, змінено умову в частині кількості платників, на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3, планується 5). Операції з невеликими сумами (до 10 тис. грн) будуть реєструватися без затримок, цей ліміт нині становить 5 тис. грн. Ліміт загального обсягу таких операцій в поточному місяці буде збільшено до 3 млн грн (наразі 500 тис. грн).
- Спрощено моніторинг податкових накладних за експортними операціями для підприємців, які працюють у зонах із потенційною загрозою бойових дій, але де наразі немає активних боїв. Планується також швидша обробка накладних з експортними операціями, якщо їхні коди збігаються з кодами в таблиці даних платника податків і він не включений до переліку ризикових.
- Менше бюрократії після виключення платників з переліку ризикових – накладні підлягатимуть автоматичній реєстрації, якщо компанія має позитивну податкову історію та виконуються інші визначені умови.
- Удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника податку.
- Зміни окремих показників позитивної податкової історії – більше підприємств зможуть скористатися такими показниками. Зокрема, ліміти обсягу операцій збільшено з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента зі 100 до 500 тисяч, змінено умову в частині кількості платників на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3, планується 5).
- Змінено критерій ризиковості операцій щодо розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника ПДВ, а саме не вважатиметься ризиком подання такого розрахунку коригування протягом 90 днів (наразі 30 днів). Це зменшить ймовірність блокування розрахунку коригування при поверненні товару від неплатника.
Податкова застава: коли майно стає гарантією боргу
Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України (ПКУ), право податкової застави виникає у таких випадках:
- якщо платник податків самостійно задекларував грошове зобов’язання в податковій декларації, але не сплатив його у встановлений ПКУ строк, податкова застава виникає з наступного дня після закінчення цього строку (підпункт 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПКУ).
- якщо контролюючий орган визначив грошове зобов’язання, але платник не сплатив його в установлений строк, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПКУ).
- випадках, передбачених пунктом 100.11 статті 100 ПКУ (тобто при укладенні договору про розстрочення або відстрочення грошового зобов’язання), застава виникає з дня укладення такого договору.
Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПКУ, майно, яке підпадає під податкову заставу, оформлюється актом опису. До акта включається лише ліквідне майно, тобто таке, яке можна реально використати для погашення податкового боргу.
Опис майна проводиться на підставі рішення керівника контролюючого органу (або його заступника, або уповноваженої особи). Це рішення пред’являється платнику податків, який має податковий борг.
Акт опису складає податковий керуючий відповідно до порядку і форми, затверджених центральним органом виконавчої влади, що формує і реалізує державну фінансову політику.
Якщо платник податків відмовляється підписати акт опису, це не звільняє його майно від дії податкової застави. У такому випадку опис майна проводиться у присутності щонайменше двох понятих.
Договір довічного утримання: оподаткування та правовий статус
Відповідно до статті 744 Цивільного кодексу України (ЦКУ), за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає у власність іншій стороні (набувачу) житловий будинок, квартиру, їх частину або інше нерухоме чи цінне рухоме майно. Взамін набувач зобов’язується забезпечити відчужувача довічним утриманням та/або доглядом.
Відповідно до статті 748 ЦКУ, набувач стає власником переданого йому майна згідно з положеннями статті 334 ЦКУ. У свою чергу, стаття 334 ЦКУ передбачає, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення.
Таким чином, договір довічного утримання є правочином, що передбачає відчуження майна, яке переходить у власність іншої особи на підставі нотаріально посвідченого договору.
З точки зору податкового законодавства, така операція прирівнюється до продажу майна. Згідно з підпунктом «а» пункту 172.5 статті 172 Податкового кодексу України (ПКУ), особа, яка відчужує (продає або обмінює) нерухомість іншій фізичній особі, зобов’язана самостійно визначити суму податку та сплатити її до бюджету через банківські установи або платіжні сервіси – до моменту нотаріального посвідчення договору.
Відповідно до пункту 172.4 статті 172 ПКУ, нотаріус щомісяця подає до контролюючого органу інформацію про посвідчені ним договори купівлі-продажу або міни між фізичними особами, включаючи ціну договору та суму сплаченого податку.
Згідно з підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 та підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПКУ, податкові агенти (зокрема, нотаріуси) зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, а також сум утриманого податку та нарахованого єдиного внеску – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця.
Довідково. Форма податкового розрахунку та Порядок його подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами та доповненнями). Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб (додаток 2 до Порядку), суми доходів від операцій з продажу або обміну об'єктів нерухомого майна відображаються під ознакою доходу «104».
З урахуванням вищевикладеного, при посвідченні договору довічного утримання, якщо об'єктом відчуження є нерухоме майно, нотаріус зобов'язаний заповнити додаток 4ДФ до податкового розрахунку, зазначивши дохід з ознакою «104», та подати звітність до контролюючого органу протягом 20 календарних днів після завершення звітного місяця.
Таким чином, договір довічного утримання, укладений між фізичними особами, в частині оподаткування прирівнюється до договору купівлі-продажу нерухомого майна, і на нього поширюються відповідні норми Податкового кодексу України.
Коли складати коригування, якщо товар замість постачання в Україні буде експортовано?
За правилами Податкового кодексу України (ПКУ), податкове зобов’язання з ПДВ виникає по першій з двох подій: або коли отримано оплату, або коли відвантажено товар/надано послугу. Це визначено пунктом 187.1 статті 187 ПКУ. Якщо, наприклад, гроші надійшли першими – саме на цю дату виникає зобов’язання. Якщо ж першою була поставка – тоді зобов’язання виникає на дату відвантаження. При цьому враховується не лише безготівкова оплата, а й оплата електронними грошима чи готівкою – важлива дата фактичного зарахування або оприбуткування коштів.
У разі постачання товарів або послуг за кордон дата виникнення податкового зобов’язання визначається також за цим правилом. Але підтвердженням експорту є митна декларація, яка засвідчує факт перетину кордону. Це вимагає пункт 195.1.1 статті 195 ПКУ.
На дату виникнення зобов’язання платник зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі, підписати її кваліфікованим електронним підписом і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних – згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ.
Якщо ж ситуація змінилася – наприклад, спочатку планувалося постачання товару на митній території України і вже була складена податкова накладна, але згодом умови договору змінилися, і товар буде вивезений за межі України, то потрібно:
- скласти розрахунок коригування до податкової накладної – на дату зміни призначення оплати;
- у цьому розрахунку обнулити показники податкової накладної, яка була складена для операції на митній території України.
Після цього, нову податкову накладну потрібно буде скласти вже за фактом експорту товару, тобто на дату оформлення митної декларації, яка засвідчує факт перетину кордону. Це вимагає пункт 187.11 статті 187 ПКУ.
Також варто пам’ятати: будь-яка зміна в оплаті після постачання (наприклад, перегляд ціни, повернення товару або передоплати) – підлягає коригуванню податкових зобов’язань і кредиту. Для цього оформлюється розрахунок коригування до податкової накладної, навіть якщо це просто виправлення помилки. Про це йдеться в пункті 192.1 статті 192 ПКУ.
Цей порядок особливо важливий при зміні місця постачання – з території України на експорт. У таких випадках необхідно задокументувати момент зміни умов і перереєструвати ПДВ-документи відповідно до нового характеру операції.
Чи діє позовна давність при поверненні ПДВ
Позовна давність – це строк, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Таке визначення наведено у пункті 1 статті 256 Цивільного кодексу України (ЦКУ).
Згідно зі статтею 257 ЦКУ, загальний строк позовної давності становить три роки. Водночас, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ встановлює, що строк позовної давності продовжується на період дії в Україні воєнного чи надзвичайного стану. Такі зміни були внесені Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX.
Відповідно до статті 261 ЦКУ, перебіг позовної давності за зобов’язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку. Наприклад, якщо в договорі про постачання товарів зазначено, що оплата має бути здійснена до певної дати, то позовна давність рахується саме з цієї дати.
Окремо в Податковому кодексі України (ПКУ) є положення щодо строків для подання заяви про повернення надміру сплачених податкових зобов’язань. Згідно з пунктом 102.5 статті 102 ПКУ, така заява подається не пізніше 1095 днів (тобто трьох років) з моменту виникнення переплати або отримання права на її повернення.
У пункті 14.1.115 статті 14 ПКУ зазначено, що надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми, які зараховані до бюджету понад фактично нараховані зобов’язання станом на певну дату.
Проте ці строки не застосовуються до податкового кредиту з ПДВ та процедури його бюджетного відшкодування. Таке відшкодування регулюється статтею 200 ПКУ.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПКУ, сума ПДВ, що підлягає сплаті або відшкодуванню, розраховується як різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту за відповідний період.
Якщо за результатами розрахунку утворюється від’ємне значення, воно згідно з пунктом 200.4 цієї ж статті:
а) зменшує податковий борг, якщо він є;
б) може бути повернене платнику на рахунок або у зменшення інших податкових зобов’язань, але тільки в межах суми ПДВ, яка фактично була сплачена постачальникам чи до бюджету;
в) або ж зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Право на повернення ПДВ закріплено у пункті 200.7 ПКУ, згідно з яким платник подає разом із податковою декларацією заяву про повернення бюджетного відшкодування, і ця сума відображається у відповідному полі декларації.
Строки позовної давності (в тому числі 1095 днів) не обмежують право платника податку враховувати залишок ПДВ до бюджетного відшкодування, якщо суми, з яких сформовано податковий кредит, фактично були сплачені постачальникам.
Отож, якщо минуло більше трьох років, платник має право включити залишок такого ПДВ до відшкодування або податкового кредиту майбутніх періодів – головне, щоби цей податок було сплачено.
Позитивна динаміка – результат діалогу: на Тернопільщині вдвічі зменшився рівень заблокованих податкових накладних
У першому півріччі цього року в Тернопільській області спостерігається стійка позитивна динаміка щодо зменшення кількості заблокованих податкових накладних і розрахунків коригування (ПН/РК), а також кількості платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Завдяки відкритому діалогу податкової служби з бізнесом та постійній консультаційній підтримці, все більше платників податків самостійно вживають заходи для усунення причин ризиковості. Після отриманих від фахівців податкової детальних роз’яснень підприємства впорядковують податкову звітність, подають таблиці даних, підвищують рівень оплати праці, сумлінно сплачують податки. Як результат – податкові накладні проходять реєстрацію, а рівень ризиків у системі СМКОР зменшується.
Так, за перше півріччя частка заблокованих ПН/РК зменшилася майже удвічі – з 0,63% на початку року до 0,32% станом на початок липня. У червні цей показник був ще нижчим – лише 0,23%.
Окрім цього, на 37% зменшилася кількість суб’єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості: з 203 на початку року до 127 у липні.
Ці результати свідчать про те, що діалог, прозорість і своєчасна підтримка дають реальні зміни – як у цифрах, так і в підходах до ведення бізнесу. Податкова служба Тернопільщини і надалі працюватиме над тим, аби платники податків не стикалися з необґрунтованими труднощами, а сумлінна податкова поведінка завжди мала переваги.
Майже 4,2 мільярди гривень на соціальну підтримку: сплата єдиного внеску на Тернопільщині
Тернопільщина стабільно підтримує соціальну сферу країни: упродовж першого півріччя цього року платники області перерахували до бюджету 4 млрд 175,7 млн грн єдиного соціального внеску. Це на 668,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Планові показники виконано на 107,4%, що дало можливість додатково залучити до бюджету 288,2 млн гривень.
Зокрема, лише у червні надійшло 811,4 млн грн ЄСВ, що на 111,3 млн грн більше, ніж у червні минулого року.
Це не просто статистика – це реальна фінансова основа для пенсій, лікарняних, допомог по безробіттю, вагітності та пологах, а також інших ключових соціальних гарантій для українців. Регулярна та повна сплата єдиного внеску забезпечує стабільну роботу системи соціального страхування та дає мільйонам українців підтримку у складні життєві моменти.
Податкова служба області дякує всім відповідальним платникам: бізнесу, роботодавцям, самозайнятим особам. Завдяки вам зміцнюється соціальна безпека країни, а держава отримує ресурси для виконання своїх зобов’язань перед громадянами.
На Тернопільщині зросли обсяги відшкодування ПДВ: майже 1 мільярд гривень за пів року
Підприємства Тернопільщини продовжують активно користуватися правом на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Це один із важливих механізмів державної підтримки бізнесу, який дозволяє повертати з бюджету частину сплаченого ПДВ у разі здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою або передбачають право на відшкодування.
Так, у першому півріччі цього року 177 суб’єктів господарювання області подали заяви на повернення 1 млрд 112 млн гривень. Торік за аналогічний період ця сума становила 701 млн гривень.
Фактично станом на 1 липня 154 платники вже отримали з бюджету 996 млн грн, що майже на третину більше, ніж торік (662 мільйони гривень).
Водночас податкова служба уважно контролює обґрунтованість заявок. У першому півріччі було упереджено необґрунтоване відшкодування на суму 15,7 млн гривень.
Наразі залишок не відшкодованого ПДВ становить 255 млн гривень. З цієї суми 239 мільйонів – у процесі перевірок та процедур відповідно до податкового законодавства, ще 16 мільйонів – на стадії судового чи адміністративного розгляду.
Динаміка відшкодування ПДВ у регіоні свідчить про позитивні зрушення як у роботі бізнесу, так і в діяльності податкової служби. Прозоре адміністрування, своєчасне відшкодування та конструктивна співпраця з платниками – це ті чинники, які сприяють розвитку економіки області та формуванню сприятливого податкового клімату.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
