Новини ОДПC
Ломбарди та ПДВ: законодавчі правила реалізації заставного майна
Відповідно до статті 19 Закону України «Про заставу» від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII, кредитор (заставодержатель) має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна. Це право охоплює не лише основний борг, а й проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов’язань, неустойку (якщо вона передбачена законом чи договором), а також витрати на утримання заставленого майна і витрати, пов’язані з реалізацією забезпеченої заставою вимоги.
Водночас відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (ПКУ), об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів на митній території України, визначені статтею 186 ПКУ. До таких операцій належать, зокрема, передача права власності на заставлене майно кредитору, безоплатна передача товарів, постачання товарів на умовах товарного кредиту та передача об’єкта фінансового лізингу у володіння й користування лізингоодержувачу.
Разом із тим, пункт 197.12 статті 197 розділу V ПКУ передбачає звільнення від ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ із продажу або іншого відчуження майна, яке було передане фізичними особами чи суб’єктами господарювання – неплатниками податку у заставу, включно з іпотекою, і на яке було звернено стягнення. Також від оподаткування звільняються операції з постачання майна, набутого банком чи фінансовою установою у власність у рахунок погашення кредитних зобов’язань. При цьому звільнення стосується тієї частини вартості, яка відповідає розміру заборгованості за договором кредиту чи позики.
Отже, операції ломбарду як платника ПДВ із реалізації заставленого майна, що було передане у заставу особами, які не є платниками ПДВ, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Неподання звіту КІК при продажу корпоративних прав: чи є штраф
Відповідно до пункту 120.7 статті 120 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо контролююча особа не подає звіт про контрольовані іноземні компанії, на неї накладається штраф у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року. Якщо ж звіт подано із запізненням, то застосовується штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожен день прострочення. При цьому загальна сума штрафу не може перевищувати 50 прожиткових мінімумів, установлених на 1 січня відповідного року.
Разом із тим, відповідно до Закону України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», до пункту 72 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ було внесено зміни. Згідно з ними, за порушення, які були вчинені у період з 1 січня 2022 року і протягом дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 і до останнього календарного дня місяця, коли воєнний стан буде скасовано або припинено, штрафні санкції не застосовуються. Це правило стосується саме тих порушень, що визначені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 ПКУ.
Водночас важливою умовою звільнення від штрафів є те, що контролююча особа повинна виконати свої обов’язки, передбачені статтею 39² ПКУ, не пізніше ніж протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Таким чином, законодавство встановлює, що штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звітів про контрольовані іноземні компанії у період з 2022 року і до завершення воєнного стану не застосовуються, якщо після його завершення контролююча особа вчасно виконає вимоги, визначені Податковим кодексом.
Як визначають мінімальне податкове зобов’язання за землю з 2024 року?
Відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ), з 1 січня 2024 року і до кінця року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, встановлено мінімальний розмір податкового зобов’язання за землю.
Це означає, що сума мінімального податку, визначена за правилами підпунктів 38¹.1.1 та 38¹.1.2 статті 38¹ ПКУ, не може бути меншою за 700 гривень з одного гектара. Якщо ж у складі земельної ділянки рілля займає не менше ніж 50 відсотків площі, мінімальний розмір податкового зобов’язання становить 1400 гривень з одного гектара.
Важливо, що цей порядок діє незалежно від того, скільки місяців протягом року платник фактично володів або користувався земельною ділянкою. Тобто навіть якщо земля була у власності чи оренді лише частину року, мінімальний податок все одно обчислюється виходячи з розміру 700 або 1400 гривень з гектара.
Разом з тим є виняток: дія пункту 74 підрозділу 10 розділу XX ПКУ не поширюється на земельні ділянки та паї, що знаходяться на територіях можливих бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, які включені до офіційного Переліку таких територій. Для цих земель мінімальне податкове зобов’язання не нараховується.
Леся Карнаух: За 8 місяців до держбюджету понад план надійшов майже 71 млрд грн
ДПС перевиконала план надходжень за 8 місяців на майже 71 млрд грн. Виконання плану надходжень за 8 місяців цього року становить 108,9 %, у серпні – 100,1 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Разом з кожним платником податків долаємо серйозні виклики. За січень –серпень до загального фонду державного бюджету надійшло 868,3 млрд грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року це майже +173 млрд грн (+24,9 %)», – сказала вона.
Щодо показників серпня по податках та зборах, які контролює ДПС.
Леся Карнаух нагадала, що змінами до державного бюджету були збільшені планові показники. Попри це ДПС у серпні виконала і це складне завдання. До бюджету надійшло 131,8 млрд грн.
У порівнянні з серпнем 2024 року – +29,8 млрд грн (+29,3 % до факту).
- Податок на доходи фізосіб – надійшло 30,7 млрд грн.
- Податок на прибуток підприємств – 51,1 млрд грн.
- Зібрано ПДВ – 38,0 млрд грн.
- Відшкодування ПДВ – 14,6 млрд грн.
- Акцизний податок — 15,6 млрд грн.
- Рента – 6,1 млрд грн.
- Інші надходження – 5,0 млрд грн.
«Дякую кожному платнику податків – саме ви щодня робите свій внесок у стійкість України», – зазначила в. о. Голови ДПС.
Тернопільщина обирає цифровий комфорт: видано понад 14,8 тисяч електронних ключів
Все більше мешканців нашої області переходять на сучасний формат взаємодії з державними сервісами.
За 8 місяців 2025 року вже 14 810 жителів Тернопільщини оформили кваліфікований електронний підпис. Це на 2 256 більше, ніж за той же період торік – зростання на 18%!
Чому КЕП стає must-have у 2025 році?
Підписуєте документи онлайн – швидко і без зайвих візитів.
Користуєтесь Електронним кабінетом платника та «Моєю податковою».
Реєструєтесь і взаємодієте з держпорталами в кілька кліків.
Забуваєте про черги та паперову тяганину.
Де можна оформити КЕП безкоштовно?
Тернопіль – вул. Білецька, 1, ЦОП, каб. 122.
Чортків – вул. Шевченка, 23, Чортківська ДПІ.
Що потрібно: документи, флешка або диск – і всього кілька хвилин вашого часу.
Деталі: ca.tax.gov.ua
КЕП – ваш цифровий ключ до зручності.
Приєднуйтесь до 14 810 користувачів вже сьогодні!
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
