Новини ОДПC
ДПС України надала уточнення щодо зарахування щоквартальної сплати за ліцензії на право роздрібної торгівлі
Державна податкова служба України у листі від 31.07.2025 № 1967/4/99-00-09-01-02-04 надала уточнення та доповнення до листа від 17.01.2025 № 1425/7/99-00-09-04-02-07 щодо зарахування щоквартальної сплати за ліцензії на право роздрібної торгівлі, у тому числі в разі збільшення кількості РРО / ПРРО у місці роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Зокрема, в листі зазначено, що з 1 січня 2025 року повністю набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Закон № 3817).
Законом № 3817 встановлено вартість ліцензій з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому сплачується платіж (статті 51-53 Закону № 3817).
При цьому, з урахуванням позиції, погодженої з Міністерством фінансів України, починаючи з 1 січня 2025 року, розмір річної плати за ліцензії (в т.ч. для ліцензій, плата за які справляється щоквартально рівними частинами) визначається у розмірі, встановленому залежно від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої:
на 1 січня податкового року, в якому видається відповідна ліцензія та здійснюється відповідний платіж – за перший рік дії ліцензії;
на 1 січня податкового року, в якому настає строк сплати чергового річного платежу – за наступні періоди (роки) дії ліцензії.
Більш детально про це йдеться у листі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/582507.pdf
Безбар’єрна податкова: рівний доступ до послуг для кожного
Створення доступного середовища для всіх громадян, незалежно від їхніх можливостей чи життєвих обставин, – один із пріоритетів державної політики. Це завдання закріплене у Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р (у редакції від 25 березня 2025 р. № 294-р).
Мета стратегії – забезпечити рівні можливості кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги та брати участь у суспільному житті. Безбар’єрність охоплює фізичний простір, інформаційне середовище, цифрові сервіси, освіту, економічні та громадянські можливості.
Податкова служба Тернопільщини активно впроваджує безбар’єрний підхід, зокрема в онлайн-сервісах:
Вебпортал ДПС України та сайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України адаптовані для користувачів із порушенням зору.
Контакт-центр ДПС надає можливість кожному платнику податків отримати професійні консультації з питань оподаткування у зручний спосіб.
Доступність послуг – це не лише технічні рішення, а й шлях до більшої довіри, прозорості та ефективної взаємодії між податковою та платниками.
ДПС у Тернопільській області продовжує працювати над тим, щоб кожен мешканець регіону мав зручний і рівний доступ до податкових сервісів – як онлайн, так і офлайн.
Заповнення граф 7-12 у декларації платника ЄП: що робити, якщо МПЗ менше мінімального
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна сума податку, яку потрібно сплатити за користування земельною ділянкою. Його розрахунок залежить від того, чи проведена нормативна грошова оцінка (НГО) землі, і визначається за формулами, наведеними у статті 38¹ Податкового кодексу України (ПКУ).
Власники, орендарі та користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є платниками єдиного податку третьої групи (юридичні особи), зобов’язані подавати додаток із розрахунком загального МПЗ разом із річною податковою декларацією.
З 1 січня 2024 року і до завершення воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року, діють спеціальні правила. Сума МПЗ не може бути меншою за 700 гривень за гектар землі, а якщо площа ріллі на ділянці становить щонайменше 50 відсотків – не менше ніж 1400 гривень за гектар. Водночас ці вимоги не поширюються на земельні ділянки та паї, що розташовані на територіях бойових дій або тимчасово окуповані, перелік яких затверджено офіційно.
Для відображення МПЗ у звітності використовується форма декларації платника єдиного податку третьої групи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 (у редакції від 31 січня 2025 року № 57). Вона містить спеціальний додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий рік». Усі його рядки й графи повинні бути заповнені. Якщо якихось показників немає, то при поданні декларації на папері ці рядки прокреслюються, а в електронній формі – просто залишаються порожніми. Усі суми обов’язково зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.
У додатку платник має вказати площу власних і орендованих земельних ділянок (у гектарах з точністю до чотирьох десяткових знаків), частку ріллі у відсотках, нормативну грошову оцінку землі (якщо вона проведена) або середню НГО ріллі по області чи АР Крим (якщо не проведена), а також коефіцієнт, який для 2024 року становить 0,05, а з 2025 року і надалі – 0,057. Крім цього, вказується кількість місяців, протягом яких ділянка перебувала у власності, оренді чи користуванні.
Якщо після розрахунків виявляється, що МПЗ за один гектар є меншим за встановлений мінімум, тоді у додатку потрібно зазначати розмір МПЗ, розрахований за формулою: для ділянок, де рілля займає понад 50 відсотків площі, показник площі ділянки множиться на 1400 гривень і ділиться пропорційно на кількість місяців користування (графа 10 поділена на 12), а для інших земель – площа множиться на 700 гривень із тією ж поправкою на кількість місяців.
Таким чином, МПЗ забезпечує, щоб податкові платежі за землю були не нижчими за визначений законом мінімум, а під час воєнного стану ці суми є фіксованими і залежать від частки ріллі на ділянці.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43376
Облік платників податків та відокремлених підрозділів за межами України
Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України (ПКУ), платниками податків є фізичні та юридичні особи – як резиденти, так і нерезиденти, а також їхні відокремлені підрозділи. Вони зобов’язані сплачувати податки й збори у випадках, коли мають чи отримують об’єкти оподаткування або здійснюють діяльність, що підлягає оподаткуванню.
Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПКУ, платники податків повинні стати на облік у контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, а також повідомляти податкові органи про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (Порядок № 1588). Об’єктами оподаткування вважаються майно та дії, які зумовлюють обов’язок сплачувати податки чи збори.
Облік платників у податкових органах здійснюється за податковими номерами, зокрема за кодом ЄДРПОУ юридичних осіб-резидентів і відокремлених підрозділів юридичних осіб. Згідно з положенням про ЄДРПОУ (постанова КМУ від 22.01.1996 № 118), суб’єктами реєстру є всі юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи, що діють на території України за її законодавством.
Водночас дані про іноземні відокремлені підрозділи українських компаній вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань без присвоєння коду ЄДРПОУ. Це означає, що такі підрозділи не реєструються як окремі платники податків в Україні.
Юридична особа зобов’язана повідомляти про закордонні підрозділи як про об’єкти, через які здійснюється діяльність, шляхом подання заяви за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588). Якщо такий підрозділ створено за межами України, заява подається протягом 10 робочих днів після його реєстрації до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовій формі.
Оподаткування благодійної допомоги, якщо вона надається через іншу організацію
Відповідно до п.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від оподаткування звільняється благодійна допомога, яку виплачують або надають міжнародні благодійні організації (їхні філії чи представництва), визначені Кабінетом Міністрів України, якщо вона спрямована безпосередньо фізичним особам із таких категорій:
- фізичні особи, які проживають або проживали у населених пунктах, де проводилась антитерористична операція (крім територій, де державна влада тимчасово не здійснює або здійснює частково свої повноваження), або ті, хто був змушений залишити місце проживання через АТО та офіційно взятий на облік у структурних підрозділах соціального захисту населення;
- особи, які проживали в Автономній Республіці Крим та вимушено виїхали у зв’язку з тимчасовою окупацією, та перебувають на офіційному обліку в органах соцзахисту;
- фізичні особи, які проживають або проживали у населених пунктах, де під час воєнного чи надзвичайного стану відбувалися бойові дії, або ті, хто став тимчасово переміщеною особою через форс-мажорні обставини, у тому числі введення воєнного чи надзвичайного стану, що підтверджено в установленому законом порядку.
Таким чином, ця норма дозволяє отримувачам з перелічених категорій отримувати благодійну допомогу від міжнародних благодійних організацій без оподаткування, якщо допомога передається їм безпосередньо.
Податок на нерухомість: громади Тернопільщини отримали майже чверть мільярда гривень
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишається одним із ключових бюджетоформуючих інструментів для місцевих громад. Усі зібрані кошти залишаються на місцях, де спрямовуються на розвиток інфраструктури, підтримку шкіл і дитсадків, фінансування культурних проєктів та соціальних ініціатив.
За січень-липень цього року територіальні громади Тернопільщини отримали 247,9 млн грн надходжень від цього податку. Це на 47,3 млн грн більше, ніж передбачалося у планових показниках. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, громади зібрали на 27,1 млн грн податку на нерухоме майно більше.
Загальна структура платежів виглядає так:
- юридичні особи перерахували 127,8 млн грн;
- громадяни поповнили місцеві бюджети на 120,1 млн грн.
Таким чином, фінансування громад відбувається не лише завдяки бізнесу, а й завдяки відповідальності власників житла та іншої нерухомості.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
