Новини ОДПC
Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків
Джерела сплати податків або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 Податкового кодексу України (ПКУ).
Згідно з абзацом третім пункту 87.1 статті 87 ПКУ, податкові зобов’язання або борг платника можуть бути сплачені не лише коштами платника, а й:
- автоматично за рахунок переплати з того самого податку (без заяви платника);
- за рахунок помилково чи надміру сплачених сум з інших податків – за умови подання відповідної заяви платником, з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4¹ статті 43 ПКУ;
- за рахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ – також на підставі заяви платника.
Водночас кошти з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) не можуть бути використані для погашення податкового боргу, крім випадків погашення боргу з ПДВ, що виник після 1 липня 2015 року. Якщо є підстави, визначені у статті 95 ПКУ, податковий орган формує і надсилає до Державної казначейської служби реєстр платників, з зазначенням найменування, ІПН і суми податкового боргу, що має бути перерахована з рахунку в СЕА ПДВ до бюджету. Водночас не включаються до такого реєстру ті податкові зобов’язання з ПДВ, які вже враховані у реєстрі для перерахування відповідно до пункту 200.2 статті 200 ПКУ.
Ліміти річного доходу для платників єдиного податку у 2025 році: скільки можна заробити без переходу на іншу систему
Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу підприємців – платників єдиного податку на встановлені граничні обсяги доходів у 2025 році для кожної групи платників єдиного податку. Дотримання цих лімітів є ключовою умовою для перебування у відповідній групі спрощеної системи оподаткування.
Так, у 2025 році діють такі ліміти річного доходу:
- для платників І групи – не більше 1 336 000 грн;
- для платників ІІ групи – не більше 6 672 000 грн;
- для платників ІІІ групи – не більше 9 336 000 грн.
Важливо, що зазначені суми є граничними, тобто включають в себе загальну суму доходу, отриманого протягом календарного року в межах обраної підприємцем групи. У разі, якщо підприємець перевищує встановлений для його групи ліміт, законодавством передбачено обов’язковий перехід до вищої групи оподаткування.
Зокрема, якщо підприємець І або ІІ групи перевищує дозволений обсяг доходу, він має перейти на наступну групу єдиного податку. При цьому платник ІІ групи у разі перевищення переходить на ІІІ групу.
У випадку ж, коли підприємець ІІІ групи перевищує граничну суму доходу в 9 336 000 грн, він втрачає право перебувати на спрощеній системі і повинен перейти на загальну систему оподаткування з усіма наслідками, які з цього випливають (зокрема, необхідністю ведення повного бухгалтерського обліку, сплати ПДФО, військового збору, податку на прибуток або ПДВ тощо, залежно від форми господарювання).
Також варто нагадати, що підприємець, який порушує умови перебування на спрощеній системі, у тому числі перевищує обсяг доходу, може бути виключений з реєстру платників єдиного податку, що тягне за собою нарахування податків і штрафів відповідно до загальної системи.
Для ефективного ведення бізнесу рекомендується систематично контролювати власний дохід, вести облік виручки, регулярно переглядати інформацію в електронному кабінеті платника та за потреби – своєчасно змінювати систему оподаткування або групу.
ДПС також нагадує, що у разі самостійного виявлення перевищення доходу, підприємець повинен подати заяву про перехід на іншу систему оподаткування або групу у встановлений строк, щоб уникнути застосування фінансових санкцій.
Отже, якщо на момент нарахування грошового зобов’язання у платника вже є переплата з відповідного податку, сума зобов’язання автоматично погашається за рахунок цієї переплати – без необхідності подання заяви.
Податковий захист для тих, хто на фронті: що гарантує закон мобілізованим ФОПам
5 липня 2025 року набула чинності оновлена редакція пункту 25 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яка була внесена Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-IX. Ці зміни стосуються фізичних осіб – підприємців та самозайнятих осіб, які перебувають на військовій службі, та встановлюють чіткий механізм податкових полегшень для таких громадян.
Відтепер самозайняті особи, включаючи ФОПів, які були мобілізовані під час особливого періоду або уклали контракт на проходження військової служби, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності. Це звільнення поширюється на податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, а також на військовий збір. Воно діє з першого числа місяця, в якому особа була призвана або підписала контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, і триває до останнього дня місяця, в якому відбулося звільнення з військової служби.
Нова норма також передбачає, що будь-які суми податкових зобов’язань, які були нараховані контролюючим органом за період служби, підлягають скасуванню. Це стосується не лише несплачених авансових внесків з єдиного податку чи військового збору, а й нарахованих штрафних санкцій і пені. Такі зобов’язання мають бути анульовані за всі відповідні звітні періоди до першого числа місяця, наступного після того, як контролюючий орган отримав офіційне підтвердження мобілізації або контракту.
Ще одна важлива зміна стосується статусу платника єдиного податку. Якщо під час військової служби фізичну особу – підприємця було виключено з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, її реєстрація має бути відновлена автоматично – з дати такого анулювання, без подання нових заяв і без перереєстрації.
Окремо врегульовано ситуації, коли платник податків не встиг виконати податкові обов’язки, що виникли до мобілізації або під час неї. Якщо такі обов’язки не були виконані через військову службу, людина звільняється від передбаченої законодавством відповідальності, за умови, що вона виконає ці обов’язки протягом 180 календарних днів із моменту демобілізації або завершення лікування чи реабілітації.
Таким чином, нові положення Податкового кодексуУкраїни встановлюють чіткий і справедливий механізм захисту мобілізованих підприємців. Держава визнає, що особи, які стали на захист країни, не мають нести фінансової відповідальності за неможливість виконання податкових зобов’язань у період служби. Закон забезпечує не лише скасування нарахованих податків і штрафів, а й поновлення правового статусу таких осіб без зайвих бюрократичних процедур.
Уточнення 4ДФ після перевірки: що робити при донарахуванні ПДФО
Податкові органи мають право перевіряти, наскільки правильно та вчасно суб’єкти господарювання нараховують і сплачують податки. Це передбачено підпунктом 20.1.43 Податкового кодексу України (ПКУ). Якщо під час такої перевірки виявлено порушення, результати фіксують в актi (згідно з ст. 86 ПКУ), а платнику податків надсилають спеціальний документ – податкове повідомлення-рішення (ППР) (на підставі п. 58.1 ст. 58 ПКУ).
Щодо звітності:
Форма та правила подання Податкового розрахунку (відомого також як «розрахунок 4ДФ») затверджені наказом Мінфіну № 4 від 13.01.2015. У цьому розрахунку податкові агенти (наприклад, роботодавці) показують:
- доходи, які вони нарахували/виплатили фізособам,
- утриманий із цих доходів податок,
- а також нарахований єдиний внесок.
Коли подавати?
Згідно з п. 49.18.1 ПКУ та п. 1 розд. ІІ Поряду заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, розрахунок подається щомісяця – протягом 20 календарних днів після завершення звітного місяця. Але тільки у випадку, якщо в тому місяці нараховувався дохід.
Важливо, що на основі даних із цього розрахунку не відбувається автоматичне нарахування податкових зобов’язань. Тобто сам Розрахунок не є підставою для донарахувань.
Як вносити дані у випадку донарахування?
Якщо під час перевірки виявлено, що податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) було занижено у минулому, і податкове зобов’язання вже узгоджене (тобто ППР вручено і не оскаржено), то:
- податковий агент має внести відповідні дані до додатку 4ДФ у місяці, коли було погоджено зобов’язання.
- у графах 3 і 3а вказується донарахований та виплачений дохід.
- у графах 4 і 4а – сума податку, яку донараховано чи переплачено за звітний період.
Як зберігати електронні податкові накладні та розрахунки коригування для перевірки ДПС
Платник ПДВ повинен скласти податкову накладну в електронній формі в день виникнення податкового зобовʼязання. Для цього використовується кваліфікований або удосконалений електронний підпис, що підтверджує особу, уповноважену платником. Цей підпис має відповідати вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Податкова накладна повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін.
Це саме стосується і додатків до податкової накладної – вони також мають бути оформлені в електронній формі з підписом відповідальної особи.
Платники податків зобовʼязані зберігати документи, повʼязані з податковими зобовʼязаннями та перевірками, не менше таких строків:
• 2555 днів – документи, необхідні для податкового контролю (статті 39, 39-2, п. 141.4 Податкового кодексу України (ПКУ)).
• 1825 днів – первинні документи, бухгалтерські регістри, фінансова звітність тощо.
• 1095 днів – інші документи, не зазначені вище.
• 1095 днів – документи, повʼязані з виконанням вимог інших законів, контроль за якими здійснюють податкові органи (включаючи дозвільні документи).
Термін зберігання рахується з дати подання відповідної звітності, а якщо вона не подавалася – 3 граничного терміну її подання. Для дозвільних документів – з дати завершення їх дії.
У разі ліквідації підприємства, документи за останні 1825 або 2555 днів передаються до архіву згідно з законодавством.
Ці строки можуть бути подовжені, якщо зупинено відлік строку давності згідно з п. 102.3 ПКУ.
Контролюючі органи мають право безоплатно отримувати від платників завірені копії документів про господарську діяльність, доходи, витрати тощо, а також фінансову та статистичну звітність, якщо це передбачено законом.
Відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронні документи повинні зберігатися на електронних носіях у такому вигляді, щоб можна було перевірити їх цілісність. Оригіналом вважається той примірник, який містить усі обовʼязкові реквізити, включно з електронним підписом.
Отже, податкові накладні та розрахунки коригування мають зберігатися саме на таких електронних носіях. Під час перевірки платник ПДВ зобовʼязаний надати доступ до цих носіїв, а за потреби – засвідчені копії документів.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43307
Зростає попит на КЕП: понад 12 тис. цифрових підписів за 7 місяців
Цифровізація – вже не майбутнє, а сьогодення. І жителі Тернопільщини впевнено в ньому орієнтуються: за 7 місяців 2025 року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області видали 12 400 кваліфікованих електронних підписів (КЕП) – це на 2394 більше, ніж торік. Або ж на 24% більше, що свідчить про популярність електронних сервісів.
Що дає КЕП:
- підпис документів онлайн;
- робота в Електронному кабінеті платника;
- доступ до Електронного кабінету та мобільного застосунку «Моя податкова»;
- зручна взаємодія з держпорталами – без черг і паперів.
Де отримати?
м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, ЦОП, каб. 122
м. Чортків, вул. Шевченка, 23, Чортківська ДПІ
Все, що потрібно: документи, флешка чи диск – і кілька хвилин часу.
Детальніше: ca.tax.gov.ua
КЕП – це просто. Сучасно. І вже необхідно. Обирайте зручність – обирайте цифрову податкову!
Тернопільщина перерахувала понад 11,3 мільярда гривень до Зведеного бюджету України
У січні-липні 2025 року платники податків Тернопільської області спрямували до Зведеного бюджету України 11 млрд 377 млн гривень. Це на 2,3 млрд грн або 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Перевиконання планових показників становить понад 1 млрд гривень.
До загального фонду державного бюджету надійшло 5,3 млрд грн – це на 1,7 млрд грн більше, ніж у січні-липні 2024 року.
Основними джерелами надходжень стали:
податок на додану вартість – майже 2 млрд грн;
податок на доходи фізичних осіб – 1,2 млрд грн;
військовий збір – понад 1,2 млрд грн;
податок на прибуток підприємств – 640,6 млн грн.
Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області висловлює щиру подяку відповідальному бізнесу за прозору діяльність, сумлінну сплату податків і внесок у стабільність економіки в умовах викликів. Податкова служба і надалі залишатиметься відкритою до співпраці, надаючи всебічну підтримку кожному платнику.
Тернопільщина: понад 4,8 млрд грн ЄСВ – на підтримку соціальної сфери
Упродовж січня-липня цього року платники Тернопільської області спрямували до бюджету 4 млрд 865,9 млн грн єдиного соціального внеску. Порівняно з аналогічним періодом минулого року це на 777 млн грн більше, приріст склав 19%.
Лише у липні надходження ЄСВ становили 690,2 млн грн, а це на 108,2 млн грн більше, ніж у липні 2024 року.
Ці кошти – не просто цифри, а реальна фінансова опора системи соціального захисту. Вони забезпечують стабільну виплату пенсій, лікарняних, допомог з безробіття, вагітності та пологів, а також реалізацію інших важливих соціальних гарантій.
Регулярна й повна сплата ЄСВ дозволяє державі виконувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами, а також забезпечує безперебійну роботу системи соціального страхування.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
