Новини ОДПC
Зміни для бізнесу: РРО, чеки і повна відповідальність із 1 серпня
З 1 серпня 2025 року завершується перехідний період, протягом якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО. Це був час для адаптації, і більшість підприємців скористалися ним відповідально. Але правила єдині для всіх – тож із серпня штрафи знову стягуватимуться в повному обсязі.
Діятимуть повні розміри штрафів:
100 % – від вартості товару чи послуги за перше порушення;
150 % – за кожне наступне
Це стосується:
незастосування зареєстрованих РРО або ПРРО;
розрахунків «повз касу»;
невидачі чеків (паперових або електронних).
Що варто зробити вже зараз?
- використовувати лише зареєстровані РРО/ПРРО;
- проводити всі розрахунки на повну суму;
- видавати чек кожному покупцю – це обов’язок, а також захист бізнесу.
Податкова не лякає штрафами. Ми – за однакові правила для всіх. Відповідальний підприємець не боїться перевірки – він знає, що працює правильно.
Маєте запитання? Звертайтеся – роз’яснимо і підтримаємо!
Коли податкова звітність не подана за кілька періодів: як рахуватиметься штраф?
Варто пам’ятати, що Податковим кодексом України (ПКУ) передбачено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, а також за невиконання вимог щодо внесення до неї змін. Зокрема, стаття 120 ПКУ встановлює, що за кожне неподання або запізнення зі звітом накладається штраф у розмірі 340 грн. Якщо платник уже протягом останнього року був оштрафований за таке саме порушення, повторне неподання або затримка призводить до збільшення штрафу – до 1020 грн за кожний випадок.
Крім того, стаття 119 ПКУ передбачає відповідальність за порушення при поданні звітності щодо фізичних осіб – платників податків. Якщо в таких документах є помилки, неправдиві або неповні відомості, це також вважається порушенням, яке карається окремо.
Якщо платник податків допускає кілька різних порушень, кожне з них штрафується окремо. Це передбачено пунктом 113.3 статті 113 ПКУ. Утім, за одне конкретне правопорушення податковий орган має право застосувати лише один вид штрафу, навіть якщо санкції передбачені кількома різними статтями. Це регламентовано пунктом 113.8 тієї ж статті.
Таким чином, штраф у розмірі 1020 грн за неподання чи несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) застосовується, якщо до платника податків протягом року вже було застосовано штраф саме за таке порушення. Не тягне накладення штрафу, передбаченого пунктом 120.1 статті 120 ПКУ в розмірі 1020 грн, як за повторне порушення строків подання податкових декларацій (розрахунків) застосування фінансової санкції у вигляді штрафу, передбаченого іншими статтями ПКУ, зокрема, пунктом 119.1 статті 119 ПКУ (за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку).
Чи потрібно нараховувати ПДВ, якщо аванс отримано до реєстрації платником, а товар купується вже після?
Податок на додану вартість (ПДВ) сплачують ті платники, які здійснюють постачання товарів або послуг на митній території України. Такі операції є об'єктом оподаткування згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ. Іншими словами, якщо товар або послуга продається в межах України, продавець зобов’язаний нарахувати ПДВ.
Щоб зрозуміти, коли саме виникає обов’язок нарахувати ПДВ, потрібно звернутися до пункту 187.1 статті 187 ПКУ. Там вказано, що податкові зобов’язання виникають у той момент, коли відбувається одна з двох подій – або отримано оплату, або фактично відбулося постачання товарів чи послуг. Подія, яка сталася раніше, вважається датою виникнення податкового зобов’язання. Якщо гроші надійшли раніше (на рахунок, готівкою чи в електронному вигляді), то з цього моменту і виникає обов’язок нарахувати ПДВ. Якщо ж товар або послуга були передані раніше – саме ця дата є визначальною.
Якщо йдеться про послуги, то датою постачання вважається дата складання документа, який підтверджує факт їх надання. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-XIV, якщо документ складено в електронній формі, береться до уваги дата, зазначена у самому документі, навіть якщо підпис наклали пізніше.
Право на нарахування ПДВ і складання податкових накладних мають лише ті особи, які офіційно зареєстровані як платники ПДВ – це регламентовано статтею 183 ПКУ, а також підтверджено пунктом 201.8 статті 201 ПКУ. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), дає покупцю право включити ПДВ до податкового кредиту – про це зазначено у пункті 201.10 статті 201 ПКУ.
Цікавим і важливим є також положення, що податковий кредит можна нарахувати навіть тоді, коли товари чи послуги ще не використовуються в господарській діяльності або такі операції ще не відбулися. Це прямо передбачено пунктом 198.3 статті 198 ПКУ.
Однак, якщо придбані з ПДВ товари чи послуги починають використовуватись у діяльності, що не є об’єктом оподаткування (наприклад, безкоштовна передача, використання у власних цілях, некомерційні проєкти тощо), підприємець зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання. У такому разі слід скласти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня звітного періоду. Це передбачено пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, у якому зазначено чотири випадки, коли таке зобов’язання виникає:
- якщо товари/послуги використовуються в операціях, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 ПКУ);
- якщо вони використовуються в операціях, звільнених від ПДВ (стаття 197 ПКУ, підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ, міжнародні договори);
- якщо активи передаються всередині підприємства для невиробничих потреб;
- якщо активи використовуються в не господарській діяльності платника податку.
Окремо варто звернути увагу на ситуацію, коли підприємець ще не був зареєстрований платником ПДВ, але вже отримав передоплату за товар. Якщо після цього товар купується з ПДВ і постачається вже в період, коли особа стала платником, то такий платник має нарахувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ. Причина в тому, що в момент отримання передоплати підприємець ще не мав статусу платника ПДВ, і тому ця операція вважається такою, що не оподатковувалась. А отже, при подальшому використанні товарів у звичайній господарській діяльності потрібно окремо донарахувати ПДВ.
Підприємці Тернопільщини спрямували понад 727 млн грн єдиного податку до місцевих бюджетів
За підсумками першого півріччя цього року до місцевих бюджетів Тернопільської області надійшло 727,3 млн грн єдиного податку, що на 83,9 млн грн більше, ніж за шість місяців минулого року.
Загальна сума надходжень сформована за рахунок:
- фізичних осіб – підприємців, які сплатили 550,9 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2024 року, надходження зросли на 10,5% або +52,4 млн грн;
- юридичних осіб – платників єдиного податку 3-ї та 4-ї груп, які спрямували до місцевих бюджетів 176,4 млн гривень. Це на 31,5 млн грн більше, ніж у січні-червні минулого року.
Завдяки активності малого бізнесу бюджети територіальних громад Тернопільщини отримують надійне та стабільне джерело фінансування. Підприємці не лише забезпечують сталий розвиток економіки регіону, а й відіграють важливу соціальну роль у громадах. Вони створюють робочі місця, підтримують розвиток тергромад, формують гнучке та конкурентоспроможне підприємницьке середовище.
У свою чергу, Головне управління ДПС у Тернопільській області і надалі працює над створенням зручного, прозорого та сучасного податкового сервісу. У центрі нашої діяльності – партнерський підхід до платників податків, які сумлінно ведуть бізнес, дотримуються законодавства та роблять свій внесок у розвиток області.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
