Новини ОДПC
Інформація щодо податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено
При зупиненні реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з пунктом 10 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, контролюючий орган надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації у той же операційний день. Квитанція формується в автоматичному режимі, надсилається в електронному вигляді у текстовому форматі та є підтвердженням факту зупинення.
Для отримання детальної інформації щодо таких податкових накладних або розрахунків коригування слід скористатися Електронним кабінетом платника податків, доступ до якого здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини кабінету надається після електронної ідентифікації користувача за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), MobileID, BankID, Дія Підпису або хмарного КЕП через id.gov.ua.
У меню «Заяви, запити для отримання інформації» користувач може створити запит за формою J/F 1320101 – «Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних стосовно податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено». У цьому запиті вказується необхідна інформація на певну дату.
Також в Електронному кабінеті доступний режим «ПН/РК, реєстрація яких зупинена» у меню «Моніторинг ПН/РК». Там міститься інформація щодо зупинених податкових накладних та розрахунків коригування з розбивкою за періодами та контрагентами. Крім того, при перегляді конкретного документа через активне посилання на його реєстраційний номер відображається інформація про подання пояснень і копій документів до зупинених ПН/РК.
Коли починається відлік двох кварталів для переходу юрособи з третьої групи ЄП на загальну систему при виникненні податкового боргу?
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ), податковим боргом вважається сума узгодженого податкового зобов’язання, яка не була сплачена платником податків у визначений строк, а також нарахована пеня, що залишилася непогашеною, у порядку, встановленому ПКУ.
Згідно з підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ, платники єдиного податку повинні перейти на сплату інших податків і зборів у випадках і строки, передбачені ПКУ. Зокрема, якщо на кожне перше число місяця протягом двох поспіль кварталів у платника існує податковий борг, сума якого перевищує межу, встановлену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПКУ, то перехід має відбутися в останній день другого кварталу.
Водночас податкова вимога не направляється, і заходи щодо стягнення боргу не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у випадках, коли інші закони оперують поняттям неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, для податкових цілей використовується сума 17 грн, за винятком випадків, передбачених адміністративним і кримінальним законодавством, де застосовується податкова соціальна пільга, встановлена підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ.
У разі виникнення податкового боргу з єдиного податку у платника, який самостійно визначив позитивну різницю між загальним мінімальним податковим зобов’язанням і фактично сплаченими податками, зборами, платежами та витратами на оренду землі за останній звітний рік, і якщо такий борг існує протягом двох поспіль кварталів на кожне перше число місяця, перехід на інші податки має відбутися в останній день другого кварталу (пп. 8¹ пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Згідно з абзацом першим пункту 297¹.1 статті 297¹ ПКУ, платники єдиного податку, які є власниками, орендарями або користувачами сільськогосподарських земель (включаючи емфітевзис), а також голови сімейних фермерських господарств, повинні подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі річної декларації.
У разі виявлення позитивної різниці між загальним мінімальним податковим зобов’язанням та фактичними платежами, платники єдиного податку 2-ї або 3-ї груп зобов’язані збільшити суму єдиного податку в декларації на суму цієї різниці.
Ця позитивна різниця вважається частиною зобов’язань з єдиного податку.
У випадку, якщо юридична особа на спрощеній системі (3 група) має податковий борг понад 3060 грн, або будь-який борг з єдиного податку при наявності визначеної позитивної різниці, початок відліку двох кварталів для обов’язкового переходу на загальну систему починається з 1-го числа місяця, що настає після кварталу виникнення боргу.
Контроль наявності боргу здійснюється на кожне 1 число місяця. Якщо протягом шести місяців поспіль борг не погашено, юридична особа повинна перейти на інших податків і зборів в останній день другого кварталу.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43302
Мобілізовані ФОП: звільнення від податків
У червні 2025 року Верховна Рада України ухвалила важливі податкові зміни для захисників України. Закон України від 18.06.2025 № 4505-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» (Закон 4505) містить низку норм, які безпосередньо впливають на фізичних осіб-підприємців (ФОП) та інших самозайнятих осіб, що проходять військову службу.
Одна з ключових змін – оновлення пункту 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який тепер значно розширює підстави для звільнення мобілізованих від податкового навантаження, яка набрала чинності з 5 липня 2025 року.
В оновленій редакції чітко визначено, що фізичні особи – підприємці (ФОП), а також особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (зокрема, адвокати, нотаріуси, аудитори тощо), незалежно від того, мали вони найманих працівників чи ні, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності у трьох напрямах:
- з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) відповідно до розділу IV Податкового кодексу України;
- з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України;
- з військового збору, який декларується у складі звітності з ПДФО або єдиного податку, згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Звільнення надається на весь період проходження військової служби, якщо така особа:
– була призвана на військову службу під час мобілізації;
– залучена до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу;
– уклала контракт на проходження військової служби.
При цьому служба здійснюється в межах особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закон встановлює чіткі межі дії цієї норми в часі: звільнення набирає чинності з першого числа місяця, у якому особу було призвано або з нею укладено контракт (але не раніше 24 лютого 2022 року), і діє до останнього дня місяця, у якому таку особу демобілізовано або звільнено з військової служби.
Це положення має силу незалежно від системи оподаткування, на якій перебував платник до моменту мобілізації. Слід звернути увагу, що закон не вимагає щорічного підтвердження цього права – достатньо підтверджувального документа про проходження військової служби (наказ про мобілізацію, довідка з військової частини тощо), поданого до контролюючого органу.
Таким чином, Закон 4505 фактично закріплює пільговий режим оподаткування для самозайнятих осіб, які стали на захист держави. У період, коли фізична особа – підприємець або незалежний професіонал виконує обов’язки військової служби, вона повністю звільняється від податкового навантаження: як у частині сплати податків, так і в частині обов’язку звітування.
Ця норма є продовженням політики державної підтримки мобілізованих громадян та має на меті забезпечення їхнього правового й фінансового захисту без необхідності зайвого адміністративного навантаження під час проходження служби в умовах воєнного стану.
Порядок заповнення таблиці 3 додатку 5 (Д5) до декларації з ПДВ
Форма податкової звітності з ПДВ та Порядок її заповнення затверджені наказом Мінфіну України від 28.01.2016 № 21 (Порядок № 21), зареєстрованим у Мін’юсті 29.01.2016 за № 159/28289, із урахуванням змін.
Разом із декларацією подаються відповідні додатки, передбачені Порядком № 21. Вони додаються лише за наявності відповідних операцій (п.п. 9, 11 розд. III Порядку № 21).
Одним із таких додатків є додаток 5 (Д5) – «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях».
У випадку, коли платник ПДВ одночасно застосовує касовий метод і загальні правила визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту, він має відобразити розподіл сум ПДВ у таблиці 3 додатку 5 (Д5). Ця таблиця заповнюється так:
- колонки 1 і 2 – переносяться значення з колонок 13 і 14 попереднього звітного періоду;
- колонки 3 і 4 – вказуються обсяги та суми ПДВ за оплаченими операціями поточного звітного періоду;
- колонки 5 і 6 – дані про придбані, але ще не оплачені товари/послуги в поточному періоді;
- колонки 7 і 8 – частина неоплачених товарів/послуг, придбаних для касового методу;
- колонки 9 і 10 – частина неоплачених товарів/послуг, що не належать до касового методу (податковий кредит формується за першою подією);
- колонки 11 і 12 – суми оплати з минулих періодів по касовому методу;
- колонки 13 і 14 – залишки неоплачених товарів/послуг по касовому методу, які переносяться на наступний звітний період;
Значення колонок 13 і 14 обчислюються за такими формулами:
- Колонка 13 = колонка 1 – колонка 11 + колонка 7;
- Колонка 14 = колонка 2 – колонка 12 + колонка 8.
До податкового кредиту включаються суми ПДВ з колонок 4, 10 та 12 – за умови наявності правильно оформлених і зареєстрованих податкових накладних у ЄРПН.
У таблиці не відображаються операції, за якими застосовується виключно один метод – лише касовий або лише загальний.
Таблиця заповнюється у гривнях з копійками. Підсумкові рядки – у гривнях без копійок, із округленням згідно з загальноприйнятими правилами.
Сплата ЄСВ у 2025 році: важливо знати
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що порядок збору, обліку та сплати єдиного внеску, а також повноваження органів, які здійснюють його адміністрування, визначені Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464).
Згідно з п. 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 цього Закону, платниками єдиного внеску є:
- фізичні особи – підприємці, у тому числі на спрощеній системі (крім е-резидентів);
- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (наукову, мистецьку, освітню, медичну, юридичну, релігійну тощо);
- члени фермерських господарств, якщо вони не застраховані на інших підставах.
Відповідно до п. 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, на період з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні, а також протягом 12 місяців після цього, зазначені вище категорії осіб можуть не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати ЄСВ за себе. У такі періоди вони також не заповнюють розрахунок ЄСВ у податковій декларації. При цьому на них не поширюється дія абзацу другого п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464.
Однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX (Закон № 4059) встановлено, що на 2025 рік призупиняється дія пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 щодо максимальної бази нарахування ЄСВ, а також призупиняється дія пункту 9¹⁹ розділу VIII щодо права не сплачувати ЄСВ у період воєнного стану.
Отже, у 2025 році підприємці, самозайняті особи та члени фермерських господарств зобов’язані сплачувати ЄСВ у повному обсязі.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону № 2464, єдиний внесок за календарний квартал необхідно сплатити до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
У разі несплати або несвоєчасної сплати ЄСВ передбачено фінансову відповідальність згідно зі статтею 25 Закону № 2464, а також адміністративну відповідальність за ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Хто має право на пільгу зі сплати земельного податку та як її отримати?
Згідно з Податковим кодексом України, нарахування земельного податку для фізичних осіб здійснюється податковими органами за місцем розташування земельної ділянки. До 1 липня кожного року власнику надсилається податкове повідомлення-рішення із розрахунком суми податку, де зазначаються кадастровий номер, площа, ставка податку та розмір пільги (якщо вона передбачена).
Хто звільняється від сплати земельного податку?
Від сплати звільняються наступні категорії громадян:
- особи з інвалідністю І та ІІ групи;
- батьки, які виховують троє і більше дітей до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється Закон «Про статус ветеранів війни»;
- постраждалі від Чорнобильської катастрофи.
Варто нагадати, що з 2015 року особи 4-ї категорії (мешканці зони посиленого радіоекологічного контролю) більше не мають права на пільгу.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- до 2 га – для ведення особистого селянського господарства;
- до 0,25 га – для присадибної ділянки у селі (0,15 га – у селищі, 0,10 га – у місті);
- до 0,12 га – для садівництва;
- до 0,10 га – для дачного будівництва;
- до 0,01 га – для гаража.
Якщо є декілька ділянок одного виду використання, пільга діє тільки на одну з них – ту, яку обере платник.
Для застосування пільги потрібно подати заяву у довільній формі до податкової за місцем розташування земельної ділянки (або однієї з них, якщо їх декілька). Додати документи, що підтверджують ваше право на пільгу (пенсійне, посвідчення особи з інвалідністю, посвідчення багатодітної сім’ї тощо). Зробити це до 1 травня поточного року, щоб пільга діяла вже з поточного звітного періоду.
Якщо подати заяву після 1 травня, пільга почне діяти лише з наступного звітного періоду.
Леся Карнаух: Працюємо над удосконаленням аналітичних інструментів
Про податкове навантаження, мораторій на перевірки та сервіси говорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух та понад 200 представників бізнесу Києва. До заходу також долучився очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Податкове навантаження (рівень сплати) – це одне з ТОП-питань, яке порушує бізнес під час зустрічей. Цей показник використовується ДПС у комплексі з іншими як аналітичний інструмент для визначення нетипових змін у поведінці платника порівняно з аналогічними у відповідній галузі. Наприклад, аграрній, легкій промисловості, оптовій торгівлі тощо.
«Це справедливий орієнтир як сплачують інші в цій же сфері та який враховує реалії бізнесу. Наразі ДПС працює над удосконаленням аналітичних інструментів для зосередження уваги на платниках із значними ризиками», – розповіла в. о. Голови ДПС.
Щодо мораторію на перевірки, то, як наголосила Леся Карнаух, увага ДПС концентруватиметься на тих випадках, де є значні ризики. Не буде жодних несподіваних візитів або звернень. Кожен, хто працює сумлінно, не відчуватиме на собі тиску.
Серед інших питань:
Підвищення рівня сервісних послуг
Як під час зустрічі розповів один з великих платників, останнім часом він отримує чимало запитів від ДПС щодо діяльності свого підприємства. Щоб відповісти оперативно на всі – доведеться витратити чимало часу, що фактично в деяких моментах паралізує нормальну роботу. І це не поодинокий випадок.
За словами Лесі Карнаух, бізнес все частіше наголошує на підвищенні сервісу та якісних цифрових інструментах. Є запит на прозорість, автоматизацію та спрощення процесів, щоб мінімізувати людський фактор та зменшити паперову тяганину.
«Вже активно тестуємо Е-аудит. До цього процесу вже долучилися 45 платників податків, які сформували та подали 450 SAF-T-файлів. Наразі це великі платники податків. Збираємо всі пропозиції та зауваження, щоб це був максимально ефективний інструмент, який спростить життя бізнесу. Плануємо повноцінно запустити його вже наприкінці цього року», – акцентувала очільниця ДПС.
Блокування податкових накладних та виведення з ризиків
З початку року обидва ці показники скоротили вдвічі і ДПС працює над їх подальшим зменшенням. Кількість заблокованих податкових накладних скоротилася з 0,76 % до 0,36-0,4 % по Україні, кількість тих суб'єктів, які в ризиках, – з 27 тис. до 13,3 тис.
Це результат як зміни підходу, так і роботи консультаційних центрів з питань функціонування СМКОР. Бо кожен платник має розуміти чіткий алгоритм дій у випадку таких проблем.
«Працюємо над реальним партнерством та довірою між державою та бізнесом», – зазначила Леся Карнаух.
Леся Карнаух: За 7 місяців цього року надходження до місцевих бюджетів на 18 % перевищили минулорічні
За 7 місяців цього року надходження до місцевих бюджетів склали понад 280 млрд грн. Це на 18 % більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Понад 58,6 % загальної суми надходжень – податок на доходи фізичних осіб. Загалом надійшло 164,2 млрд грн (+19,3 % до факту 2024 року)», – зазначила вона.
Серед основних джерел наповнення місцевих бюджетів також:
єдиний податок – 45,8 млрд грн (+12,5 % до січня – липня 2024 року);
податок на прибуток підприємств – 18,6 млрд грн (+20,1 %);
податок на майно – 33,2 млрд грн (+16,3 %);
акцизний податок з вироблених в Українi пiдакцизних товарiв (продукцiї) – 1,4 млрд грн (+50,5 %);
туристичний збiр – 178 млн грн (+35,7 %);
екологічний податок – 787,0 млн грн (+3,6 відс.).
«Вдячні кожному платнику податків. Бо кожна гривня до місцевих бюджетів – кошти, які дозволяють громадам реалізовувати важливі соціальні та інфраструктурні проєкти», – наголосила Леся Карнаух.
Понад пів сотні ліцензій анульовано через порушення торгівлі підакцизними товарами – підсумки посиленого контролю на Тернопільщині
Головне управління ДПС у Тернопільській області продовжує системну роботу з контролю за дотриманням законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Алкоголь, тютюн і пальне – це категорії, на які поширюється особлива увага з боку держави, адже порушення в цій сфері несуть не лише економічні, а й соціальні ризики. Одним із ефективних інструментів впливу на недобросовісних суб’єктів господарювання є анулювання ліцензій.
Так, упродовж січня-липня 2025 року в області внаслідок порушень платниками законодавства було анульовано 53 ліцензії. З них:
- 34 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (з них 8 – у липні);
- 19 ліцензій на право торгівлі пальним (з них 3 – протягом липня).
Найчастіше порушення, яке стало підставою для анулювання ліцензій – це реалізація алкогольної чи тютюнової продукції без марок акцизного податку.
Варто зазначити, що з 1 січня 2025 року набули чинності зміни до Закону України № 481/95-ВР, в результаті чого посилено контроль за обігом підакцизної продукції і забезпечено рівні умови для всіх учасників.
Разом із тим, анулювання ліцензії не позбавляє суб’єкта господарювання права на відновлення діяльності. Платник може повторно звернутися із заявою на отримання нової ліцензії, але лише після повного усунення всіх порушень, які стали підставою для анулювання попередньої.
Позиція податкової служби чітка: легальний бізнес має працювати у прозорому полі, без маніпуляцій та тіньових схем. Тому кожен суб’єкт господарювання, який займається обігом підакцизних товарів, має бути не лише обізнаним, а й відповідальним за дотримання законодавства.
Понад 5,4 млрд грн: податкові надходження до бюджетів громад Тернопільщини
За січень-липень цього року місцеві бюджети громад Тернопільської області поповнилися на більш як 5,4 млрд грн податків і зборів. Це на 830,4 млн грн, або 18,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Виконання планових показників становить 113%, що дало змогу громадам додатково залучити 621,1 млн грн.
Ключові джерела наповнення бюджетів громад:
- податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – майже 3,6 млрд грн, що є традиційно найбільшим джерелом надходжень;
- єдиний податок від представників малого бізнесу – 880,2 млн грн;
- плата за землю – 447,8 млн грн, сплачена землевласниками області.
Надійна та відповідальна сплата податків – основа стабільного функціонування місцевих бюджетів, які забезпечують фінансування освіти, охорони здоров’я, соціальних програм та інфраструктурних проєктів.
Податкова служба Тернопільщини дякує всім платникам за сумлінність, прозору діяльність і партнерську позицію. Спільними зусиллями навіть у складних умовах вдається формувати фінансову основу життєдіяльності громад.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
