Новини ОДПC
Порядок визначення та узгодження бюджетного відшкодування ПДВ
Порядок визначення суми ПДВ, яку потрібно сплатити до державного бюджету або отримати як бюджетне відшкодування, а також строки таких розрахунків встановлює стаття 200 Податкового кодексу України (ПКУ).
Згідно з п. 200.10 контролюючий орган проводить камеральну перевірку поданої податкової декларації або уточнюючого розрахунку у строки, передбачені п. 76.3 ст. 76 ПКУ. Якщо платник податку має право на бюджетне відшкодування та подав відповідну заяву, виплата здійснюється після узгодження суми за результатами камеральної перевірки. Така перевірка проводиться протягом 20 календарних днів після граничного строку подання декларації (або після фактичного подання, якщо строк пропущено) відповідно до вимог ст. 76 ПКУ. У випадках, передбачених п. 200.11 ст. 200, проводиться додаткова перевірка.
За п. 200.11 ст. 200 ПКУ, контролюючий орган має право провести документальну перевірку протягом 40 календарних днів після граничного строку подання декларації (або після фактичного подання, якщо вона подана із запізненням). Підстава для такої перевірки – п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ. Рішення про її проведення має бути ухвалене до закінчення строку камеральної перевірки.
Якщо після перевірки виявлено, що заявлена до відшкодування сума перевищує визначену контролюючим органом, платнику надсилається податкове повідомлення-рішення із зазначенням суми розбіжності та підстав її вирахування. Якщо ж з’ясовано, що платник взагалі не має права на відшкодування, також надсилається повідомлення-рішення з обґрунтуванням відмови.
Якщо платник податку не погоджується з результатами перевірки, він має право на адміністративне або судове оскарження. Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПКУ, після отримання повідомлення про оскарження або ухвали суду, контролюючий орган протягом наступного робочого дня зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після завершення адміністративного оскарження або набрання чинності судовим рішенням, контролюючий орган на наступний робочий день після його отримання зобов’язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми відшкодування.
Якщо контролюючий орган не узгодив заявлену суму або її частину, зобов’язання щодо її повернення виникає з дня завершення процедури оскарження, якщо рішення ухвалено на користь платника.
Відповідно до п.п. «ґ» п. 200.12 ст. 200 ПКУ, узгодженою вважається та сума бюджетного відшкодування, яка вказана в заяві і щодо якої податкове повідомлення-рішення визнано протиправним або скасовано.
Отже, після завершення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган зобов’язаний внести до Реєстру дані про узгоджену суму бюджетного відшкодування наступного робочого дня після отримання відповідного рішення.
Податковий календар на 15 серпня
15 серпня – останній день подання звітності:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за липень 2025 року;
- довідки про використані розрахункові книжки за липень 2025 року.
Довідково. Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо користуватися інтерактивним Податковим календарем на серпень 2025 року, розміщеним на платформі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/ (для зміни місяця використовуйте стрілку).
Річна плата за ліцензію на продаж алкоголю в роздрібній торгівлі
Відповідно до нового Закону України № 3817-IX від 18 червня 2024 року, який регулює обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет, місцем роздрібної торгівлі вважається приміщення (або будівля), де фактично продаються товари. Це може бути як точка продажу безпосередньо покупцеві (в тому числі на розлив), так і місце, з якого товар відвантажується для подальшої доставки споживачу. Обов’язковою ознакою такого місця є проведення розрахункових операцій.
Цей самий закон визначає й розмір річної плати за ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами для електронних сигарет. Плата сплачується окремо за кожен зареєстрований РРО або ПРРО (касовий апарат або програмний РРО), і залежить від місця розташування торгової точки та її площі.
Є два основних варіанти розміру річної плати:
1. Менша ставка – 0,08 мінімальної заробітної плати, яка застосовується, якщо місце торгівлі:
- розташоване у селі або селищі;
- при цьому площа торговельного залу не перевищує 500 кв. м;
- населений пункт знаходиться не далі ніж за 50 км від обласного центру, Києва або Севастополя.
2. Більша ставка – 1,5 мінімальної зарплати, застосовується у всіх інших випадках, зокрема:
- якщо торгівля здійснюється у великих торговельних залах (понад 500 кв. м);
- якщо торговельний об'єкт знаходиться у містах чи на відстані до 50 км від адміністративних центрів, але з більшими площами.
Таким чином, щоб правильно визначити розмір річної ліцензійної плати, слід враховувати і географічне розташування торгової точки, і площу торговельного приміщення.
Наприклад, якщо магазин має торговельний зал площею 40 кв. м і знаходиться за 47 км від обласного центру, то річна плата за ліцензію на право торгівлі алкоголем за кожен зареєстрований РРО або ПРРО становитиме 0,08 розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Хто звільняється від сплати туристичного збору, та як це підтвердити
Згідно з Податковим кодексом України (п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268), туристичний збір не сплачують такі категорії осіб:
- ті, хто постійно проживає в населеному пункті, де встановлений туристичний збір, включно з тими, хто проживає за договором найму;
- ті, хто приїхав у відрядження або тимчасово проживає в житлі, що належить фізособам (на праві власності або користування за договором найму);
- особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та одна супроводжуюча особа для людей з інвалідністю І групи чи дітей;
- ветерани війни;
- ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС;
- особи, які прибули на лікування, оздоровлення або реабілітацію за путівками (курсівками) до закладів, які мають ліцензію та акредитацію МОЗ;
- діти до 18 років;
- дитячі лікувальні та оздоровчі заклади;
- родичі першого та/або другого ступеня споріднення, які тимчасово проживають у житлі фізособи;
- внутрішньо переміщені особи, якщо їхня адреса фактичного проживання вказана у відповідній довідці.
Підтвердження статусу:
Постійне проживання – підтверджується паспортом або договором найму.
Відрядження – наказ або розпорядження керівника із зазначенням місця, мети, строків, джерел фінансування тощо.
Інвалідність – довідки МСЕК, витяг з рішення експертної команди або інші посвідчення.
Супровід осіб з інвалідністю – документ, що підтверджує супровід.
Ветерани війни – посвідчення ветерана.
Ліквідатори ЧАЕС – відповідне посвідчення.
Лікування за путівками – путівка або курсівка.
Діти до 18 років – свідоцтво про народження.
Родичі – документи про споріднення згідно із законодавством.
ВПО – довідка ВПО з адресою фактичного проживання.
Якщо особа не надала документи, що підтверджують її пільговий статус, вона повинна сплатити туристичний збір. Податковому агенту подаються копії підтвердних документів, а путівки можуть бути в оригіналі.
Чи потрібно страхувальнику подавати уточнюючий Додаток 1, якщо донараховано ЄСВ за минулі періоди
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464), контрольні органи здійснюють обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) у передбачених випадках. Таке обчислення проводиться на підставі актів документальних перевірок правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, поданої платниками, а також бухгалтерських та інших підтвердних документів щодо виплат (доходів), з яких відповідно до законодавства справляється внесок.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (Інструкція № 449), на основі акта перевірки платника складається рішення про застосування штрафних санкцій у разі донарахування контролюючим органом або самим платником сум єдиного внеску, що не були нараховані своєчасно. Таке рішення оформлюється за формою, визначеною у додатку 13 до Інструкції № 449.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок), та Порядок його заповнення і подання податковими агентами (Порядок).
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку, додаток Д1 до Розрахунку (Додаток Д1) використовується для щомісячного формування інформації про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) кожній застрахованій особі. Ці дані відображаються з урахуванням відповідних кодів категорій застрахованих осіб.
Платник єдиного внеску має право у поточному звітному (податковому) періоді здійснити коригування та виправити помилки, допущені у попередніх періодах, а також провести донарахування чи зменшення сум єдиного внеску із застосуванням кодів типу нарахувань.
У разі донарахування або зменшення контролюючими органами сум єдиного внеску за попередні періоди, використовуються коди типу нарахувань:
11 – нарахування заробітної плати (доходу), яке здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів за минулі періоди, і на яке в ході перевірки донараховано суму єдиного внеску;
12 – аналогічне нарахування, в результаті якого виявлено надмірно сплачений єдиний внесок, що підлягає зменшенню.
Отже, у випадку донарахування єдиного внеску за минулі звітні періоди на підставі результатів перевірки, страхувальник зобов’язаний подати уточнюючий Додаток Д1 до Розрахунку. При цьому відповідні суми мають бути відображені у тому місяці звітного (податкового) кварталу, в якому було погоджено ці донарахування.
Як поділитися податковою інформацією з контрагентом онлайн
Згідно з п. 22 розд. II Порядку № 637 (затвердженого наказом Мінфіну від 14.07.2017 № 637), платник податків має право отримати податкову інформацію про іншого платника, якщо той заздалегідь надав згоду. Така інформація надається у формі документа (додаток 5 до Порядку № 637) в електронному вигляді, завіреному кваліфікованою електронною печаткою контролюючого органу.
Щоб надати іншим особам доступ до своєї податкової інформації, платник податків може через Електронний кабінет направити до податкової Згоду – із зазначенням, який саме обсяг інформації дозволено передавати (відповідно до п. 23 розд. II Порядку № 637).
Юридичні особи роблять це через меню «Згоди на передачу інформації» → режим «Згода на передачу інформації контрагенту».
ФОПи та інші самозайняті особи – через меню «Налаштування» → режим «Згода на передачу інформації».
Щоб надати згоду, потрібно ввести податковий номер контрагента; обрати вид інформації, яку дозволяється передати; зберегти та підписати згоду електронним підписом.
Контрагент, який отримав Згоду, може переглянути відповідну інформацію у своєму Електронному кабінеті, у розділі «Інформація про бізнес-партнера», ввівши податковий номер особи, яка надала дозвіл.
Щоб отримати витяг під назвою «Податкова інформація за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі», потрібно натиснути кнопку «Сформувати витяг» – дані формуються в реальному часі.
Доступ до Електронного кабінету – за адресою https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.
Для входу до приватної частини кабінету необхідно пройти електронну ідентифікацію за допомогою одного з таких засобів:
кваліфікований електронний підпис (КЕП);
сервісів MobileID або BankID через id.gov.ua;
Дія Підпису або «хмарного» КЕПу.
У податковій службі області роз’яснили наслідки заборгованості з єдиного внеску
У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області нещодавно відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо заборгованості з єдиного внеску. На запитання платників податків відповідав начальник управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Тернопільській області Микола Рудницький.
Посадовець нагадав, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати регулюються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника та має пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім виплати заробітної плати.
Відповідно до п. 3, 4 розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо на кінець календарного місяця сума недоїмки перевищує 10 гривень.
Під час спілкування доздвонювачі цікавилися, як формується вимога про сплату боргу. Посадовець пояснив, що їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин:
«Ю» – вимога до юридичної особи (у т.ч. відокремлених підрозділів);
«Ф» – вимога до фізичної особи;
«У» – узгоджена вимога (застосовується у разі надсилання платнику узгодженої вимоги після процедури оскарження або для передачі до виконавчої служби чи Казначейства).
За словами Миколи Рудницького, вимога вважається узгодженою, якщо протягом десяти календарних днів з дня її отримання платник не сплатив зазначену суму боргу, не оскаржив вимогу або не сплатив узгоджений борг після отримання рішення податкового органу чи суду.
Узгоджена вимога передається для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби. Це може призвести до блокування банківських рахунків (у т.ч. карткових), арешту майна, а також обмеження виїзду за кордон посадових осіб боржників або фізичних осіб – підприємців.
Наприкінці «гарячої лінії» посадовець наголосив, що період, у якому існує заборгованість з ЄВ, не зараховується до страхового стажу до моменту повного погашення боргу.
Також посадовець нагадав, що в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області працює телефон «гарячої лінії» з питань податкового боргу та заборгованості з ЄВ (0352) 43-46-35.
На Тернопільщині бізнес отримав понад 1,1 млрд грн відшкодування ПДВ
Підприємства Тернопільщини активно користуються правом на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Це дієвий інструмент державної підтримки бізнесу, який дозволяє повернути з бюджету частину сплаченого ПДВ у разі здійснення операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою або передбачають право на відшкодування.
У січні-липні цього року 184 суб’єкти господарювання області подали заявки на повернення 1 млрд 212 млн гривень. Торік за аналогічний період ця сума становила 793 млн гривень.
Фактично станом на 1 серпня 162 платники вже отримали з бюджету 1 млрд 114 млн грн, що на 348 млн грн більше, ніж за 7 місяців минулого року.
Податкова служба уважно контролює обґрунтованість заявок. За результатами перевірок у 2025 році було упереджено необґрунтоване відшкодування на суму 16,1 млн гривень.
Наразі залишок заявленого не відшкодованого ПДВ становить 220 млн гривень. Із цієї суми 204 млн перебувають у процесі перевірок та процедур бюджетного відшкодування відповідно до податкового законодавства, ще 16 млн – на стадії судового чи адміністративного розгляду.
Понад 713 млн грн податку на прибуток отримав бюджет від підприємств Тернопільщини
Податок на прибуток підприємств залишається одним із ключових джерел наповнення державного бюджету України, забезпечуючи фінансування оборонних, соціальних та економічних програм.
За підсумками січня-липня цього року підприємства Тернопільщини перерахували до зведеного бюджету 713,2 млн грн, що становить 110,8% від плану. Додаткові надходження склали майже 70 млн грн понад прогнозовані обсяги.
Структура сплачених сум:
- 540,6 млн грн – до державного бюджету (на 55,6 млн грн більше плану);
- 72,7 млн грн – до місцевих бюджетів (перевищення на 14,2 млн грн).
Порівняно з аналогічним періодом 2024 року надходження збільшилися на 164 млн грн (+30%).
Додатково до бюджету надійшло 4,2 млн грн від частини чистого прибутку державних та комунальних підприємств, що удвічі перевищує запланований показник (+2,2 млн грн).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
