Новини ОДПC

Оновлена форма декларації з акцизного податку: що змінюється з липня 2025 року
Нагадуємо суб’єктам господарювання, що починаючи зі звітного періоду «липень 2025 року» декларація з акцизного податку подаватиметься за оновленою формою. Це пов’язано з набранням чинності 28 червня 2025 року наказом Міністерства фінансів України від 5 червня 2025 року № 291 «Про затвердження Змін до додатків до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (Наказ № 291), який затверджує зміни до додатків до форми декларації з акцизного податку та Порядку її заповнення і подання. Вказаний наказ зареєстровано Міністерством юстиції України 18 червня 2025 року за № 936/44342 та опубліковано в Офіційному віснику України від 27 червня 2025 року № 49.
Наказ № 291 було прийнято з метою приведення форми декларації у відповідність до змін, внесених Законом України від 4 грудня 2024 року № 4115-ІХ, який переглянув ставки акцизного податку на тютюнові вироби і набрав чинності 25 березня 2025 року.
Згідно з наказом, у додатку 1 до форми декларації графа «Специфічні ставки акцизного податку» викладена в новій редакції: замість однієї графи 14 тепер передбачено графи 14.1-14.7, в яких слід зазначати дату курсу гривні до євро, розмір ставки у гривнях на різних етапах – при придбанні марок та при реалізації чи ввезенні товару. Також додано нові примітки 3 і 4, які уточнюють особливості заповнення окремих полів. У додатку 2 аналогічно оновлено графу зі ставками акцизного податку, встановленими підпунктом 215.3.2 Податкового кодексу: графу 13 замінено на графи 13.1-13.7, а також введено нові примітки 2 і 3.
Крім того, змін зазнав і Порядок заповнення та подання декларації, зокрема в частині роботи з додатками 1 і 2. Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України, нові форми декларацій застосовуються зі звітного періоду, що настає після їх офіційного оприлюднення.
Отже, оновлена форма декларації з акцизного податку вперше має бути подана за липень 2025 року, у строки, передбачені законодавством, тобто не пізніше 20 серпня 2025 року, за місцем реєстрації платника акцизного податку.
Чи може платник податків отримати ІПК в усній формі в контролюючому органі не за місцем податкової адреси?
Пунктом 52.4 ст. 52 Податкового кодексу України (ПКУ) передбачено, що індивідуальні податкові консультації (ІПК), зокрема, в усній формі надаються контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями.
Платник податків може отримати усну індивідуальну податкову консультацію з питань застосування норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснює ДПС. Такі консультації надають центри обслуговування платників (ЦОП), які діють при головних управліннях ДПС та податкових інспекціях.
Консультацію можна отримати незалежно від місця обліку платника – завдяки впровадженню принципу екстериторіальності під час дії воєнного стану.
ЦОП створені для надання зручних сервісів громадянам, самозайнятим і юридичним особам. Тут надають адміністративні послуги, приймають звітність і звернення, надають довідки, консультації, а також послуги з електронного підпису. Працівники ЦОП консультують з питань податків, єдиного внеску та електронних сервісів, використовуючи дані з публічного довідкового ресурсу.
Отже, для отримання усної податкової консультації достатньо звернутися до будь-якого ЦОП – це швидко, доступно й офіційно.
Доходи, що не включаються до складу доходу платника єдиного податку відповідно до ПКУ
Головне управління ДПС нагадує, що згідно з пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України (ПКУ), до складу доходу платника єдиного податку не включаються такі суми:
- Суми ПДВ, що визначені у підпункті 1 п. 292.11 ст. 292 ПКУ.
- Поворотна фінансова допомога, отримана та повернена протягом 12 місяців з дати надходження, а також суми кредитів (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ).
- Кошти цільового призначення, які надходять від Пенсійного фонду, фондів соцстрахування, бюджетів або державних цільових фондів, зокрема в межах держ- чи місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ПКУ).
- Повернення коштів (авансу, передоплати) у разі розірвання договору або повернення товару/послуги – як покупцю, так і від платника єдиного податку (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ).
- Оплата за товари (роботи, послуги), реалізовані у період сплати інших податків, якщо їх вартість уже включена до доходу підприємця (п.п. 6 п. 292.11 ПКУ).
- ПДВ у складі вартості товарів/послуг, відвантажених у період сплати інших податків (п.п. 7 п. 292.11 ПКУ).
- Надмірно сплачені податки та збори, а також суми ЄСВ, що повертаються з бюджету або цільових фондів (п.п. 9 п. 292.11 ПКУ).
- Безоплатна передача ліків, медичних виробів та допоміжних засобів, якщо товари включені до затверджених Кабміном переліків на момент укладення договору; закуплені за кошти держбюджету, місцевих бюджетів, державних/комунальних підприємств з ліцензією на медичну практику або за кошти грантів (зокрема Глобального фонду).
У разі нецільового використання таких товарів платник зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за відповідний період на суму єдиного податку за ставкою згідно з п. 293.5 ст. 293 ПКУ (п.п. 11 п. 292.11 ПКУ).
- Проценти на залишки коштів на рахунках е-резидентів (електронних резидентів) – платників єдиного податку 3-ї групи (п.п. 13 п. 292.11).
Окремо, відповідно до п. 6¹ підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до доходу також:
- Суми державної компенсації відсоткових ставок у межах програм: «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва»; Програма фінансово-кредитного забезпечення громадян житлом.
- Безповоротні кошти, отримані від Фонду розвитку інновацій.
ПРРО – сучасне рішення для бізнесу: відповіді на запитання під час телефонної розмови
У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема програмних (ПРРО). На запитання платників податків відповідав начальник управління податкових сервісів Руслан Крисоватий.

У ході спілкування податківець звернув увагу, що подання заяви на реєстрацію РРО чи ПРРО максимально спрощене завдяки Електронному кабінету. Для реєстрації класичного РРО необхідно створити заяву за формою №1-РРО (J/F1311406) у розділі «Введення звітності». При поданні заяви в електронній формі суб’єкт господарювання має змогу отримати реєстраційне посвідчення у електронному вигляді – в кабінеті або на електронну пошту.
Щодо реєстрації програмного РРО, вона здійснюється за формою №1-ПРРО (J/F1316605), також через Електронний кабінет. Після реєстрації ПРРО платник отримує першу квитанцію з фіскальним номером ПРРО, який присвоєно при реєстрації.
Для початку роботи з ПРРО необхідно зареєструвати касира або старшого касира, подавши повідомлення за формою №5-ПРРО (J/F1391802). Це також стосується випадків генерації нового ключа. Варто зважити на технічні особливості: якщо касир відкрив зміну, інший касир не зможе зайти до ПРРО, а старший касир має можливість закрити зміну в таких випадках.
Багато додзвонювачів цікавилися режимом роботи ПРРО в умовах відсутності зв’язку з фіскальним сервером. Руслан Крисоватий пояснив, що суб’єкт господарювання може працювати в офлайн-режимі до 36 годин підряд, але не більше ніж 168 годин у календарному місяці. Після спливу цих строків продовження роботи в офлайні недопустиме.
Зміна в ПРРО протягом дня може бути відкрита повторно лише після формування Z-звіту та закриття попередньої. Фіскальний чек покупцю можна надіслати електронною поштою, у Viber, Telegram, WhatsApp чи SMS – головне, щоб на пристрої було встановлено відповідний додаток.
Окремо розглянули питання перереєстрації та скасування ПРРО. Перереєстрація здійснюється за формою №1-ПРРО з позначкою «Перереєстрація» у разі зміни найменування, податкового номера або адреси господарської одиниці. Для скасування реєстрації ПРРО подається така ж форма з позначкою «Скасування реєстрації» або форма №2-ПРРО (J/F1316701) – при несправності, крадіжки пристрою чи компрометації ключа.
Наприкінці спілкування Руслан Крисоватий нагадав про переваги електронного способу реєстрації РРО/ПРРО: мінімум часу, відсутність потреби візитів до податкової та швидке отримання підтверджень.
Для додаткових консультацій щодо реєстрації РРО та ПРРО можна звертатися до фахівців у Тернополі за телефоном (0352) 43 46 42 або до Контакт-центру ДПС: 0800 501
Понад 20 мільйонів гривень повернуто мешканцям Тернопільщини: податкова знижка працює
Податкова знижка – це не пільга, а законне право, яке вже стало реальною фінансовою підтримкою для тисяч мешканців Тернопільщини. Вона передбачає повернення частини податку на доходи фізичних осіб, раніше сплаченого до бюджету, у разі здійснення витрат на визначені законом цілі. Станом на 1 липня цього року 4303 жителі області подали декларації з метою отримання знижки, задекларувавши витрати на загальну суму майже 123 млн гривень.
Для порівняння, за аналогічний період минулого року таких осіб було 4197, і вони заявили витрати на 105,2 млн гривень.
Найпопулярніша причина звернення – оплата навчання. Понад 3,4 тисячі громадян подали декларації саме з цієї підстави. Загальна сума витрат на освіту, які вони задекларували, перевищила 19,8 млн гривень.
Ще близько 755 осіб скористалися правом на податкову знижку за договорами довгострокового страхування життя – на 3,9 млн гривень.
Декілька десятків декларацій стосувалися інших підстав: 24 особи заявили відсотки за іпотечними кредитами, ще 8 осіб – благодійні внески, спрямовані неприбутковим організаціям.
За результатами перерахунків уже 3918 громадян отримали понад 20 млн гривень.
Податкова знижка – це можливість, яку не варто ігнорувати. Якщо ви сплачували за навчання, мали страховий поліс, платили іпотеку або допомагали благодійним організаціям, то можете повернути частину сплаченого податку. Подати декларацію за підсумками витрат попереднього року можна до 31 грудня 2025 року.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області




