Новини ОДПC
Як здійснюються платежі через єдиний рахунок: податки, збори, ЄСВ
Відповідно до пункту 35¹.1 статті 35¹ Податкового кодексу України (ПКУ), єдиний рахунок – це рахунок, який відкривається у центральному органі виконавчої влади, що відповідає за казначейське обслуговування бюджетних коштів, на ім’я органу, який реалізує державну податкову політику. Платник податків має право використовувати цей рахунок для сплати грошових зобов’язань або податкового боргу з податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи.
Однак єдиний рахунок не можна використовувати для сплати податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для перерахування частини чистого прибутку (доходу), яку державні та комунальні унітарні підприємства перераховують до бюджету. Крім того, на єдиний рахунок заборонено зараховувати електронні гроші.
Якщо платник податків розпочинає використання єдиного рахунка, він зобов’язаний здійснювати сплату визначених зобов’язань виключно через нього, за винятком випадків, прямо передбачених другим абзацом пункту 35¹.1 статті 35¹ Податкового кодексу. Порядок функціонування єдиного рахунка регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321, яка встановлює правила роботи цього рахунка, порядок зарахування та перерахування коштів, а також дії органів виконавчої влади при виконанні відповідних норм законодавства.
Відкриття єдиного рахунка в Казначействі відбувається на ім’я ДПС за спеціальним субрахунком відповідно до плану рахунків, затвердженого Міністерством фінансів. Для початку або припинення використання єдиного рахунка платник подає відповідне повідомлення в електронній формі через Електронний кабінет. Таке повідомлення можна подати лише один раз протягом календарного року. Якщо юридична особа має відокремлені підрозділи, повідомлення подається окремо за кожен з них.
Початок використання єдиного рахунка припадає не пізніше наступного робочого дня після подання повідомлення. Якщо платник вирішив відмовитися від використання єдиного рахунка, то припинення його використання починається з 1 січня наступного року. Після отримання повідомлення про використання єдиного рахунка ДПС включає платника до відповідного реєстру не пізніше наступного робочого дня.
Інформація про платника, включеного до реєстру, та всі операції з коштами, які надходять або перераховуються з єдиного рахунка, фіксуються в єдиній картці платника, яку веде ДПС. Платник може переглядати цю інформацію в Електронному кабінеті у режимі реального часу.
Якщо платник податків уже використовує єдиний рахунок, то він не має права сплачувати відповідні грошові зобов’язання або податковий борг на інші рахунки, відкриті Казначейством. У разі порушення цієї вимоги сплачені кошти вважаються помилково зарахованими і підлягають поверненню відповідно до статті 43 Податкового кодексу.
На єдиний рахунок можуть зараховуватися кошти, перераховані платником з його рахунку у банку або через небанківського надавача платіжних послуг, кошти, що були стягнуті ДПС або державною виконавчою службою, а також суми, сплачені помилково або надміру. Електронні гроші, як уже зазначалося, не приймаються.
З єдиного рахунка кошти перераховуються або на бюджетні рахунки, або на небюджетні рахунки ДПС для зарахування єдиного внеску. У разі переплати або помилки, кошти можуть бути повернуті на рахунок платника.
Для здійснення платежу платник формує платіжну інструкцію відповідно до вимог Національного банку та Міністерства фінансів щодо оформлення реквізитів, зокрема «Призначення платежу».
Щодня, окрім вихідних, святкових і неробочих днів, ДПС формує реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі кожного платника. У цьому реєстрі враховуються кошти, які фактично надійшли на рахунок, а також суми, що були сплачені помилково або надміру раніше. Платежі здійснюються в такій черговості: спочатку покривається недоїмка з ЄСВ, потім – податковий борг, далі – суми за податковими повідомленнями-рішеннями, після чого – податкові зобов’язання, визначені самим платником, потім – суми за поданими деклараціями щодо загальнодержавних і місцевих податків, і нарешті – інші платежі, що перебувають під контролем ДПС.
Цей реєстр є підставою для перерахування коштів Казначейством. Після фактичного виконання платіжних записів, ДПС оновлює інформацію, і вона стає доступною для платника через Електронний кабінет. Ці дані також відображаються в інтегрованій картці платника, що дозволяє здійснювати облік надходжень на бюджетні та небюджетні рахунки.
Розмінна монета в обліку РРО / ПРРО: порядок дій суб’єкта господарювання
Згідно з пунктом 22 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою НБУ № 148, підприємства зобов’язані при отриманні зношених банкнот або монет від покупців не видавати їх на решту. Такі кошти потрібно здати разом з готівковою виручкою до банку.
Також суб’єкти господарювання мають забезпечити наявність у касі достатньої кількості придатних до обігу банкнот і монет для видачі решти, за винятком тих номіналів, які Нацбанк вилучив з обігу. Якщо ж НБУ ухвалює рішення про припинення випуску певних монет, продавці повинні проводити заокруглення суми покупки згідно з відповідними нормативами НБУ.
Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 547, усі внесення та видача готівки з каси, які не є розрахунковими операціями, повинні фіксуватись через РРО або ПРРО як «службове внесення» або «службова видача».
Зокрема, операція «службове внесення» використовується для фіксації готівки, яка вже є на місці розрахунків на момент початку роботи РРО після виконання Z-звіту. Якщо видача готівки здійснюється до першої розрахункової операції після Z-звіту і до виконання операції «службове внесення», вона не проводиться через РРО.
Тому, якщо підприємство має розмінну монету з попереднього дня або з каси, її необхідно зареєструвати через РРО/ПРРО як «службове внесення». Підтвердженням цього є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому фіксується відповідна операція.
Чи можуть ФОПи з пільгових категорій сплачувати менший єдиний податок
Податковий кодекс України (ПКУ) передбачає два основні способи оподаткування для фізичних осіб – підприємців:
- Загальна система оподаткування
У цьому випадку оподатковується чистий дохід, тобто різниця між усіма отриманими доходами та підтвердженими витратами, пов’язаними з підприємницькою діяльністю (відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
- Спрощена система оподаткування
У цьому випадку сплачується єдиний податок. Його розмір встановлюється:
-
- у фіксованих ставках – як відсоток від прожиткового мінімуму або мінімальної зарплати на 1 січня звітного року;
- або у вигляді відсотка від доходу – відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПКУ.
Підприємець самостійно обирає, яку систему оподаткування застосовувати.
Водночас ПКУ не передбачає знижок або пільгових ставок єдиного податку для підприємців, які належать до певних соціальних категорій (наприклад, пенсіонери, люди з інвалідністю тощо).
Також згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПКУ, кожен платник податків зобов’язаний сплачувати податки у встановлені строки та в повному обсязі.
Отже, законодавство не дає права зменшувати ставки єдиного податку для підприємців залежно від їхнього соціального статусу.
Право сплати податків з рахунків, відкритих за кордоном
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України, усі податки, збори та інші доходи держбюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок. Вони не можуть накопичуватися на рахунках органів, що контролюють ці надходження (крім українських установ за кордоном).
Згідно з п. 35.1 ст. 35 Податкового кодексу України (ПКУ), податки і збори сплачуються в грошовій формі у національній валюті, якщо інше не передбачено ПКУ або законами про митну справу.
Відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті (наказ Мінфіну № 758 від 22.06.2012), Казначейство відкриває бюджетні рахунки для обліку гривневого еквівалента надходжень у валюті, які отримують українські бюджетні установи за кордоном. Так само місцеві управління Казначейства відкривають рахунки для обліку валютних надходжень до місцевих бюджетів.
Таким чином, підприємство (в тому числі нерезидент), яке стоїть на обліку в контролюючому органі, може сплачувати податки з рахунків, відкритих за кордоном.
80,5 тисяч боржників і майже 47 мільйонів гривень «дрібних» боргів: чому громадам Тернопільщини важливо діяти вже сьогодні
Кілька сотень гривень податкового боргу здаються дрібницею, та на Тернопільщині саме таких «малих» боргів (до 3060 гривень) найбільше: їх мають майже 80,5 тисяч громадян. У сумі їхній борг становить 46,7 мільйонів гривень.
Найбільша заборгованість по майнових податках, а це плата за землю та податок на нерухоме майно – платежі, які безпосередньо зараховуються до бюджетів громад. Такі борги на суму 40 мільйонів гривень накопичили 77 тисяч жителів області. Це не дрібниці, а гроші, які громади могли б використати на свій розвиток – дороги, освітлення, школи чи дитячі майданчики.
У ДПС Тернопільщини зазначають: закон чітко визначає, що примусово стягувати борг через суд можна лише тоді, коли його сума перевищує 3060 гривень. Проте це не звільняє від відповідальності тих, хто «забуває» про свої зобов’язання. Адже саме ці «дрібні» боржники – найбільша категорія неплатників, яка фактично забирають у власних громад мільйони гривень.
З врахуванням цього саме активна позиція громад стає вирішальною, адже у випадках дрібних боргів саме вони можуть вплинути на ситуацію. Податкова служба Тернопільщини зі свого боку готова до максимальної співпраці з органами місцевого самоврядування: надає громадам детальну інформацію про боржників, допомагає вибудовувати ефективні механізми роботи з ними та застосовує всі передбачені законом важелі впливу.
Що дає така взаємодія, видно вже сьогодні. Лише за три літні місяці борг по майнових податках зменшився більш ніж на 26 мільйонів гривень. Понад 42 тисячі мешканців області таки знайшли можливість виконати свій обов’язок перед державою та громадами. Одні з кращих показників продемонстрували Тернопільська, Кременецька, Бучацька, Шумська громади. А, до прикладу, Більче-Золотецька громада Чортківського району за місяць скоротила борг на 61%. Там, де місцева влада діє рішуче, результат не змушує чекати.
Податкова служба застерігає: коли борг перевищує 3060 гривень, він автоматично стає підставою для судового позову, а це у свою чергу означає арешт банківських рахунків, заборону виїзду за кордон, відчуження майна та інші неприємні наслідки.
Кожен, хто зволікає зі сплатою податків, повинен пам’ятати: це не просто особиста проблема. Це прямі втрати для громади, де живе боржник. Кожна гривня, сплачена до бюджету, – інвестиція у розвиток свого міста чи села. А кожна «зекономлена» на податках гривня – це крок назад для усіх.
Варто пам’ятати, що у багатьох випадках громадяни навіть не здогадуються про наявність у них податкового боргу. Дізнатися про його суму можна у органах місцевого самоврядування, адже згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 23.11.2020 №723, вона їм надається за запитом. А якщо платник не погоджується з нарахуваннями, він має право звернутися до територіальних органів ДПС за місцем проживання для звірки та коригування даних.
Понад 292 млн грн отримали громади Тернопільщини від податку на нерухомість
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишається одним із найважливіших джерел наповнення місцевих бюджетів. Усі надходження від цього податку залишаються в розпорядженні громад і спрямовуються на покращення інфраструктури, розвиток освітніх, культурних та соціальних ініціатив.
Упродовж січня-серпня цього року територіальні громади Тернопільської області отримали 292,5 млн грн податку на нерухомість. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, обсяг надходжень зріс на 33,9 млн гривень.
Фізичні особи поповнили бюджети громад на 161,8 млн грн, демонструючи відповідальне ставлення до фінансування потреб своїх населених пунктів. Юридичні особи сплатили ще 130,6 млн гривень.
Завдяки стабільному надходженню цього податку громади мають змогу реалізовувати важливі для мешканців проєкти та забезпечувати сталий розвиток територій.
Варто нагадати, що податок сплачують фізичні та юридичні особи (включно з нерезидентами), які є власниками об'єктів житлової або нежитлової нерухомості. Щоб дізнатися суму податку, на вебпорталі ДПС працює онлайн-калькулятор: https://tax.gov.ua/calculator/realty. Переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення можна в Електронному кабінеті або у мобільному застосунку «Моя податкова». Якщо виявлено розбіжності щодо нарахованої суми – звертайтеся до Центрів обслуговування платників та проведіть звірку.
Понад 267 млн грн акцизного податку – від платників Тернопільщини
У січні-серпні цього року Тернопільщина забезпечила державний бюджет 177,3 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів. Це на 66,4 млн грн більше від прогнозу та становить півтораразове перевиконання плану.
Левову частку цих надходжень склали тютюнові вироби – 136,7 млн грн, що дорівнює понад 77% загального обсягу. Значно менші, але відчутні суми забезпечили виробництво пива – 18,5 млн грн (10,4%), а також горілчаної продукції – 14,2 млн грн (7,9%). Виробництво спирту принесло бюджету 3,8 млн грн, виноробна продукція – 0,8 млн грн, а від переобладнання транспортних засобів надійшло 3,3 млн гривень.
Стабільно позитивною є й динаміка надходжень від роздрібного продажу підакцизних товарів. За вісім місяців вони склали 90,2 млн грн при запланованих 83,6 млн гривень. Таким чином, показник виконано майже на 108%, а бюджет отримав додатково понад 6,6 млн гривень. Найбільшу частку традиційно сформували алкогольні напої – 63,4 млн грн (70,3%), тоді як продаж пива приніс ще 26,8 млн грн (29,1%).
Загалом із початку року державний та місцеві бюджети отримали від платників Тернопільщини понад 267 млн грн акцизного податку.
Даний платіж стабільно наповнює бюджет і водночас показує реальну картину споживання підакцизних товарів. Перевиконання плану означає не лише додаткові кошти для держави, а й підтверджує ефективність роботи платників та податкової служби в частині адміністрування цього збору.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
