Новини ОДПC
Оподаткування продажу нерухомості, отриманої за спадковим договором: особливості та законодавчі норми
Цивільне законодавство (ст. 1 Цивільного кодексу України, ЦКУ) регулює майнові й немайнові відносини, що базуються на рівності, вільному волевиявленні та самостійності сторін.
Довідково. Спадковий договір (ст. 1302 ЦКУ) – це угода, за якою одна сторона (набувач) погоджується виконувати вказівки іншої (відчужувача) і після її смерті отримує право власності на майно. Такий договір обов’язково укладається письмово, посвідчується нотаріусом і реєструється у Спадковому реєстрі (ст. 1304 ЦКУ).
Спадкування – це передача майна померлої особи до спадкоємців і відбувається за заповітом або законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексом України (ПКУ):
- Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ, об’єктом оподаткування є загальний місячний/річний дохід платника.
- До такого доходу, згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, входить дохід від операцій з майном, відповідно до ст. 172–173 ПКУ.
- Продажем вважається будь-який перехід права власності на нерухомість, окрім спадкування та дарування (п. 172.8 ст. 172 ПКУ).
Пільги та винятки:
- Один продаж нерухомості на рік звільняється від податку, якщо майно було у власності понад 3 роки (п. 172.1 ст. 172 ПКУ).
- Ця вимога не застосовується до спадщини (абз. 5 п. 172.1 ст. 172 ПКУ).
- Але у випадку спадкового договору пільга не діє – тобто дохід від продажу майна, отриманого таким чином, оподатковується, навіть якщо це перший продаж і майно у власності менше трьох років.
Ставки податку:
- 5% – податок на доходи фізичних осіб.
- 1,5% – військовий збір.
Чи можна переказати переплату з іншого бюджетного рахунку на ПДВ-рахунок?
Відповідно до п. 200¹.4 ст. 200¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на електронний рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ) можуть зараховуватися кошти з таких джерел:
а) з рахунку платника у банку або у небанківській установі, що надає платіжні послуги, – у сумі, необхідній для збільшення показника, який визначається за п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ;
б) з рахунку у банку або у небанківського платіжного надавача – у сумі, що є недостатньою для сплати погоджених податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету;
в) з рахунків, відкритих платниками у відповідних органах Казначейства України, – для погашення заборгованості, що виникла через різницю у тарифах на теплову енергію, опалення, гаряче водопостачання, централізоване водопостачання та водовідведення.
Така заборгованість пов’язана з невідповідністю між фактичною вартістю цих послуг і тарифами, затвердженими або погодженими органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Джерелом таких надходжень є відповідна субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам, яка спрямовується згідно із Законом України про Державний бюджет;
г) з бюджету – у випадку повернення платнику надміру сплачених сум грошових зобов’язань з ПДВ, у порядку, визначеному п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ;
ґ) за рахунок коштів, які були вилучені контролюючим органом згідно з п. 95.5 ст. 95 ПКУ для погашення податкового боргу з ПДВ. Йдеться про зобов’язання, що були задекларовані до сплати за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, як у податковій декларації, так і в уточнюючому розрахунку.
Важливо! У разі помилкової або надмірної сплати податкового зобов’язання чи пені з іншого бюджетного рахунку (не рахунку ПДВ), платник не має можливості перерахувати ці кошти на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ. Тобто повернення такої переплати на електронний ПДВ-рахунок не передбачено чинним законодавством.
Як отримати відомості про доходи з податкової?
Фізична особа – платник податків може безоплатно отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про свої доходи, сплачені податки і військовий збір. Така інформація видається за запитом громадянина або її представника.
Щоб отримати відомості у паперовій формі, потрібно звернутися особисто або через представника до будь-якої податкової інспекції, подати паспорт і заяву за формою № 10ДР. Також обов’язково слід подати документ, що підтверджує місце проживання (наприклад, паспорт-книжечку або витяг з реєстру територіальної громади). Якщо звертається представник, додається нотаріальна довіреність і копія паспорта довірителя.
Іноземці та особи без громадянства звертаються до відповідних територіальних органів ДПС, залежно від свого місця проживання або зазначеного у посвідці.
Відомості про доходи видається протягом трьох робочих днів з моменту звернення. Якщо в реєстрі відсутні дані про доходи, заявнику надається відповідна довідка про відсутність таких даних.
Отримати відомості можна також в електронному вигляді:
- через мобільний додаток «Моя податкова»;
- через Електронний кабінет платника (cabinet.tax.gov.ua);
- через портал «Дія» (diia.gov.ua).
Для цього слід скористатися кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Обробка онлайн-запитів відбувається за тими ж правилами й строками, що й паперових звернень.
Чи потрібно платити авансовий внесок із податку на прибуток у місяці внесення АЗС до Реєстру?
Згідно із Законом України № 3817 від 18 червня 2024 року, в Україні функціонує Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального. Це частина інформаційної системи податкової служби, яка містить дані про підприємства, що мають ліцензії на виробництво, зберігання, оптову або роздрібну торгівлю пальним, а також про адреси, де вони здійснюють ці види діяльності.
Щоб здійснювати роздрібну торгівлю пальним (наприклад, на АЗС), підприємство повинне мати ліцензію. Заява на її отримання подається до податкового органу за місцем здійснення торгівлі. Право на торгівлю виникає тільки після того, як орган ліцензування внесе інформацію про надану ліцензію до Єдиного реєстру.
Згідно з пунктом 137.12 статті 137 Податкового кодексу України (ПКУ), підприємства, що торгують пальним у роздріб, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток за кожне місце торгівлі, яке внесене до Єдиного реєстру станом на перше число поточного місяця.
У пункті 141.14 статті 141 ПКУ зазначено, що такі платники щомісяця сплачують авансовий внесок не пізніше 20-го числа місяця. Сума внеску визначається відповідно до підпункту 141.14.2 цієї ж статті.
Таким чином, обов’язок сплачувати авансові внески виникає з місяця, наступного за місяцем, у якому інформацію про конкретну заправку було внесено до Єдиного реєстру.
Мінімальне податкове зобов’язання за землю: як правильно заповнити
Додаток 2 для ФОП
Фізичні особи-підприємці, які працюють на 2 або 3 групі єдиного податку та володіють або користуються земельними ділянками сільськогосподарського призначення, повинні щороку заповнювати Додаток 2 до декларації. У ньому розраховується мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) за землю.
Це правило також стосується голів сімейних фермерських господарств, якщо вони використовують землю, яка належить їм особисто або членам їхньої родини.
Нагадаємо, що МПЗ – це розрахункова сума податку за землю, яку потрібно сплатити за рік, навіть якщо фактичні податкові нарахування виявилися меншими.
МПЗ залежить від:
- площі земельної ділянки;
- наявності або відсутності нормативної грошової оцінки (НГО);
- частки ріллі (якщо вона становить 50% або більше – діють вищі ставки).
Під час дії воєнного стану (з 1 січня 2024 року і до його скасування) сума МПЗ не може бути меншою:
- 1400 грн за гектар – якщо рілля займає 50% або більше площі ділянки;
- 700 грн за гектар – якщо ріллі менше 50%.
Ці вимоги не застосовуються до земель, розташованих у зонах бойових дій або на тимчасово окупованих територіях (відповідно до затвердженого Переліку територій).
Усі дані вносяться в Додаток 2 до річної податкової декларації єдинника.
Цей додаток потрібно заповнити повністю – усі розділи та графи. Якщо якихось показників немає – у паперовому варіанті графи потрібно прокреслити, а в електронному – залишити порожніми.
У Додатку 2 (графи 3-12) вказується:
- графа 3 – площа власної ділянки (в гектарах, до 4 знаків після коми);
- графа 4 – частка ріллі на власній ділянці (у %);
- графа 5 – площа орендованої землі (в гектарах);
- графа 6 – частка ріллі на орендованій землі (%);
- графа 7 – нормативна грошова оцінка (НГО) ділянки з індексацією (якщо вона проведена);
- графа 8 – НГО 1 га ріллі по області (якщо для ділянки оцінка не проведена);
- графа 9 – коефіцієнт року:
0,05 – для 2024 року;
0,057 – для 2025 року та далі, поки триває воєнний стан;
- графа 10 – кількість місяців, протягом яких земельна ділянка була у власності/оренді/користуванні.
Якщо в розрахунках платника сума МПЗ за гектар вийшла меншою, ніж встановлена мінімальна (700 або 1400 грн), у графах 11 (при наявності НГО) або 12 (без НГО) зазначається скоригована сума:
- якщо ріллі 50% і більше:
площа × 1400 × кількість місяців / 12;
- якщо ріллі менше 50%:
площа × 700 × кількість місяців / 12.
На що звернути увагу?
- Якщо нормативна оцінка для ділянки є, необхідно використовувати формулу з графи 11.
- Якщо оцінки немає – формулу з графи 12.
- Вартісні показники у Додатку 2 подаються у гривнях з двома знаками після коми.
Випічка солодка, а розрахунки гіркі: податкова виявила порушення у виробника й реалізатора хлібобулочних виробів
Готівкові розрахунки перебувають на постійному контролі податкової служби, адже саме через них найчастіше приховують доходи та порушують законодавство. Тож фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області регулярно моніторять роботу суб’єктів господарювання, щоб переконатися, що всі операції прозорі й законні.
Під час нещодавнього такого моніторингу було виявлено приватного підприємця, що займається виробництвом та продажем хлібобулочних і кондитерських виробів у м. Тернопіль, який відображав розрахунки з покупцями виключно в безготівковій формі, а готівкові операції начебто не проводилися, або проводилися в мізерних обсягах. Це викликало підозру щодо можливих порушень порядку проведення розрахунків.
Тож фахівці ДПС області провели контрольно-перевірочні заходи та виявили, що підприємство не видає фіскальні чеки при розрахунках готівкою і не проводить готівкові кошти, отримані від реалізації продукції, через програмний реєстратор розрахункових операцій. При здійсненні хронометражу обсяг готівкових виторгів зріс майже у 10 разів.
Також було встановлено порушення трудового законодавства суб’єктом господарювання, адже частина працівників не мали належно оформлених трудових договорів. Це не лише порушує їхні права, а й може загрожувати здоров’ю споживачів, адже відсутність медичних висновків у людей, які працюють з харчовою продукцією, є ризиком для якості товару.
За результатами перевірки до підприємця будуть застосовані штрафні санкції.
Разом з тим, завдяки проведеній з бізнесом регіону роботі вдалося забезпечити значний приріст виторгів через реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО). Так, у червні підприємці області відобразили через засоби обліку майже 5 мільярдів гривень готівкових розрахунків, що в порівнянні до минулого року на 800 млн грн більше. Це свідчить про позитивну динаміку у використанні касової техніки та поступове зростання прозорості бізнесу.
У півтора раза більше запланованого – Тернопільщина спрямувала до держбюджету 75,9 млн грн акцизу
Акцизний податок залишається одним із ключових джерел державного бюджету.
За підсумками першого півріччя, платники акцизного податку Тернопільської області суттєво збільшили надходження до бюджету. Так, до державної скарбниці надійшло 75,9 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів, що перевищує прогнозний показник більш ніж у 1,5 раза – на 29 млн гривень.
Найбільші суми надходжень забезпечили такі категорії:
- тютюнові вироби – 47,9 млн грн;
- пиво – 11,5 млн грн;
- горілчана продукція – 9,9 млн грн;
- спирт – 3,2 млн грн;
- переобладнання транспортних засобів – 2,7 млн грн;
- виноробна продукція – 0,7 млн гривень.
Крім того, за цей же період від роздрібного продажу підакцизної продукції до місцевих бюджетів надійшло 61,5 млн грн, що на 2,4 млн грн більше від запланованого.
Структура надходжень із роздрібної торгівлі:
- алкогольні напої – 42,4 млн грн;
- пиво – 19,1 млн гривень.
Зростання податкових надходжень демонструє відповідальність бізнесу регіону, ефективну податкову політику та чітку взаємодію між платниками і органами ДПС в умовах підвищених викликів.
Надходження ПДВ на Тернопільщині: понад 1,7 мільярди гривень за пів року
Податок на додану вартість стабільно залишається одним із ключових джерел наповнення державного бюджету. За перше півріччя цього року суб’єкти господарювання Тернопільської області сплатили до держбюджету 1 млрд 701,1 млн грн ПДВ. Це на 425,7 млн грн або 33,4% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
На початок червня на обліку в регіоні перебувало 3598 платників ПДВ, з них 2960 – юридичні особи та 638 – фізичні особи-підприємці. Порівняно з минулим роком кількість платників збільшилась на 61 особу.
Зростання надходжень податку на додану вартість – це результат спільної та злагодженої роботи як підприємницької спільноти Тернопільщини, так і фахівців податкової служби. ДПС постійно вдосконалює сервіси, впроваджує сучасні інструменти, створює прозорі та зручні умови для ведення бізнесу, а також вибудовує конструктивну комунікацію з платниками на засадах партнерства.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
