Новини ОДПC

Дата: 01.10.2025 14:56

Кількість переглядів: 226

Бізнес без реєстрації або ліцензії: наслідки

Стаття 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення правил провадження господарської діяльності. Якщо фізична чи юридична особа здійснює підприємницьку діяльність без державної реєстрації, без повідомлення про її початок (якщо це передбачено законом), без ліцензії на діяльність, що підлягає ліцензуванню, або під час призупинення дії ліцензії (за умови, що законом не дозволено працювати у такий період), або без отримання обов’язкового дозволу, її можуть оштрафувати на суму від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей.

Якщо особа вчинила такі ж порушення повторно протягом року або отримала від них великий дохід (отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), розмір штрафу зростає – від 2 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей.

Якщо при поданні документів на отримання ліцензії або дозволу суб’єкт господарювання надав недостовірну інформацію про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства, це також тягне за собою штраф – від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів.

Окремо передбачено відповідальність за незаконне переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, які не вказані у відповідних документах, зокрема у митних деклараціях або акцизних накладних. У цьому випадку передбачено штраф у розмірі від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів з конфіскацією пального, спирту та транспортних засобів.

Також штраф застосовується, якщо пальне чи спирт етиловий зберігаються або реалізуються на складах, які не зареєстровані у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту. За таке порушення передбачено такий самий штраф (1 000-2 000 неоподатковуваних мінімумів) з конфіскацією пального, обладнання, транспортних засобів і доходів.

Крім цього, ліцензіат зобов’язаний у встановлені строки повідомляти орган ліцензування про зміну будь-яких даних, які були вказані в заяві на отримання ліцензії. Невиконання цього обов’язку карається штрафом від 250 до 500 неоподатковуваних мінімумів. Якщо ліцензіат не виконує розпорядження органу ліцензування щодо усунення порушень, розмір штрафу збільшується – від 500 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів.

Надання суб’єктом господарювання недостовірної або не в повному обсязі інформації у повідомленні про початок провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для певного виду господарської діяльності, –

тягнуть за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення суб’єктом господарювання встановленого законом строку для подання повідомлення про зміну відомостей, зазначених у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності, – тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43481

Сплата ЄСВ: що змінюється для ФОП та самозайнятих осіб з 1 жовтня 2025 року

Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» внесено зміни до частини шостої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Нові правила починають діяти з 1 жовтня 2025 року.

Відтепер фізичні особи – підприємці (у тому числі на спрощеній системі) та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати єдиного внеску за себе за ті місяці, коли роботодавець (у тому числі резидент Дія Сіті) вже сплатив за них ЄСВ у сумі не меншій за мінімальний страховий внесок.

Якщо ж роботодавцем сплачено внесок у меншому розмірі, такі особи мають право самостійно визначити базу для нарахування ЄСВ і здійснити доплату. При цьому база не може перевищувати встановлену законом максимальну величину, а сума внеску має бути не меншою за мінімальний страховий внесок.

Таким чином, з 1 жовтня 2025 року для звільнення від сплати ЄСВ за себе залишаються лише дві умови: внесок має бути сплачений роботодавцем та його розмір повинен становити не менше мінімального. Вимога щодо наявності основного місця роботи більше не застосовується.

Якщо роботодавець сплатив менше мінімального внеску, ФОП на єдиному податку зобов’язані доплатити різницю самостійно. Для інших самозайнятих осіб доплата є обов’язковою за наявності чистого доходу за відповідний період, а якщо доходу немає – внесок можна сплатити добровільно.

Коли невідповідність зарплати або доходу ФОП загрожує ліцензії на роздрібну торгівлю підакцизними товарами

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет та пального» (Закон № 3817), існують конкретні підстави, за яких орган ліцензування може ухвалити рішення про припинення дії ліцензії на відповідний вид діяльності.

Зокрема, таке рішення може бути прийняте, якщо контролюючий орган під час перевірки виявить та зафіксує в акті наступне:

• у підприємства протягом трьох повних календарних місяців поспіль середня заробітна плата працівників менша, ніж встановлено частиною тринадцятою статті 42 Закону № 3817. Це стосується підприємств, які мають найманих працівників;
• якщо суб’єкт господарювання є фізичною особою – підприємцем (ФОП) і не має найманих працівників, але його загальний місячний оподатковуваний дохід також не досягає мінімального рівня, встановленого частиною чотирнадцятою тієї ж статті 42.

І цей факт також має бути підтверджений перевіркою та зазначений в акті.

Іншими словами, якщо ліцензований суб’єкт не дотримується мінімальних вимог до зарплати або доходу протягом трьох місяців поспіль, це є підставою для припинення дії ліцензії.

Варто зауважити, що зазначена вимога щодо розміру середньої заробітної плати та доходу ФОП застосовується, починаючи з 1 жовтня 2025 року.

Податкова безбар’єрність – це коли зручно усім без винятку

У межах виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року податкова служба Тернопільщини послідовно впроваджує заходи з підвищення доступності сервісів та послуг для всіх громадян.

Головне управління ДПС у Тернопільській області прагне, щоб кожен громадянин і підприємець мав можливість швидко та зручно отримати податкові послуги, незалежно від своїх потреб чи фізичних можливостей.

Особлива увага приділяється облаштуванню Центрів обслуговування платників:

• забезпечено доступність приміщень для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення;
• встановлено пандуси, тактильні вказівники та вивіски зі шрифтом Брайля;
• обслуговування таких відвідувачів здійснюється позачергово, з обов’язковим супроводом модератора ЦОП на всіх етапах отримання послуг.

Водночас податкова служба робить акцент на розвитку дистанційних сервісів.

Сьогодні кожен має вільний доступ до:

• вебпорталу ДПС;
• вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
• Контакт-центру ДПС.

Ці ресурси адаптовані для людей із порушенням зору та надають можливість отримати професійні консультації з питань оподаткування у зручному форматі.

Податкова безбар’єрність – це коли зручно всім без винятку. Ми прагнемо, щоб кожна людина почувалася впевнено і мала можливість обирати – скористатися онлайн-сервісами чи отримати підтримку в Центрі обслуговування платників.

Податкова служба Тернопільщини – поруч із кожним.

І онлайн. І офлайн.

Чи може платник податку задекларувати рішення про незастосування коригування фінрезультату, якщо за попередній рік дохід перевищував 40 млн грн, а за поточний – ні?

Відповідно до положень Податкового кодексу України (ПКУ), зокрема абзацу восьмого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, платники податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (без урахування непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує 40 мільйонів гривень за останній річний звітний період, мають право визначати об’єкт оподаткування без коригування фінансового результату до оподаткування на всі податкові різниці. Винятком є лише деякі коригування, передбачені Податковим кодексом, зокрема: від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів, а також коригування, визначені підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 та пунктом 140.6 статті 140 ПКУ.

Право на незастосування податкових різниць платник може реалізувати лише один раз – для сукупності звітних періодів, у кожному з яких виконується вимога щодо граничного обсягу доходу (не більше 40 мільйонів гривень). Рішення про незастосування різниць фіксується в податковій звітності з податку на прибуток, яку подають за перший рік такої сукупності періодів. У наступні роки, якщо обсяг доходу продовжує залишатися в межах 40 мільйонів гривень, податкові різниці не застосовуються, за винятком тих, які, як уже згадувалося, є обов’язковими відповідно до вимог Податкового кодексу.

Відображення податкових різниць, якщо підприємство їх застосовує, здійснюється у додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897. У випадках, коли дохід платника за попередній рік перевищував 40 мільйонів гривень, і протягом звітного року він подавав декларації з відображенням податкових різниць за квартал, півріччя та дев’ять місяців, але за підсумками року гранична межа доходу не була перевищена, платник має право задекларувати рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування в річній декларації. У такому випадку податкові різниці не відображаються в додатку РІ до декларації за рік, крім вищезазначених винятків. При цьому немає потреби подавати уточнюючі декларації за попередні звітні періоди (І квартал, півріччя та три квартали), протягом яких податкові різниці ще застосовувалися.

Крім того, згідно з пунктом 46.4 статті 46 ПКУ, платник податку може подати до декларації доповнення у довільній формі з поясненням причин такого рішення. Це дозволяє зрозуміти мотиви платника та уникнути можливих запитань під час перевірок.

Як платнику податків отримати довідку про відсутність заборгованості онлайн

Заява про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), подається, зокрема, в електронній формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган) через приватну частину Електронного кабінету, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1300306 (для юридичних осіб) або F1300306 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) буде подано платником.

Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо (наприклад, п. 13 частини першої ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з яким замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника).

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Леся Карнаух: Завдяки бізнесу за січень – вересень до держбюджету надійшло 949,8 млрд грн податкових платежів

За січень – вересень до загального фонду державного бюджету надійшло 949,8 млрд грн податкових платежів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року це майже +187,7 млрд грн (+24,6 %). Платникам податків на рахунки відшкодовано 131,2 млрд грн ПДВ. Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook в. о. Голови ДПС Леся Карнаух. 

«9 місяців наповнення бюджету – це стійкість попри виклики. Вдячна бізнесу за внесок у фінансову стабільність держави. Завдяки незламності, активності і свідомості платників податків ДПС вдалося виконати план надходжень у січні – вересні на 108,1%», – наголосила вона.  

План вересня ДПС виконала на 100,6 %. Загалом до бюджету надійшло 81,5 млрд грн. Порівняно із вереснем 2024 року – це більше на 14,8 млрд грн (+22,2 %). 

Надходження податків та зборів, які контролює ДПС:

- податок на доходи фізосіб – 30,0 млрд грн; 

- податок на прибуток підприємств –  7,8 млрд грн; 

- зібрано ПДВ – 40,1 млрд грн; 

- відшкодування ПДВ – 15,0 млрд грн;

- акцизний податок – 12,9 млрд грн; 

- рента – 4,4 млрд грн; 

- інші надходження – 1,3 млрд гривень.

​«Тримаємо темп попри об’єктивні складнощі через руйнування ворогом логістичних ланцюгів, постійні атаки на підприємства. Адже сплачені податки – це обороноздатність держави», – додала Леся Карнаух. 

Майже 19 тисяч касових апаратів використовують у роботі підприємці Тернопільщини

Станом на початок вересня цього року підприємцями Тернопільської області зареєстровано 18 877 реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО). Це на півтори тисячі більше, ніж у вересні минулого року.

Із загальної кількості:

- 3 750 класичних РРО використовують у роботі 2 751 суб’єкт господарювання;

- 15 127 програмних РРО (ПРРО) зареєстровано у 10 777 підприємців та компаній.

Така динаміка підтверджує тенденцію поступового переходу бізнесу від традиційних касових апаратів до сучасних програмних рішень, що є більш зручними та економними у використанні.

Програмні РРО дозволяють підприємцям значно спростити процес фіскалізації розрахункових операцій, скоротити витрати на обслуговування та забезпечити прозорість ведення бізнесу.

Тернопільщина: майже 69 тисяч адмінпослуг, і все більше онлайн

З початку року фахівці підрозділів Головного управління ДПС у Тернопільській області надали платникам податків 68 753 адміністративні послуги.

Найчастіше жителі області зверталися по:

 - реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН) – 27 483 звернення (40%);

- відомості про доходи з Держреєстру – 10 562 фізичним особам (15,4%);

- витяги з реєстру платників єдиного податку – 7 100 (10,3%);

- довідки про відсутність податкового боргу – 2 823 (4,1%).

Актуальний перелік послуг, адреси центрів обслуговування платників, графік роботи та контакти доступні на субсайті Головного управління ДПС у Тернопільській області https://tr.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/

Проте все більше громадян обирають для отримання послуг від ДПС зручні онлайн-сервіси. Завдяки Електронному кабінету та мобільному застосунку «Моя податкова» можна отримати більшість послуг дистанційно. Це означає:

 - миттєві повідомлення на e-mail про нові документи;

 - цілодобовий доступ до архіву всіх звернень;

 - мінімум бюрократії та максимальна ефективність.

Скористайтеся перевагами електронних сервісів вже сьогодні.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися